29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"25" березня 2013 р.Справа № 924/157/13-г
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест", м. Хмельницький
до публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" (Хмельницьке регіональне управління), м. Хмельницький
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Галушка Сергія Миколайовича, м. Хмельницький
про визнання недійсним кредитного договору № 07/06/2007/840-К/647 від 07.06.2007р.; визнання недійсним договору поруки від 07.06.2007р.
Суддя Смаровоз М.В.
Представники:
позивача: не з'явився;
відповідача: Галюк В.В. - за довіреністю від 05.10.2012 р.;
третьої особи: не з'явився.
В судовому засіданні 20.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення складено 25.03.2013р.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: визнати недійсним кредитний договір № 07/06/2007/840-К/647 від 07.06.2007р.; визнати недійсним укладений між сторонами у справі договір поруки від 07.06.2007р.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача, посилаючись на ст.ст. 10, 15, 19 Закону України „Про захист прав споживачів", вказує, зокрема, на те, що позивачу з боку банку не надано жодної інформації про можливість різкого і значного подорожчання кредиту через зміну курсу долара США до гривні, не надано інформацію про вірогідність і наслідки такого подорожчання, що спричинило придбання позивачем продукції (кредиту), яка не має потрібних властивостей, а саме стійкої вартості оплати за кредит. Крім того, відзначає позивач, у зв'язку із тим, що кредитний договір недійсний, внаслідок недотримання всіх істотних умов, недійсне і зобов'язання, забезпечене договором поруки від 07.06.2007р. Тобто, договір поруки не відповідає вимогам ст. 553 ЦК України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, позивач просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.03.2013р. проти позову заперечує, вказуючи на його безпідставність.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
07.06.2007р. між відкритим акціонерним товариством „Комерційний банк "Надра" (банком) та Галушком Сергієм Миколайовичем (позичальником) укладено кредитний договір № 07/06/2007/840-К/647 (надалі за текстом - кредитний договір), відповідно до якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (надалі по тексту - кредит) у сумі 135000 (сто тридцять п'ять тисяч) доларів США в порядку і на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. кредитного договору).
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору цільовим використання кредиту є інвестування у будівництво житла за договорами про дольову участь в будівництві житла в м. Хмельницькому № 67/25, № 68/43, № 66/4 від 11.01.2006р., що укладені між позичальником та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест".
Як передбачено п. 1.4. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит строком 360 (триста шістдесят) місяців.
Згідно з п. 3.1. кредитного договору видача кредиту проводиться шляхом видачі готівки позичальнику через касу банку при наявності належним чином оформленої заяви на видачу готівки, сума у якій зазначена у іноземній валюті - доларах США.
Відповідно до пп. 3.1.2. кредитного договору видача кредиту проводиться виключно в рамках цільового використання кредиту, визначеному у п. 1.2. цього договору.
Як передбачено п. 3.2. кредитного договору, моментом (днем) надання кредиту вважається день фактичного перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника в повній або частковій сумі кредиту.
В пп. 4.2.3. кредитного договору вказано, що банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплаті нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій, якщо позичальник протягом чотирнадцяти днів від дати отримання вимоги банка про надання додаткових засобів забезпечення виконання зобов'язання, згідно з пп. 4.2.2. цього договору не надасть таких засобів (шляхом укладення відповідного договору), або запропоновані засоби не влаштують банк; вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, інших платежів передбачених цим договором, та можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий мінімальний платіж у термін, визначений пп. 3.3.3. цього договору, а також не оформив договір іпотеки, визначений у пп. 2.1.2. цього договору, у строк зазначений у пп. 4.3.4. цього договору.
Згідно з пп.пп. 4.3.6., 4.3.7., 4.3.9. кредитного договору позичальник зобов'язаний, зокрема: використовувати кредит лише на цілі, визначені п. 1.2. цього договору; сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених у пп.пп. 3.3.2. та 3.3.3. цього договору; достроково виконати зобов'язання щодо повернення кредиту, сплаті нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій у випадках, визначених у даному договорі.
Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань (п. 8.5.).
07.06.2007р. між відкритим акціонерним товариством „Комерційний банк "Надра" (кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" (поручителем) укладено договір поруки (далі - договір), відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за належне виконання Галушком Сергієм Миколайовичем (надалі по тексту - позичальник) взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 07/06/2007/840-К/647 від 07.06.2007р. (надалі по тексту - кредитний договір), в тому числі: 1) повернути до 06.06.2037р. кредит в сумі 135000 доларів США; 2) сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 11,99% річних (із розрахунку фактичної кількості днів ц періоді (28-29-30-31/360)); 3) сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором; 4) сплатити можливі штрафні санкції (п.1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1. цього договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від позичальника і поручителя разом, так і від кожного окремо.
Як передбачено п. 1.3. договору, відповідальність поручителя виникає, як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні позичальником зобов'язань в цілому.
Пунктом 1.4. договору передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному об'ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.
Згідно з п. 1.5. договору поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору.
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3. договору сторони визначають, що цей договір підписаний на добровільних засадах та відповідає намірам сторін по безумовному виконанню взятих на себе зобов'язань. Цей договір вступає у силу з моменту його належного оформлення сторонами. Дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього договору.
В матеріалах справи також наявні копії: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 038106 від 03.11.2011р., свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 794080, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 760734 тощо.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи зміст наявних матеріалів справи, вищенаведених положень законодавства, а також зміст кредитного договору № 07/06/2007/840-К/647 від 07.06.2007р., враховуючи при цьому, що пунктом 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд вважає безпідставними доводи позивача (з посиланням на ст.ст. 10, 15, 19 Закону України „Про захист прав споживачів"), наведені в обґрунтування позову в частині визнання недійсним кредитного договору № 07/06/2007/840-К/647 від 07.06.2007р.
Крім того, як встановлено судом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині визнання недійсними договору поруки від 07.06.2007р., позивач посилається на те, що недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочинів щодо його забезпечення.
З огляду на те, що кредитний договір № 07/06/2007/840-К/647 від 07.06.2007р. є дійсним (враховуючи при цьому зміст ст. 204 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним), позовні вимоги в частині визнання недійсним договору поруки від 07.06.2007р є безпідставними.
Таким чином, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсними кредитного договору № 07/06/2007/840-К/647 від 07.06.2007р. та договору поруки від 07.06.2007р. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача. При цьому судом враховується, що згідно з ч.1 пункту 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Тому, оскільки позивачем при поданні позову про визнання недійсним кредитного договору № 07/06/2007/840-К/647 від 07.06.2007р. та визнання недійсним договору поруки від 07.06.2007р. сплачено лише 1147 грн. судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру (при цьому не сплачено 1147 грн. судового збору за іншу вимогу немайнового характеру), суд вважає за необхідне при прийнятті рішення стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест" в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1147 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест" (м. Хмельницький, Вінницьке шосе, буд. 6/2, ідентифікаційний код 22784870) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, рахунок отримувача № 31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 1147 грн.
Видати наказ.
Суддя М.В. Смаровоз
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, буд. 6/2 (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення));
3 - відповідачу;
4 - третій особі (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 18/1а, кв. 14 (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення)).