06 березня 2013 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого: Ткачука О.С., суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,
Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2012 року,
У лютому 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживача шляхом розірвання договору купівлі-продажу та стягнення суми.
Позовні вимоги мотивувала тим, що 28 вересня 2009 вона уклала з відповідачем договір купівлі-продажу холодильника «Мінськ ХМ-6026-015» за ціною 4 518,00 грн. Протягом гарантійного строку холодильник неодноразово виходив з ладу за однієї причини та був відремонтований. 13 вересня 2010 року холодильник втретє перестав працювати. 17 вересня 2010 року робітник сервісного центру прийшов до висновку, що із-за несправності фільтру виходить з ладу двигун. 28 вересня 2010 позивач звернулась до відповідача з претензією про повернення коштів, сплачених за холодильник, на що отримала пропозицію отримання висновку про несправність холодильника, однак у сервісному центрі у видачі висновку їй відмовили. У зв'язку з наведеним, просила суд розірвати договір купівлі-продажу холодильника та стягнути суму, сплачену за холодильник.
Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 14 травня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Розірвано договір купівлі-продажу холодильника «Мінськ ХМ-6026-015», укладений 28 вересня 2009 між ОСОБА_3 та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4
Стягнуто із суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 купівельну ціну холодильника 4 518 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що права споживача були порушені відповідачем, а тому підлягають судовому захисту шляхом задоволення позову про розірвання договору і повернення коштів за товар.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, апеляційний суд дійшов висновку про те, що виявлені недоліки придбаного позивачем холодильника не є істотними, а тому висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки не підтверджуються належними доказами, у зв'язку з чим, підстави для розірвання оскаржуваного правочину, відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», відсутні.
Проте, погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.
Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік, це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника).
Згідно ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов'язаний провести експертизу продукції; при цьому на споживача покладається обов'язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.
Судами встановлено, що 28 вересня 2009 позивач придбала у відповідача холодильника «Мінськ ХМ-6026-015» за ціною 4 518,00 грн., що підтверджується товарним чеком № 002163 від 28 вересня 2009 року.
Під час дії гарантії, у червні 2010 року холодильник перестав працювати, у зв'язку з чим вона звернулась до відповідача з вимогами по усуненню недоліків. 21 червня 2010 року був зроблений гарантійний ремонт, а саме: замінено фільтр та двигун, що вийшов з ладу. У серпні 2010 року холодильник перестав працювати з цієї ж причини, 19 серпня 2010 року позивач подала заявку у сервісний центр, та 06 вересня 2010 року робітниками сервісного центру був здійснений повторний ремонт холодильника. Проте, 13 вересня 2010 року він знову перестав працювати, та 28 вересня 2010 року позивачка звернулась до відповідача з претензією про повернення коштів, сплачених за холодильник, на що відповідач письмово повідомив її про необхідність отримання висновку спеціаліста про несправність холодильника.
Згідно ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов'язаний провести експертизу продукції; при цьому на споживача покладається обов'язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.
Відповідно до зазначених норм закону обов'язок проведення експертизи належить продавцю товару, в ході судового розгляду справи встановлено, що саме відповідачем не вжито належних та достатніх заходів для його виконання, тому судом першої інстанції ухвалено обґрунтоване рішення про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення вартості придбаного товару.
Таким чином, апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення ним справи й помилкового скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого згідно із законом, а тому відповідно до ст.339 ЦПК України рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом.
Керуючись ст. 336, ст. 339 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2012 року скасувати, рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 14 травня 2012 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
судді: В.С. Висоцька
М.К. Гримич
В.М. Колодійчук
І.М. Фаловська
4