Справа: № 2а-16892/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Примаченко В.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
20 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2011 позов задоволено: визнано дії управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква щодо нарахування ОСОБА_2 доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення всупереч вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_2 за проживання на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та виплату, встановивши її в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної відповідною статтею Законів про державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 30.06.2010.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно до абз. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та статтею 1 Закону України від 20.10.2009 № 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн., а статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Зміст зазначених положень Законів України Про Державний бюджет України на відповідний рік та Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» свідчить про відсутність у вищевказаний період будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія якої, в свою чергу, у зазначений період не зупинялась.
При цьому, розрахунок зазначеного підвищення до пенсії відповідачем здійснено не згідно ст. 39 Закону № 796, а згідно постанов Кабінету Міністрів України.
В свою чергу, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на вищезазначені постанови КМ України, які обмежують права на отримання вищезазначеного підвищення до пенсії порівняно з правами, встановленими статтею 39 Закону № 796, а тому застосуванню підлягає саме остання.
Отже, у вищевказаний період позивач мав право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону № 796, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Оскільки у резолютивній частині постанови суду першої інстанції зобов'язано відповідача проводити відповідні виплати без зазначення по який період їх здійснювати, то колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.