"23" жовтня 2012 р. справа № 2а-15714/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 серпня 2011 р. у справі № 2а-15714/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання неправомірною бездіяльність, перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу невиплаченої частини пенсії за період з 01.01.2011 по 31.07.2011 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.07.11 позовну заяву про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог за період з 01.01.11 по 26.01.11 залишено без розгляду.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.08.11, прийнятою за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачеві з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати за період з 27.01.2011 по 31.07.2011 року з урахуванням виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус «Дитина війни», позивачу у 2007 році не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Задовольняючи позовні вимоги з 27.01.2011 по 31.07.2011, суд першої інстанції виходив з вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проте ним не прийнято до уваги що, Законом України від 14.06.2011 № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, згідно з яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вказаний Закон України набрав чинності, як в ньому зазначено, з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 19.06.2011.
На виконання вимог вказаного вище Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№ 745 від 06.07.2011, відповідно до п.6 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні. Означена постанова набрала чинності з моменту її офіційного опублікування 23.07.2011 (Урядовий кур'єр N133) та діє до 01.01.2012.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, фактичних обставин справи, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 27.01.2011 по 22.07.2011, коли дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не була обмежена, підлягала застосуванню.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність грошових коштів на виплату підвищення до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи ухвалено правильне рішення в частині позовних вимог, пред'явлених за період з 27.01.11 по 22.07.2011. Приймаючи до уваги, що в частині позовних вимог за період після 22.07.2011 суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають нормам матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині згідно ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 серпня 2011 р. у справі № 2а-15714/11 -скасувати в частині задоволених позовних вимог за період з 23.07.2011, прийнявши нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині.
В іншій частині постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 серпня 2011 р. у справі № 2а-15714/11 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає (ст.ст.183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко