Справа № 22-ц/793/639/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : : 57 Дудніченко В.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Василенко Л. І.
06 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВасиленко Л.І.
суддівПодороги В.М., , Демченка В.А.
при секретаріВоропай О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Звенигородського районного суду від 26 грудня 2012 року по справі за позовом Звенигородського підприємства теплових мереж до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території,
27 листопада 2012 р. Звенигородське підприємство теплових мереж звернулось в суд з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований та мешкає ОСОБА_6, квартира має загальну площу 51,3 м.кв. Даний будинок знаходиться на балансі Звенигородського підприємства теплових мереж. Згідно із випискою з особового рахунку НОМЕР_1 виписаного на ім'я ОСОБА_6, його заборгованість станом на 01.10.2012 р. за утримання будинку та прибудинкової території становить 2636,33 грн.
Відповідач своєчасно не розраховується за утримання будинку та прибудинкової території.
Звенигородське підприємство теплових мереж виконало всі взяті на себе зобов'язання по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, проте відповідач порушив зобов'язання по повній та своєчасній оплаті послуг позивача в розмірі встановлених тарифів, затверджених рішенням сесії Звенигородської міської ради № 31-4/V від 20.08.2008 р., рішенням Виконавчого комітету Звенигородської міської ради № 461 від 25.11.2010 р., рішенням Звенигородської міської ради № 7-34/ VI від 27.04.2011 р. заборгувавши 2636,33 грн. за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.
Відповідач неодноразово був попереджений про необхідність погашення заборгованості.
21 грудня 2012 року позивач звернувся з заявою про зменшення позовних вимог у зв'язку з тим, що відповідачу було зроблено перерахунок по оплаті послуг за вивезення та розміщення твердих побутових відходів. Остаточно позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_6 борг в сумі 2359,31 грн. за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 26 грудня 2012 р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Звенигородського підприємства теплових мереж 2359,30 грн. заборгованості за утримання будинку, прибудинкової території та 214, 60 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції, як ухвалене з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.
При цьому вказав, що він дійсно є співвласником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 Понад сім років він та члени його сім'ї, в зв'язку з необхідністю догляду престарілих батьків, що потребують стороннього догляду, проживають в АДРЕСА_2
В жовтні 2009 р. будинок, в якому розташована квартира відповідача, був переданий на баланс Звенигородського підприємства теплових мереж. Про даний факт він належним чином не був повідомлений.
Апелянт стверджує, що між ним та позивачем договірні відносини відсутні. Висновки суду проте, що на підставі норм цивільного законодавства та актів місцевого самоврядування між ним та позивачем склалися цивільно-правові відносини суперечать вимогам ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» де зазначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Статтею 21 вищезазначеного закону чітко вказано, Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти зі споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг.
Позивачем не було надано жодного доказу про те, що він отримав згоду на надання відповідачу житлово-комунальних послуг, наміру укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та порядку приймання виконання робіт і оплати даних робіт.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги та заперечення Звенигородського підприємства теплових мереж, вважає що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем склалися відносини, що регулюються Закону України «Про житлово- комунальні послуги». Позивач фактично надав відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а тому відповідач зобов'язаний такі послуги оплатити.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Згідно з положеннями статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Пунктами 1 і 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», яка регламентує утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках власники, зокрема квартир багатоквартирних будинків, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Як вбачається з акту депутату Звенигородської міської ради від 19.12.2012 р. квартира АДРЕСА_1 є приватизованою, в ній зареєстровані ОСОБА_6, дружина - ОСОБА_7 та син - ОСОБА_8 а. с. 26.
Будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Звенигородського підприємства теплових мереж.
Відповідно до довідки Звенигородського ПТМ від 01.10.2012 р. особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 відкрито на ОСОБА_6 а. с. 8.
Як вбачається з виписки з особового рахунку НОМЕР_1 по оплаті послуг Звенигородського ПТМ ОСОБА_6, його заборгованість станом на 01.10.2012 р. за утримання будинку та прибудинкової території становить 2636,33 грн., здійснення проплат за період з 01.10.2009 р. відсутнє.
Позивачем зменшено вказану заборгованість та здійснено перерахунок по оплаті послуг за вивезення та розміщення твердих побутових відходів. Остаточно визначено заборгованість в сумі 2359,31 грн. за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.
До послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надаються позивачем входить освітлення сходових клітин, підвалів, прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньо будинкових систем тепловодопостачання, водовідведення та зливної каналізації, поточний ремонт, дератизація підвалів, перевірка димовентиляційних каналів.
Таким чином враховуючи наведені вимоги закону та викладене суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.
Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість по платежах за обслуговування житлового будинку та прибудинкової території не може бути стягнута з відповідача через відсутність договору між сторонами на надання таких послуг не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідач, як власник квартири, користується послугами, що надаються позивачем мешканцям багатоквартирного будинку з утримання цього будинку та прибудинкової території, які полягають в обслуговуванні та забезпеченні функціонування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання, водопостачання, газопостачання, електропостачання, каналізації, освітлення сходових клітин, проведені поточного ремонту.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що між сторонами фактично виникли договірні правовідносини, які породили цивільні права та обов'язки у сфері житлово-комунальних послуг в порядку ст. 11 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають. Крім того вони були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.
Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 26 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :