ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 березня 2013 року 14:17 № 826/853/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області
доДержавного підприємства «Машинобудівна фірма «Артем»
про стягнення заборгованості,
за участю представників сторін:
від позивача - Демченко Т.Г.
від відповідача - Сухенко А.П.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області (далі по тексту - позивач, УПФУ в Малинському районі Житомирської області) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства «Машинобудівна фірма «Артем» (далі по тексту- відповідач, ДП «МФ «Артем») про стягнення заборгованості по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 452 679,32 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та зобов'язано позивача до 05 лютого 2013 року надати додаткові документи до матеріалів справи, а відповідача протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі подати заперечення проти позову або заяву про визнання позову.
05 лютого 2013 року представником позивача через канцелярію суду подано додаткові документи, а представником відповідача - заперечення проти позову, в яких останній зазначив, що 18 січня 2013 року він звернувся до виконуючого обов'язки голови правління Пенсійного фонду України Кравчука В.О. з проханням надати дозвіл Управлінню Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області списати заборгованість ДП «МФ «Артем».
У зв'язку з викладеним ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року від Пенсійного фонду України витребувано інформацію щодо результатів розгляду зазначеного вище звернення.
20 лютого 2013 року на адресу суду надійшов лист Пенсійного фонду України, згідно якого звернення відповідача від 18 січня 2013 року розглянуто 15 лютого 2013 року, про що повідомлено заявника та Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2013 року справу призначено до судового розгляду на 11 березня 2013 року.
У судовому засіданні 11 березня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача під час розгляду справи визнав суму заборгованості підприємства за листопад 2012 року, проте просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Філія №1, яка є структурним підрозділом ДП «МФ «Артем» без права юридичної особи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області та в силу положень законодавства України є платником внесків до Пенсійного фонду.
На зазначеному підприємстві працювали особи, яким призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проте, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду по виплаті та доставці пільгових пенсій, виплачених колишнім працівникам Філії №1, відповідачем відповідні суми перераховані не були.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на положення Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», згідно яких заборгованість перед Пенсійним фондом України, з метою стягнення якої подано відповідний позов, підлягає списанню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли мі сторонами, суд приходить до наступного.
Основними нормативно-правовими актами, які регулюють спірні правовідносини, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України №1058-ІV) та Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 1912.2003р. N 21-1 з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Інструкція №21-1).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відшкодування підприємствами та організаціями витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється з коштів, призначених на оплату праці.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначених в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Процедура добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначені положеннями Інструкції №21-1.
Так, згідно з пунктом 6.1. розділу 6 названої Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1. цієї Інструкції - також 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право призначення пенсії за віком на пільгових умовах; а також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4. Інструкції №21-1).
У той же час, відповідно до приписів пункту 6.8. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Перевіряючи дотримання позивачем наведених правових норм, суд звертає увагу на те, що на підтвердження обґрунтованості заявленої до стягнення суми, до позовної заяви додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), складені відповідними управліннями Пенсійного фонду України та передані позивачу для направлення платнику.
Факт отримання відповідних розрахунків відповідачем під час розгляду справи не заперечувався, так само не надійшло від останнього і заперечень з приводу сум, визначених у відповідних розрахунках для відшкодування.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про дотримання УПФУ в Малинському районі Житомирської області положень нормативно-правових актів щодо направлення платнику розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню таким платником, а також виникнення заборгованості саме у зв'язку з невиконанням останнім покладеного на нього обов'язку щодо проведення оплати відповідних сум.
Посилання відповідача на положення Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» від 06.09.2012р. №5213-VI (далі по тексту - Закон України №5213-VI) суд вважає помилковим з огляду на таке.
Відповідно до преамбули названого Закону, він визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну «Укроборонпром» (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу).
Пунктом 1 статті 1 Закону №5213-VI закріплено, що підлягають списанню не сплачені на день набрання чинності цим Законом суми заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлені судовими рішеннями та реструктуризовані) з платежів до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - соціальні фонди), а саме: заборгованість зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пенсійне страхування; єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; з відшкодування пільгових пенсій (у тому числі витрат на їх доставку), наукових пенсій; накладених (нарахованих) сум штрафів та пені, а також суми штрафів та пені, які підлягають (підлягатимуть) накладенню (нарахуванню) на день набрання чинності цим Законом.
Пунктом 1 статті 4 Закону №5213-VI встановлено, що цей Закон набирає чинності та вводиться в дію з дня його опублікування, яке відбулось 30.10.2012р. у газеті «Голос України» №204.
Отже, списанню підлягають суми заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу, зокрема, з платежів до Пенсійного фонду України, які не сплачені станом на 30 жовтня 2012 року.
Проте, як встановлено судом, сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що заявлена позивачем до стягнення, утворилась у листопаді 2012 року, у зв'язку з невиконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку по сплаті відповідних витрат до 25 числа відповідного місяця.
Окрім того, під час судового розгляду справи, представник відповідача визнав, що заявлена до стягнення сума є заборгованістю саме за листопад 2012 року.
Також, суд вважає за необхідно зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на обліку у позивача зареєстрований та перебуває відокремлений підрозділ Філія №1 ДП «МФ «Артем».
Проте, як зазначалось вище, пунктом 6.8. Інструкції №21-1 закріплено, що саме підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленнях суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З огляду на викладене, а також у зв'язку з тим, що відокремлений підрозділ, на підставі частини 3 статті 95 Цивільного кодексу України, не є юридичною особою та не може самостійно відповідати за зобов'язаннями, які виникають в результаті його діяльності, зобов'язання щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії виникло саме у ДП «МФ «Артем».
Відповідні висновки суду узгоджуються з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в постановах від 19 червня 2012 року у справах № К/9991/26680/11 та № К/9991/27864/11.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Машинобудівна фірма «Артем» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, код ЄДРПОУ 21666128) на користь Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області (11601, Житомирська обл., м. Малин, пл. Соборна, 12-А, код ЄДРПОУ 20405064) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 452679 (чотириста п'ятдесят дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 32 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Савченко