"13" травня 2011 р. справа № 2а-1773/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
15 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська, в якому просила відновити пропущений строк для захисту порушених прав, свобод та інтересів, визнати незаконними дії відповідача, щодо не донарахування пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року в загальній сумі 4073,20 грн. Також просила зобов'язати відповідача перерахувати пенсію з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року в загальній сумі 4073,20 грн., зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни.
Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, дію ст. 6 закону України №2195-ІV було відновлено з 09 липня 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV в новій редакції. Тобто, було відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Разом з тим, оскільки позивачем не було наведено підстав поважності пропуску строку звернення до суду за захистом порушених права, колегія суддів приходить до висновку що позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 14.05.2010 року підлягають залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 14.05.2010 року, оскільки ці позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.
Що стосується позовних вимог за період починаючи з 15 березня 2010 року, колегія суддів приходить до висновку, що ці позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки дію ст. 6 Закону на 2010 рік не було призупинено або змінено, тобто вона має законну силу і підлягає виконанню в редакції, яка діє з 22 травня 2008 року.
Крім того, гідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» № 2154-VI від 27.04.2010 року встановлено, що у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня -825 грн., з 1 квітня -839 грн., з 1 липня -843 грн., з 1 жовтня -861 грн., з 1 грудня -875 грн. та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідач у 2010 році не нараховував та не виплачував позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому дії відповідача за вказаний період були протиправними.
Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для обмеження обов'язку відповідача нараховувати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, саме у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, певним строком, виходячи з наступного.
Нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідачем проводиться на підставі розпорядження, в якому зазначається основний розмір нарахованої пенсії за віком, та підвищення до пенсії, як дитині війни. Ці призначення мають характер довічного права пенсіонера або до відповідних законодавчих змін.
З огляду на те, що пенсія за віком та підвищення до пенсії, як дитині війни, призначалось позивачу довічно, змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на законодавчому рівні не вносилось, соціальний статус особи не змінився, тому колегія суддів вважає, що відсутні будь-які підстави обмежувати позивачу строк нарахування та виплати підвищення до його пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.0
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2010 року -скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 14 травня 2010 року залишити без розгляду.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати починаючи з 15 травня 2010 року, з урахуванням виплачених сум.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова