Справа: № 2а-2424/11 Головуючий у 1-й інстанції: Фролов О.Л.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
22 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Земляна Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 01 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахування і виплати додаткової пенсії та підвищення до неї, -
ОСОБА_3 звернулася до Тальнівського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області (далі - УПФУ в Тальнівському районі) про визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування і виплати додаткової пенсії у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком і підвищення до неї в розмірі 1 мінімальної заробітної плати відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання здійснити такі виплати з 22.05.2008.
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 01 липня 2011 року позов задоволено частково, визнано неправомірними дії УПФУ в Тальнівському районі щодо не здійснення нарахування і виплати додаткової пенсії у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком і підвищення до неї в розмірі 1 мінімальної заробітної плати відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано здійснити такі виплати з 22.09.2010, з врахуванням проведених виплат.
На вказану постанову УПФУ в Тальнівському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, позивач належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 4 категорії, отримує пенсію за віком та постійно проживає на території, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.07.1991 №106 віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю і є непрацюючим пенсіонером.
Згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а відповідно до неї в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 51 цього Закону особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, а розмір мінімальної заробітної плати для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Всупереч ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону належні позивачу виплати здійснювались в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року №530.
Проте, з огляду на загальні засади приорітетності законів над підзаконними актами Закон України має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, а тому колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно здійснював належні позивачу виплати в меншому розмірі ніж це встановлено ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УПФУ в Тальнівському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 01 липня 2011 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 01 липня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Земляна Г.В.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Земляна Г.В.