Ухвала від 13.06.2012 по справі 9101/60754/2012

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р.справа № 2а/0828/17/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.

за участю секретаря судового засідання: Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області

на постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 22 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області ( далі -УПФУ в Якимівському районі), відповідно до якого просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру її щомісячного грошового утримання з з урахуванням щомісячної надбавки за вислугу років -80%, та в зв'язку з цим, виходячи із суми 8584 грн. провести перерахунок довчного грошового утримання в сумі 90% заробітку з 01 січня 2012 року.

Посилалась на те, що з з червня 2002 року її звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку та призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків від заробітної плати працюючого судді. Однак у січні 2012 року вона отримала довідку № 08-03/25 про судівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої суддівська винагорода працюючого судді значно вища від тої, з якої їй розраховано довічне утримання. Відповідач, всупереч положенням статей 1,3,43,44 Закону України «Про статус суддів», статті 22 Конституції України не здійснив перерахунок її щомісячного грошового утримання з січня 2012 року, що є неправомірним.

Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 22 березня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Рішення суду обґрунтовано тим, що згідно довідки Териториріального управління державної судової адміністрації від 23.01.2012 року заробітна плата працюючого судді збільшена, отже, позивачка набула право на на перерахунок щомісячного грошового утримання судді у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючого судді і таке право їй гарантовано статтею 22 Конституції України.

Не погоджуючись за зазначеною постановою, УПФУ в Якимівському районі подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та просило скасувати постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 22 березня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог позивача.

На обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, шо згідно п.4 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»перерахунок грошового утримання проводиться тільки суддям Конституційного суду. Крім того, в довідці ТУ ДСА вказано розмір винагороди працюючого судді зі складовими, які позивач не отримував.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не направляли, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду відповідно до ст. 195 КАС України - в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працювала суддею Якимівського районного суду Запорізької області. Відповідно до наказу від 09.07.2002 року № 1/97 її звільнено з посади судді вищевказаного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку та призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків від заробітної плати працюючого судді.

З січня 2007 року виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1. проводить УПФУ в Якимівському районі за рахунок коштів Державного бюджету.

При апеляційному перегляді оскаржуваної постанови суду першої інстанції за апеляційною скаргою відповідача, колегією суддів встановлено, що предметом спору по цій справі є відмова відповідача у проведенні перерахунку раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, пов'язаного з підвищення заробітної плати працюючим суддям.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови провести позивачці перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, пов'язаного з підвищення заробітної плати працюючим суддям на підставі наданої ТУ ДСА довідки про суддівську винагороду ( заробітну плату), є протиправними , оскільки вони не узгоджуються з положеннями статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарнтуються і не можуть бути скасовані.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та заначає наступне.

Статтею 22 Конституції України визначено, що

Як зазначалось у рішенні Конституційного Суду України № 4-рп2007 18.06.2007 року, щомісячне довічне грошове утримання судді - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України, Законом України «Про статус суддів».

Свого часу, при вирішення питання щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при збільшенні заробітної плати працюючого судді, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року було визнано неконституційними положення пункту 63 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо зміни існуючого порядку виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Приймаючи вказане рішення, Конституційний суд України виходив з того, що фактичне позбавлення суддів у відставці права на перерахунок довічного грошового утримання у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючого судді, суттєво звужує зміст і обсяг права судді, яке він мав, та обмежує його конституційні гарантії незалежності. Тому в цій частині положення пункту 63 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" не узгоджується зі статтею 22, частиною першою статті 126 Конституції України.

Основоположним висновком даного Рішення Конституційного суду було те, що зміна існуючого порядку виплати щомісячного довічного грошового утримання суперечить Конституції України, оскільки видатки на утримання суддів, які передбачені у Державному бюджеті України, відповідно до частини другої статті 95 та частини першої статті 130 Конституції України повинні передбачати і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, що безпосередньо стосується реалізації положення частини першої статті 130 Конституції України щодо забезпечення державою фінансування судів та створення належних умов для їх функціонування. Такі правові позиції висловлював Конституційний Суд України у рішеннях від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини) і від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007 (абзаци четвертий, п'ятий, шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини).

Отже, відмовляючи в здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у зв'язку із зміною заробітною платою працюючого судді відповідач діяв неправомірно.

Оскільки встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови провести позивачці перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, пов'язаного з підвищення заробітної плати працюючим суддям на підставі наданої ТУ ДСА довідки про суддівську винагороду ( заробітну плату) № 08-03/25 від 23.01.2012р., то у відповідності до ст.. 162 КАС України, поновлення порушених прав необхідно здійснити шляхом зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, забезпечивши його виплату.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що згідно п.4 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»перерахунок грошового утримання проводиться тільки суддям Конституційного суду, визнаються колегією суддів необґрунтованими, оскільки положення статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»не містять прямої заборони проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів судів згальної юрисдикції.

Більш того, згідно положень статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, який говорить про те, що справи вирішуються відповідно до Конституції України, яки має вищу юридичну силу. Положення даної статті також дають право застосовувати як аналогію закону, так і аналогію права.

За таких обставин, виходячи з рішень Конституційних судів України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини) і від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007 (абзаци четвертий, п'ятий, шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини, вимог статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарнтуються і не можуть бути скасовані, з урахуванням відсутності прямої норми закону, яка б забороняла суддям загальних судів у відставці здійснювати перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання за умови підвищення заробітної плати працюючим суддям, колегія суддів приходить до висновку про правомірність зобов'язання відповідача здійснити позивачці перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки ТУ ДСА від 23.01.2012 року.

Твердження відповідача про те, що у довідці ТУ ДСА вказано розмір винагороди працюючого судді зі складовими, які позивач не отримувала, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки не відповідають обставинам справи, адже у вказаній довідці зазначено лише такі складові, як розмір окладу та розмір суми за вислугу років, які позивачка отримувала і до виходу у відставку. Те, що раніше ці складові входили до складу заробітної плати судді, а зараз це найменовано суддівською винагородою, не свідчить про неправомірність і невідповідність виданої ТУ ДСА довідки та неможливість її застосування при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись п.1ч.1 ст.198, 200, 205, 206,195, КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області -залишити без задоволення.

Постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 22 березня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко

Попередній документ
30205821
Наступний документ
30205823
Інформація про рішення:
№ рішення: 30205822
№ справи: 9101/60754/2012
Дата рішення: 13.06.2012
Дата публікації: 28.03.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: