"25" січня 2013 р. справа № 2а-1621/11 (2а/426/54/2012)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровсьої області
на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2012 року у справі № 2а-1621/11 (2а/426/54/2012)
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому посилався на те, що він працював на посадах, які дають право на призначення пільгової пенсії за Списком №2, з 21.01.1977 року по 14.04.1999 року. По досягнення 55-річного віку, 03.06.2010 року, позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідачем у цьому було відмовлено з тих підстав, що довідка, уточнююча пільговий характер роботи, потребує дооформлення, а оскільки підприємство ВАТ «Нікольбуд», яке видало довідку, ліквідовано без правонаступника, то неможливо перевірити первинні документи, які стали підставою для її видачі. Таку відмову позивач вважає необґрунтованою, у зв'язку з чим просить визнати протиправними дії щодо відмови відповідача в призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язати зарахувати йому період роботи з 21.01.1977 року по 14.04.1999 року до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за віком, та призначити позивачу пенсію з моменту досягнення ним 55-річного віку - з ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2012 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 неправомірними; зобов'язано відповідача зарахувати період роботи з 21.01.1977 року по 14.04.1999 року, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах з шкідливими умовами праці, за Списком №2, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; зобов'язано відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 з 13.12.2010 року та виплатити недоотриману суму пенсій. В іншому відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тими обставинами, які стали підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії. Відповідач не погоджується з рішенням суду з тих підстав, що до пільгового стажу зараховується період роботи на відповідних посадах або за професіями, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.06.2010р. у зв'язку з досягненням 55-ти річного віку позивач звернувся до управління Пенсійного фонду з заявою, в якій ставив питання про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на наявність необхідного трудового стажу на посадах, які дають право на призначення пільгової пенсії за Списком №2.
На подану заяву позивач отримав відповідь від 08.06.2010 року, у якій управління Пенсійного фонду відмовило у призначення пільгової пенсії з посиланням на те, що довідка, уточнююча пільговий характер роботи, видана підприємством ВАТ «Нікольбуд» від 07.07.2005 року № 012/122 не відповідіє вимогам діючого законодавства, а отже потребує дооформлення. Оскільки підприємство ВАТ «Нікольбуд» ліквідовано без правонаступника, печатки та штампи підприємства не знищені, первинні документи на зберігання до архівної установи не надходили, неможливо перевірити первинні документи, які стали підставою видачі довідки, що уточнює пільговий характер робіт.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази свідчать про відповідність характеру виконуваних позивачем робіт вимогам Списку №2, а відсутність можливості перевірити первинні документи, які стали підставою видачі довідки, що уточнює пільговий характер робіт, не може бути підставою для відмови у реалізації позивачем свого законного права на пенсію за віком на пільгових умовах.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст.62 Закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Досліджені судом відомості трудової книжки позивача свідчать про те, що ОСОБА_1 в період з 21.01.1977р. по 13.04.1984р. працював монтажником по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій 3 розряду, з 13.04.1984р. по 14.08.1989р. - електрозварником ручної зварки, з 14.08.1989р. по 01.03.1993р. - майстром будівельно-монтажних робіт на будівництві нових об'єктів, з 01.03.1993р. по 14.04.1999р. - прорабом на будівництві нових об'єктів. Позивач в період з 21.01.1977 року по 14.04.1999 року працював в тресті «Нікопольбуд», який було перейменовано в ВАТ «Нікопольбуд» з правами правонаступника, та реорганізовано в ВАТ «Нікопольбуд»БУ №Металургбуд» та БУ «Цивільбуд».
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються Списки, що чинні на період роботи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. Такі вимоги застосування законодавства визначено п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005р.
Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах, до періоду з 21.01.1977 року по 14.04.1999 року до трудового стажу позивача має застосовуватися Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173, в якому посада монтажника по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій 3 розряду розміщена в п. А ХХІХ розділу «Будівництво будівель та споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв'язку, житлових і культурно-побутових, а також наземних будівель і споруд, шахт, рудників та комунікацій»; в п. Б ХХІХ розділу «Будівництво будівель та споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв'язку, житлових і культурно-побутових, а також наземних будівель і споруд, шахт, рудників та комунікацій» передбачені посади майстра та про раба; розділом XXXII «Загальні професії» передбачено професію електрозварника.
Отже, займані позивачем посади, у вказані періоди, відносяться до посад, які визначено Списком №2.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Суд першої інстанції правильно зазначив про те, що позивачем надавалися відповідачу уточнюючи довідки №012/22 від 07.07.2005 року про підтвердження необхідного стажу роботи для призначення йому пільгової пенсії (а.с.11).
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності відповідності займаних позивачем посад тим посадам, які визначено Списку №2, а також відповідність характеру виконуваних позивачем робіт вимогам Списку №2.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при вирішенні питання щодо призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та вищезазначеними підзаконними нормативно-правовими актами.
Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тими доводами, які стали підставою для відмови позивачу у призначені пенсії та яким, як зазначено вище судом надано належну правову оцінку.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну управління Пенсійного фонду України м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2012 року у справі № 2а-1621/11 (2а/426/54/2012) - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, які передбачено ст..212 КАС України.
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк