20 березня 2013 року Справа № Б29/122-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіМирошниченка С.В.,
суддівБарицької Т.Л.,
Хрипуна О.О. (доповідача),
розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Углеводород"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2012
у справі господарського суду№ Б29/122-09 Дніпропетровської області
за заявоюЗакритого акціонерного товариства "Углеводород"
доЗакритого акціонерного товариства "Углеводород"
провизнання банкрутом
за участю представників
скаржникане з'явилися,
ПАТ "Кредитпромбанк"Янчук В.В.,
ПАТ "ОТП Банк"Кузьменко Я.Л.,
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2012 у справі №Б29/122-09 (суддя Калиниченко Л.М.) відмовлено ПАТ "Кредитпромбанк" в задоволенні заяви про визнання грошових вимог у сумі 26 680 374,29 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 (головуючий суддя Лисенко О.М., судді Вечірко І.О., Бахмат Р.М.) апеляційну скаргу ПАТ "Кредитпромбанк" задоволено, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2012 у справі № Б29/122-09 скасовано, визнано вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Дніпропетровської філії ПАТ "Кредитпромбанк": 125 грн. витрати по зверненню до суду, як вимоги першої черги; 26 381 870,95 грн. до першої черги задоволення, окремо; 298 503,34 грн. до шостої черги задоволення.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, ЗАТ "Углеводород" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2012, залишивши в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2012.
Касаційна скарга мотивована порушенням та невірним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу представник ПАТ "Кредитпромбанк" просив залишити судове рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.
В судове засідання 20.03.2013 представники скаржника не з'явились. Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, а також встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників скаржника.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" до боржника виникли на підставі укладених з ЗАТ "Углеводород" іпотечних договорів та договору застави на забезпечення виконання ТОВ "Проектстройпром" зобов'язань за кредитним договором.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.07.2010 у справі № 325/280-09(12/159-09)-22/32/10-11/101/10, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення з ТОВ "Проектстройпром" на користь ПАТ "Кредитпромбанк" 22 457 812,5 грн. строкової заборгованості по кредиту за кредитним договором станом на 03.09.2009, 1 494 187, 5 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 93 050,24 грн. строкової заборгованості по процентам, 2 336 820,71 грн. простроченої заборгованості по процентам, 34 539,36 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 263 963,98 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів. Доказів погашення вказаної заборгованості позичальником чи боржником суду не надано.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення заставодержателя.
Статтею 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що забезпечені заставою боржника кредиторські вимоги вносяться до реєстру вимог кредиторів в першу чергу - окремо і задовольняються в першу чергу за рахунок заставного майна.
При цьому частина 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов'язує внести окремо до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника не лише за їх заявами, в й за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Невиконання розпорядником майна обов'язку, передбаченого вищевказаною правовою нормою, не може слугувати підставою для відмови внесення зазначених даних за заявою кредитора, чиї вимоги забезпечені заставою майна.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вмотивованого висновку, що майно ЗАТ "Углеводород" обтяжено договорами іпотеки та застави і підставно вніс до реєстру вимоги ПАТ "Кредитпромбанк".
Нормами ст. 583 ЦК України та нормами ч. 2 ст. 11 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
В силу норм, вказаних в частинах 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Виходячи із викладеного системного аналізу норм законодавства, майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені іпотекою майна, що належить на праві власності майновому поручителю, відповідають перед кредитором солідарно.
Відповідно до ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого, зокрема, іпотекою майна третьої особи, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у тому числі одночасно від боржника та майнового поручителя.
При цьому норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежують право кредитора на звернення з грошовими вимогами до майнового поручителя у випадку, якщо основний боржник не сплатив борг.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені у справі вимоги банку до ЗАТ "Углеводород" забезпечені іпотекою (заставою), вказані вимоги є грошовими та такими, що забезпечені заставою майна боржника і в силу норм ч. 6 ст. 14 та пп. "а" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 12.10.2011 у справі № 42/6б.
Згідно з правовою позицією Верхового Суду України, викладеною у постанові від 24.10.2011, порушення справи про банкрутство боржника та пропущення кредитором строку заявлених вимог до нього у цій справі не позбавляє кредитора права вимоги до майнового поручителя боржника як солідарного боржника, а останнього не звільняє від виконання взятих на себе зобов'язань перед кредитором.
За встановлених обставин колегія суддів відхиляє доводи скаржника та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для включення до реєстру вимог ПАТ "Кредитпромбанк". Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновки апеляційного суду є законними, обґрунтованими, відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Углеводород" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 у справі № Б29/122-09 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді Т.Л. Барицька
О.О. Хрипун