Справа № 22-ц/793/495/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 27 Колода Л.Д.
Доповідач в апеляційній інстанції
Нерушак Л. В.
19 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоНерушак Л.В.
суддівПальонного В.С., Карпенко О.В.
при секретаріКуцопатрі Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-
06 червня 2012 року представник Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - Михайлова Олена Юріївна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки посилаючись на те, що 24 липня 20096 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (перейменовано на ПАТ) та ОСОБА_6 укладено іпотечний договір № 173/Z1, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 11772, який є забезпеченням повернення наданих коштів та виконання інших умов кредитного договору № 173 від 24 липня 2006 року, укладеного між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_10, відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 140000,00 грн. на термін до 22 липня 2011 року на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності.
Відповідно іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення (магазин), що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 190,6 кв.м.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2012 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо стягнення з ОСОБА_10 заборгованості по кредитному договору № 173 від 24 липня 2006 року в сумі 127272,63 грн.
Згідно п.5.1.6. іпотечного договору № 173/Z1 від 24 липня 2006 року іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання воно не буде виконане.
В порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» відповідачу було направлено вимогу № 183 від 13 березня 2012 року. Відповіді на вказану вимогу банк не отримав, зобов'язання по поверненню боргу по кредитному договору № 173 від 24 липня 2006 року в повному обсязі не виконано.
В зв'язку з даними обставинами позивач звернувся до суду з даним позовом та просив: звернути стягнення на майно, що належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення магазину від 28 липня 2000 року, що видане на підставі рішення Черкаського міськвиконкому № 763 від 20 липня 2000 року, право власності зареєстроване Черкаським обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації - нежитлове приміщення (магазин), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 190,6 кв.м. на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, ЄДРПОУ 19017842); за рахунок коштів, виручених від реалізації майна, задовольнити вимоги ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в сумі 127272,63 грн.; стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1272,73 грн. на транзитний рахунок ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» № 37396880020, код ЄДРПОУ (ЗКПО) 19017842, МФО 380537.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2012 року позов задоволено повністю.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 173 від 24 липня 2006 року в сумі 140000 грн. - звернуто стягнення на нежитлове приміщення (магазин), що розташоване за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 28 липня 2000 року, виданого Черкаським міськвиконкомом шляхом проведення прилюдних торгів. За рахунок коштів, виручених від реалізації майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в сумі 127272,63 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» судовий збір в сумі 107,30 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2012 року повернуто Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний Банк» судовий збір, сплачений по платіжному дорученню № 879695 від 16.05.2012 року на поточний рахунок 31216206700004, отримувач: ГУ ДКСУ у Черкаській області, код отримувача: 38031150, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Черкаській області, код банку отримувача: 854018 у сумі 1165,43 грн.
В задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмолено ухвалою Придніпровського районного суду Черкаси від 27 листопада 2012 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилається, що рішення суду незаконне і необґрунтоване, таке, що підлягає скасуванню згідно ст. 309 ЦПК України, як таке, при якому мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм процесуальног і матеріального права. Просить скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, та звертаючи стягнення на нежитлове приміщення (магазин), суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_6 свої зобов'язання по договору кредиту належним чином не виконав та рішенням суду з нього стягнуто 127272, 63 грн. заборгованість по договору кредиту.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які є обґрунтованими і відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Статтею ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із матеріалів справи вбачається та встановлено в судовому засіданні, що 24 липня 2006 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_10 було укладено кредитний договір № 173 на суму кредиту 90000 грн., зі сплатою 19,0 % річних згідно з графіком сплати процентів та кредиту, з кінцевим терміном повернення 22 липня 2011 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за даним договором між Банком та ОСОБА_6, 24 липня 2006 року укладено іпотечний договір № 173/Z1, за яким відповідач надав в іпотеку нежитлове приміщення (магазин), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 190,6 кв.м.
Відповідно до п. 1.5. даного іпотечного договору сторони за взаємною згодою оцінили предмет іпотеки в розмірі 532600, 00 грн.
Крім того, 27 вересня 2006 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до іпотечного договору № 173/Z1 від 24 липня 2006 року відповідно якої, визначення «Основне зобов'язання» договору викладене в наступній редакції: «повернути кредит в сумі 140000 грн. в строк до 22 липня 2011 року та щомісяця в строк не пізніше 10 числа місяця, починаючи з 01 серпня 2006 року, сплачувати іпотекодержателю проценти за користування кредитом в розмірі 19 % річних згідно з графіком сплати процентів та кредиту».
13 березня 2012 року ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», на адресу ОСОБА_6 направлено вимогу.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2012 року стягнуто з ОСОБА_10 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість в сумі 127272,63 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно ст. 33 даного Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 35 вищезазначеного Закону визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Відповідно до ст. ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Так, зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та вважає, що суд першої інстанції правомірно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 173 від 24 липня 2006 року в сумі 140000 грн. звернув стягнення на нерухоме майно - нежитлове приміщення (магазин), що розташоване за адресою АДРЕСА_1, належне на праві власності ОСОБА_6 шляхом продажу через прилюдні торги.
Доводи апелянта про те, що йому не була вручена письмова вимога про усунення порушення не підлягають до задоволення.
Як роз'яснив п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Крім того, не підлягають до задоволення посилання апелянта та те, що ні йому, ні членам його сім'ї, не була вручена жодна з направлених судом повісток.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомити суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою не проживає або не знаходиться.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при ухваленні рішення є безпідставними і спростовуються матеріалами справи, яким суд дав належну оцінку.
Посилання апелянта на п. 2 ст. 559 ЦК України про припинення поруки є помилковим та необґрунтованим апелянтом, оскільки він нє є поручителем, а іпотекодавцем, тому вимоги даних норм матеріального права щодо поруки не підлягають до застосування.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Виходячи з викладеного, доводи апелянта носять суб'єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Посилання апелянта, що рішення суду першої інстанції є незаконним не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі.
Судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :