"23" травня 2012 р. справа № 2а-5/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.
за участю секретаря: Бембінек Я.І.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідачів: Овчар Т.В. ( довіреність від 23.12.2009р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1, діючого від свого імені та в інтересах малого приватного науково-виробничого підприємства «ІРА», прокуратури Дніпропетровської області
на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 серпня 2011 року у справі № 2а-5/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1, діючого від свого імені та в інтересах Малого приватного науково-виробничого підприємства «ІРА»до Генеральної прокуратури України, прокуратури Дніпропетровської області, прокуратури Красногвардійського району м.Дніпропетровська, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними,-
У період з 17 квітня по 11 травня 2006 року ОСОБА_1 від свого імені та в інтересах малого приватного науково-виробничого підприємства «ІРА»звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовами ( усього 14 позовів) до Генеральної прокуратури України, прокуратури Дніпропетровської області, прокуратури Красногвардійського району м.Дніпропетровська про визнання бездіяльності відповідачів протиправною та стягнення моральної шкоди ( а.с.27-87 т.1).
Ухвалою колегії суддів Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 червня 2006 року було відкрито провадження в адміністративних справах та вони об'єднані в одне провадження з присвоєнням єдиного реєстраційного номера 2а-404/06. ( а.с.88 т.1) До участі у справі у якості відповідача залучено також Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області.
Виходячи зі змісту позовних заяв ОСОБА_1 ( а.с. 28, 33, 38,43,48,53,58, 63, 68, 73, 77,80, 83,86), вони обґрунтовані тим, що як Генеральна прокуратура України, так і прокуратура Дніпропетровської області та Красногвардійського району м.Дніпропетровська проявили бездіяльність у встановленні факту посягання суддею апеляційного суду Дніпропетровської області Повєткіним на життя прокурора Самолевіча А.А. та відсутність рішення з цього питання у порядку статті 97 КПК України, бездіяльність стосовно нагляду за слідством у кримінальній справі № 66009007 по факту скоєння посадовими особами ДПІ у Красногвардійському районі службової недбалості при заволодінні документами та майном як МПНВП «Іра» так і особистим майном та документами позивача.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, згідно резолютивної частини рішення суду зазначено:
ОСОБА_1 у задоволенні позову до Генеральної прокуратури України про визнання дій та бездіяльності протиправними та стягнення моральної шкоди - відмовити.
ОСОБА_1 у задоволенні позову до прокуратури Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди - підмовити.
Директору МПНВГІ «ІРА»ОСОБА_1 у задоволенні позову до прокуратури Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди - підмовити.
ОСОБА_1 у задоволенні позову до прокуратури Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
ОСОБА_1 у задоволенні позову до прокуратури Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди - відмовити.
ОСОБА_1 у задоволенні позову до прокуратури Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди - відмовити.
ОСОБА_1 у задоволенні позову до прокуратури Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити ;
Директору МПНВП «ІРА»ОСОБА_1 у задоволенні позову до прокуратури Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди - відмовити,
ОСОБА_1 у задоволенні позову до прокуратури Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Директору МПНВП «ІРА»ОСОБА_1 у задоволенні позову до прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Позов Директора МПНВП «ІРА»ОСОБА_1 до прокуратура Дніпропетровської області про визнання бездіяльності про типравною та стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області стосовно нагляду за дізнанням за заявою про порушення кримінальної справи щодо заволодіння майном МПНВГІ «ІРА». В іншій частині позовних вимог Директору МПНВП «ІРА»ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Позов Директора МПНВГІ «ІРА»ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди задовольнильнити частково. Визнати протиправною бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області стосовно нагляду за дізнанням за заявою про порушення кримінальної справи щодо розтрати майна МПНВП «ІРА». В іншій частині позовних вимог Директору МПНВП «ІРА» ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровеької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди - відмовити.
ОСОБА_1 у задоволенні позову до прокуратури Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної школи - відмовити.
ОСОБА_1 у задоволенні позову до Генеральної прокуратури України про бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав на нього апеляційні скаргу, відповідно до якої просив постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 серпня 2011 року у справі № 2а-5/11 в частині відмовлених позовних вимог - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення його вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, залишив поза увагою те, що усі справи позивача були об'єднані в одне провадження, а суд прийняв рішення по кожній із позовних вимог окремо, що ним було надано усі докази на підтвердження заявлених вимог, а відповідач, на якого Законом покладено обов'язок доказування правомірності своїх дій чи бездіяльності, не надав жодного доказу на спростування його вимог.
З вказаною постановою не погодилась і прокуратура Дніпропетровської області та подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просила скасувати постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 серпня 2011 року у справі № 2а-5/11 у частині задоволених вимог та прийняти нове рішення про відмову у їх задоволенні. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що повноваження прокурора при отриманні заяви про злочин регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 вимоги своєї апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість та неналежне відношення відповідача до своїх при розгляді цієї справи ( безпідставний пропуск строку для оскарження рішення) При цьому позивач не заперечував, що його вимоги фактично стосуються бездіяльності з боку усіх ланок Прокуратури України ( від Генеральної до районної) при розгляді його заяв про злочини та бездіяльності за ходом досудового слідства по уже порушеній кримінальній справі № 66009007. Вважає, що суд повинен врахувати, що його вимоги мають бути розглянуті по суті і не його вина у тому, що законодавство щодо розгляду такої категорії справ є нестабільним та весь час змінюється.
Представник відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечував як необґрунтованої, та просив задовольнити апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області з підстав, у ній зазначених.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, апеляційна скарга прокуратури Дніпропетровської області підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами визнано, що предметом спору, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду є його незгода бездіяльністю усіх ланок Прокуратури України ( від Генеральної до районної) у встановленні факту посягання суддею апеляційного суду Дніпропетровської області Повєткіним на життя прокурора Самолевіча А.А. та відсутність рішення з цього питання у порядку статті 97 КПК України, бездіяльністю прокуратур стосовно нагляду за слідством у кримінальній справі № 66009007 по факту скоєння посадовими особами ДПІ у Красногвардійському районі службової недбалості при заволодінні документами та майном як МПНВП «Іра» так і особистим майном та документами позивача.
Розглядаючи по суті вказані позовні вимоги в порядку адміністративного судочинства, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, компетенція адміністративних судів не поширювалася на публічно-правові справи , які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Згідно статті 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одно з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Оскарження дій слідчого і прокурора щодо порушення кримінальної справи та відмови у порушенні кримінальної справи регламентовано главою 22 Кримінально-процесуального кодексу України.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.05.2001 N 6-рп/2001 кримінальне судочинство визначено, як врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Більш того, рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14.12.2011року прямо передбачено, що положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв'язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110, частини п'ятої статті 234, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, частини другої статті, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.
Вказане рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області частково задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати і провадження у адміністративній справі -закрити.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 203, п.1 ч.1 ст. 157, ст. 205,206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого від свого імені та в інтересах малого приватного науково-виробничого підприємства «ІРА» -залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 серпня 2011 року у справі № 2а-5/11 - скасувати та провадження у справі закрити.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.
Повний текст ухвали складено 28 травня 2012 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: М.А. Руденко