04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" березня 2013 р. Справа№ 5011-3/18885-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Гончарова С.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Танцюрі Ю.Б.
за участю представників:
від позивача: Дмитренко В.А. - представник за дов. №143/38 від 10.01.2013р.;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелпол»
на рішення господарського суду м. Києва
від 24.01.2013р. (дата підписання - 28.01.2013р.)
у справі №5011-3/18885-2012 (суддя - Сівакова В.В.)
за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелпол»
про стягнення 48 849,56 грн.
У грудні 2012р. Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелпол» про стягнення заборгованості по орендній платі за укладеним між сторонами Договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва №653/ч від 12.08.2008р. у розмірі 45 149,73 грн. за період з червня по жовтень 2012р. (включно). Крім того, огляду на порушення відповідачем встановлених Договором строків внесення орендної плати за вказаний період, позивачем нараховано та заявлено до стягнення із ТОВ «Інтелпол» 1 305,35 грн. пені.
До того ж позивачем з посиланням на положення п.3.5 укладеного між сторонами Договору, за якими орендар зобов'язувався компенсовувати орендодавцю видатки по сплаті земельного податку, та на ту обставину, що відповідач ці зобов'язання у спірний період не виконав, заявлені вимоги про стягнення у примусовому порядку 2 394,48 грн. плати за землю за спірний період.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.12.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі за №5011-3/18885-2012.
Відповідач позов не визнав з тих підстав, що договір оренди, на який посилався позивач, припинив свою дію 01.03.2012р. У зв'язку з цим відповідач вважав, що заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі та компенсації видатків по сплаті земельного податку за червень - жовтень 2012р. є безпідставними.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.01.2013р. у справі №5011-3/18885-2012 (суддя - Сівакова В.В.) позов задоволено повністю, визначено до стягнення із ТОВ «Інтелпол» на користь КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації 45 149,73 грн. боргу по орендній платі, 2 394,48 компенсації видатків по сплаті за землю та 1 305,35 пені.
За оцінкою місцевого господарського суду, правовим наслідком невиконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами Договором оренди №653/ч від 12.08.2008р. є примусове стягнення заборгованості з урахуванням пені за прострочення внесення орендної плати, а також витрат по сплаті земельного податку.
Однак, правової оцінки запереченням відповідача щодо припинення дії Договору оренди №653/ч від 12.08.2008р., наведеним у його відзиві на позовну заяву, суд першої інстанції не надав.
Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду та мотивами прийнятого рішення, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.01.2013р. у даній справі та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства.
У доводах апеляційного оскарження, відповідач вказував на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, у зв'язку з чим безпідставно стягнув із ТОВ «Інтелпол» заявлену позивачем суму заборгованості з орендної плати та витрат по сплаті земельного податку. За поясненнями скаржника, приймаючи судове рішення у даній справі, господарський суд не взяв до уваги тієї обставини, що Договір оренди №653/ч від 12.08.2008р., на який посилався позивач, припинив свою дію у березні 2012р., тобто раніше заявленого періоду виникнення заборгованості - червень-жовтень 2012р.
Водночас, відповідач подав клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. №5011-3/18885-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Іоннікова І.А., Гончаров С.А.) Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтелпол» відновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 19.03.2013р.
Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомлення про вручення ТОВ «Інтелпол» копії ухвали Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. Про причини неявки свого представника відповідач суду не повідомив.
За таких обставин, судова колегія вирішила, що неявка представника відповідача у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.
У судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а прийняте господарським судом рішення у даній справі - без змін, як законне та обгрунтоване.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
За приписами ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.08.2008р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради, правонаступником якого є Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - орендодавець, позивач, Комунальне підприємство), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітична та інвестиційна фірма «Інтелпол», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелпол» (далі - орендар, відповідач, Товариство), був укладений Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва №653/ч (далі - Договір), за умовами якого орендодавець на підставі розпоряджень Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації №2492 від 29.12.2007р., №1389 від 12.08.2008р. зобов'язувався передати, а орендар - прийняти в оренду нежиле приміщення для адміністративних та складських потреб, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 19 (п.1.1 Договору), загальною площею 177,2 кв.м., у т.ч. підвал - 177,2 кв.м. (п.2.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 01.09.2008р.).
На виконання умов Договору орендодавець 12.08.2008р. передав, а орендар прийняв об'єкт оренди, про що сторонами був складений та двосторонньо підписаний відповідний Акт (а.с.10).
Згідно п.3.1 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом'янської районної у м.Києві ради №101 від 20.12.2006р. або за результатами конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності.
Відповідно до п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.3. Договору).
Згідно п.3.5. Договору, крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по сплаті за землю (додаток № 3).
