"18" березня 2013 р.Справа № 916/59/13-г
За позовом: державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Південного територіального управління регіонального розвитку та контролю
до відповідача: приватного акціонерного товариства "ОДЕСАВИНПРОМ"
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Пуленко К.М., довіреність № 18 від 25.12.2012 р.
від відповідача: Микитенко Т.В., довіреність від 06.09.2012р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Південного територіального управління регіонального розвитку та контролю, звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства "ОДЕСАВИНПРОМ", в якому просить зобов'язати приватне акціонерне товариство "ОДЕСАВИНПРОМ" виконати передбачений п/п 2.3.1. Договору № 17/№01 -ВВ від 03 листопада 2010 року обов'язок та надати Південному територіальному управлінню регіонального розвитку та контролю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною відомості, складені відповідно до порядку оформлення відомості (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною Договору № 17/№01 - ВВ від 03 листопада 2010 року, із зазначенням виду та кількості тари і пакувальних матеріалів, яка заповнюється на підставі внутрішньої документації відповідача та міститься у формі первинної облікової документації № 1-ВТ, затвердженій Наказом Мінприроди від 07 липня 2008 року № 342, зареєстрованим в Мін'юсті України 09.09.2008 року № 824/15515, за період з вересня 2011 року по жовтень 2012 року (помісячно)
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.01.2013р. позовну заяву (вх. № 14/2013) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
16.01.2013 року на адресу господарського суду Одеської області надійшла довідка позивача (вх.№ 1447/2013), відповідно останній до якої повідомив суд, що справа зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав відсутня в проваджені господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір.
22.01.2013р. та 18.02.2013р. позивач подав до суду письмові пояснення із доданням додаткових документів (вх. №№ 2269/2013, 5456/2013), які судом досліджені та долучені до матеріалів справи.
Клопотання позивача про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та отримання необхідних копій від 06.02.2013р. (вх. № 4235/2013) та від 18.02.2013р. (вх.№№ 5496/2013, 5497/2013) судом задоволені, про що свідчить відповідний підпис представника позивача, Пуленко К.М. на клопотанні.
Клопотання позивача про продовження строку розгляду справи від 18.02.2013р. (вх. № 5566/2013) судом задоволено, про що свідчить відповідна ухвала суду.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, з підстав викладених у відзиві на позов від 06.02.2013р. (вх.№ 4294/2013) та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Клопотання представника відповідача про залучення документів до матеріалів справи від 06.02.2013р. (вх.№ 4300/2013) судом задоволено.
Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
03 листопада 2010р. між державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Південного територіального управління регіонального розвитку та контролю (Виконавець) та приватним акціонерним товариством "ОДЕСАВИНПРОМ" (Замовник) укладено договір № 17/№01 - ВВ, згідно умов п. 1.1. якого, предметом дговору єнадання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і упаковці на умовах і за тарифами, зазначеними в цьому Договорі у відповідності до Постанови КМУ від 26.07.2001р. № 915.
Згідно п.1.2. Договору, надання послуг здійснюється враховуючи дані (кількість, види), зазначені Замовником у Відомості "Про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів використаних для пакування та транспортування продукції" (далі - Відомість), що додається (Додаток №1) та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.п.2.1., 2.1.1., 2.1.2. Договору Виконавець зобов'язується надати послуги визначені п. 1.1. Договору. Щомісячно, відповідно до сплачених Замовником коштів, надавати Акт про надання послуг (далі - Акт).
Умовами п.п. 2.3., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3. Договору визначено, що Замовник зобов'язується щомісячно, до 10 числа місяця наступного за звітним, надати Виконавцю Відомість, складену відповідно до Порядку оформлення відомості (Додаток№2), що є невід'ємною частиною цього Договору із зазначенням виду та кількості тари і пакувальних матеріалів, яка заповнюється на підставі внутрішньої документації Замовника та міститься у формі первинної облікової документації №1-ВТ затвердженої Наказом Мінприроди від 07 липня 2008 року № 342, зареєстрованого в Мін'юсті України від 09.09.2008 року № 824/15515 та інших товаросупровідних документів. Прийняти послуги, зазначені у п.п. 1.1 цього Договору, та протягом десяти робочих днів з дня отримання Акту підписати його та направити Виконавцю підписаний акт. Щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, оплатити послуги Виконавця, визначені у п.п. 1.1 Договору, у відповідності з обсягом, зазначеним Замовником у Відомості наданої відповідно до п.п. 2.3.1. цього Договору, згідно з тарифами, наведеними нижче та затвердженими п.2 постанови КМУ від 26.07.2001р. № 915 зі змінами та доповненнями...