Розмір орендної плати згідно Додаткової угоди від 01.09.2008р. визначено у сумі 6 447,87 грн. на місяць, а сума компенсації земельного податку - 375,54 грн. на місяць.
У пункті 3.8. Договору встановлено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Пунктом 3.9. Договору встановлено, що орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується до дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві або до дати складення акту державним виконавцем про виселення на підставі рішення суду.
Встановивши відсутність у матеріалах справи доказів належного виконання орендарем своїх грошових зобов'язань в частині повного та своєчасного внесення орендної плати за користування нежилим приміщенням, перевіривши виконані позивачем розрахунки, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Обгрунтовуючи наявність підстав для скасування прийнятого місцевим господарським судом рішення у даній справі, скаржник вказував на відсутність у нього грошових обов'язків перед позивачем, оскільки відповідно до п.9.1 Договір оренди, на підставі якого нежиле приміщення було передане Товариству у строкове платне користування, припинив свою дію у березні 2012р., внаслідок чого, за оцінкою апелянта, припинилися і зобов'язання сторін, що виникли на підставі цього Договору. Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за період з червня по жовтень 2012р. відповідач вважав безпідставними.
Утім, з такими доводами скаржника погодитися не можна.
В силу ст.763 ЦК України та ст.283 ГК України змістом договору оренди (найму) є строкове користування чужим майном за плату, а строк такого користування визначається договором і є його істотною умовою.
Відповідно до п.9.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 10.10.2011р., такий строк встановлено до 31.03.2012р. включно.
Порядок продовження строку користування комунальним майном визначається у пункті 9.2. Договору, за змістом якого продовження терміну договору оренди оформлюється письмовою угодою сторін, або укладенням нового договору. Питання про надання дозволу на продовження строку Договору оренди та його умови, вирішується на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади ( в копії орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження оренди об'єкту оренди, орендар повинен звільнити об'єкт оренди по закінченню терміну дії Договору та передати орендодавцю об'єкт оренди по акту прийому - передачі.
З матеріалів справи випливає і підтверджується доводами сторін, що з 01.04.2012р. письмової угоди про продовження строку оренди або укладення нового договору сторони не вчинили.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що з 01.04.2012р. користування відповідачем об'єктом оренди здійснюється без правової на те підстави і з порушенням умов Договору оренди (п.9.2), які зобов'язували орендаря повернути об'єкт оренди орендодавцю по акту прийому-передачі, але не звільняли від зобов'язань сплачувати орендодавцеві оренду плату та інші передбачені договором платежі до дати підписання сторонами акту прийому-передачі, або до дати складення акту державним виконавцем про виселення на підставі рішення суду (п.3.9).
Вказані умови Договору не суперечать закону, оскільки знаходяться у межах диспозитивного врегулювання сторонами своїх відносин відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України, тим більше, що згідно з ч.1 ст.797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Судовою колегією при відхиленні доводів апелянта також враховані положення ч.2 ст.795 ЦК України, за якими повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору і зі складенням якого пов'язується момент припинення договору найму.
Між тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, протягом спірного періоду з червня по жовтень 2012р. сторонами не був складений акт про передачу об'єкту оренди від орендаря до орендодавця, а тому доводи апелянта про повне припинення зобов'язань за Договором оренди на підставах, встановлених договором та Законом, не заслуговують на увагу як недоведені документально.
В силу ст.50 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання, які залишилися невиконаними до моменту припинення договору і продовжували існувати на момент судового розгляду, підлягають примусовому виконанню зобов'язаною стороною.
Відповідач доказів внесення орендної плати за користування нежилим приміщенням протягом спірного періоду ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій не надав, отож слід погодитися з вірним висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення із відповідача орендної плати за червень-жовтень 2012р. у розмірі 45 149,73 грн., а також компенсації витрат по сплаті земельного податку за вказаний період у розмірі 2 394,48 грн.
Встановивши невиконання відповідачем передбачених Договором орендних платежів у визначені Договором строки, а також беручи до уваги, що належне виконання цих зобов'язань забезпечено визначеною Договором неустойкою у вигляді пені у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення (п.6.2.), апеляційний господарський суд після перевірки правильності нарахування пені у межах ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно якої розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також з урахуванням встановленого ч.6 ст.232 ГК України шестимісячного строку, погодився з мотивами задоволення судом першої інстанції позову у частині стягнення з відповідача 1 305,35 пені.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелпол» на рішення господарського суду м. Києва від 24.01.2013р. у справі №5011-3/18885-2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 24.01.2013р. у справі №5011-3/18885-2012 - без змін.
2. Матеріали справи №5011-3/18885-2012 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя Кропивна Л.В.
Судді Гончаров С.А.
Іоннікова І.А.