Виконавець організовує збирання, заготівлю та утилізацію використаних тари і пакувальних матеріалів шляхом залучення до виконання на конкурсних засадах спеціалізованих підприємств, які мають відповідні ліцензії та умови щодо надання послуг із збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів на території прогнозованого розповсюдження, зазначеній у Відомості Замовника. За підсумками кожного місяця Сторони підписують Акт про надання послуг. У випадку, коли виконавець протягом терміну вказаного в п.2.3.2. цього Договору не отримує від Замовника підписаного Акту, або обґрунтовану відмову від його підписання, в день закінчення вказаного строку, такий акт вважається прийнятим Замовником, а послуги належно наданими та прийнятими без зауважень. В такому випадку Акт наданих послуг без підпису Замовника з надписом "Зауважень від Замовника у встановлений строк не надійшло" є для Сторін підставою вважати вказані в ньому послуги прийнятими Замовником у повному обсязі без зауважень (п.п.3.1., 3.4. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору ціна Договору складається з із сум, зазначених у Відомостях, наданих Замовником, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Із змісту п.п. 11.1., 11.2. Договору вбачається, що Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2011р. У разі відсутності письмових заяв Сторін про розірвання Договору за два місяці до закінчення терміну дії зазначеного в п. 11.1. Договору, Договір пролонгується на той же термін і на тих же умовах.
Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про те, що починаючи з вересня 2011 року і по жовтень 2012 року відповідач, у порушення зазначеної умови Договору (п.п. 2.3.1.Договору) не надає позивачу Відомості із зазначенням виду та кількості тари і пакувальних матеріалів, які заповнюються на підставі внутрішньої документації відповідача та містяться у формі первинної облікової документації № 1-ВТ, затвердженій наказом Мінприроди від 07 липня 2008 року № 342, зареєстрованим в Мін'юсті України 09.09.2008 року за № 824/15515.
З підстав систематичного невиконання відповідачем зобов'язань за договором щодо надання відомостей, складених відповідно до порядку оформлення відомості із зазначенням виду та кількості тари і пакувальних матеріалів, яка заповнюється на підставі внутрішньої документації Замовника, позивач звернувся до останнього з претензією №971 від 19.10.2012р., відповідно до якої вимагав протягом 10 днів з моменту отримання даної претензії надати відомості складені відповідно до внутрішньої документації за період з вересня 2011р. по вересень 2012р. та перерахувати кошти по ним.
26.10.2012р. відповідач звернувся до позивача з листом - відповідю на претензію (вих. № 573), із змісту якого вбачається, що у відповідності до листа № 613 від 28.10.2011р., яким відповідач повідомив державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Південного територіального управління регіонального розвитку та контролю про намір розірвати договір та припинити його дію з 01.01.2012р., вимоги, викладені в претензії задоволенню не підлягають.
З урахуванням того, що відповідач безпідставно ухиляється від виконання умов договору № 17/№01 - ВВ від 03.11.2010р. й зумовило звернення позивача до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як свідчать матеріали справи, умовами п. 11.2 Договору визначено, що у разі відсутності письмових заяв Сторін про розірвання Договору за два місяці до закінчення терміну дії зазначеного в п. 11.1. Договору, Договір пролонгується на той же термін і на тих же умовах, проте судом встановлено наявність в матеріалах справи листа приватного акціонерного товариства "ОДЕСАВИНПРОМ" (вих. № 613 від 28.10.2011р.), відповідно до якого останнє повідомило позивача про намір розірвати договір.
Твердження позивача щодо не отримання листа відповідача (вих. № 613 від 28.10.2011р.) в строк до 31.10.2011р., на увагу суду не заслуговують, оскільки умовами договору № 17/№01 - ВВ від 03.11.2010р. не передбачено, що заява про намір розірвати договір має бути отримана іншою стороною за два місяці до закінчення строку дії договору.
Таким чином, судом встановлено не обґрунтованість, недоведеність заявлених позивачем позовних вимог щодо наявності порушених його прав та охоронюваних законом інтересів, які спричиненні безпідставною відмовою приватного акціонерного товариства "ОДЕСАВИНПРОМ" від виконання вмов договору № 17/№01 - ВВ від 03.11.2010р., що є підставою для суду відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог у повній мірі.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Південного територіального управління регіонального розвитку та контролю не підлягають задоволенню, як не обґрунтовані, не законні та не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У позові - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Повний тест рішення складено 25.03.2013р.
Суддя Цісельський О.В.