Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 березня 2013 р. Справа №2а/0570/17029/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Бойка М.І.,
при секретарі судового засідання - Кусти Ю.Ф.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Цупрік Л.С.,
представника третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом громадянина Лівії ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, третя особа - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Громадянин Лівії ОСОБА_2 (далі - позивач), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (далі - відповідач), третя особа - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, про визнання дій протиправними та зобов'язання надати посвідку на тимчасове проживання в Україні, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.
ОСОБА_2, національний паспорт ¹ НОМЕР_1, є громадянином Лівії. В 2009 році прибув в Україну по одноразовій тимчасовій візі типу «П-1», строк дії якої було встановлено з 03.12.2009 року по 03.01.2010 року.
12.11.2010 року УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області позивачу було продовжено строк перебування в Україні до 15.11.2011 року у зв'язку з навчанням в Донецькому національному медичному університеті, про що зроблена відповідна відмітка у паспорті. 11.11.2011 року УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області позивачу також було продовжено термін перебування в Україні до 01.12.2012 року у зв'язку з навчанням у цьому ж університеті, про що також була зроблена відповідна відмітка у паспорті останнього. 31.05.2012 р. УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області видано позивачу посвідку на тимчасове проживання в Україні серії ДН № 24175 зі строком дії до 01.12.2012 р.
На початку листопада 2012 року позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області із заявою про продовження строку перебування в Україні та видачу нової посвідки на тимчасове перебування в Україні. Проте на звернення позивача представники відповідача в усній формі повідомили, що не мають законних підстав для продовження строку перебування в Україні та видачу нової посвідки. Вважає, що діями та бездіяльністю відповідача порушені вимоги Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 р. № 251, за яким посвідка на тимчасове проживання у випадку, передбаченому ч.12 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», видається на період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні. Зазначив, що 12.11.2012 р. разом з клопотанням Донецького національного медичного університету ім. М. Горького здав до канцелярії відповідача заяву про продовження строку перебування в Україні та видачу нової посвідки з повним додатком всіх необхідних документів, що додаються до заяви. Проте відповідачем було повідомлено, що позивач в будь-якому разі отримає відмову органу Державної міграційної служби України в Донецькій області в продовженні строків перебування в Україні. Керуючись вимогами Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, просив визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача надати посвідку на тимчасове перебування позивача в Україні.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та надала до суду заяву про уточнення позовних вимог, за якими просила визнати дії Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області протиправними щодо неправомірного надання посвідки на тимчасове перебування в Україні позивача та зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області продовжити позивачу строк посвідки на тимчасове перебування в Україні, в порядку передбаченому ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», тобто на період навчання та складання випускних іспитів строком дії до червня 2013 року. Крім того, зазначила, що віза на в'їзд в Україну позивачу була оформлена 03.12.2009 р. та діяла до 03.01.2010 р. Тобто позивач перетнув кордон України в грудні 2009 р., а потім було змінено статус перебування позивача на території України та 31.05.2012 р. видано посвідку на тимчасове перебування в Україні. Проте відповідачем не було роз'яснено позивачу про те, що він повинен виїхати за межі України та в'їхати за новим запрошенням та візою типу «Д», а навпаки було видано посвідку на тимчасове проживання в Україні в порядку ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», за яким іноземці, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання , вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання. Крім того, посвідка від 31.05.2012 р. була видана лише на півроку, поте як період навчання позивача в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького складає 11 місяців, тобто з вересня 2012 р. по червень 2013 р.
Також представником позивача було наголошено, що факт перебування позивача в Україні саме на законних підставах підтверджується його неодноразовим в'їздом в Україну та також неодноразовим продовженням йому строку перебування на території України. Таким чином, відповідачем не додержано вимог законодавства щодо порядку видачі посвідки на тимчасове проживання. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначивши наступне.
Згідно обліків ГУ ДМС України в Донецькій області у 2010 році до УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області надійшли матеріали за клопотанням Донецького національного медичного університету ім. М. Горького щодо оформлення або подовження терміну перебування на території України громадянину Лівії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який в'їхав на територію України 10.12.2009 р. через КПП «Бориспіль» за паспортом № НОМЕР_1, виданим 25.08.2009 року, дійсним до 24.08.2013 року за візою П-1 Y 02701339 дійсної з 03.12.2009 року по 03.01.2010 року (згідно п. 12 Правил оформлення візових документів для в'їзду в Україну, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.1999 року № 227 приватна віза (позначається літерою «П» та цифрами 1 і 2: «П-1» оформлюється особами, які в'їжджають в Україну в приватних справах, а також з метою лікування).
12.11.2010 року УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області позивачу було продовжено строк перебування в Україні до 15.11.2011 року № 2916/0 з подальшим подовженням терміну перебування за клопотанням Донецького національного медичного університету ім. М. Горького до 01.12.2012 року № 2595-04.
31.05.2012 р. Управлінням ГІРФО ГУ МВС України в Донецькій області позивачу видана посвідка на тимчасове проживання в Україні ДН № 24175 строком дії до 01.12.2012 р.
21.11.2012 року до ГУ ДМС України в Донецькій області надійшли матеріали (вих. № 2456г/26 від 12.11.2012 року) за клопотанням Донецького національного медичного університету ім. М.Горького щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України громадянину Лівії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Перевіркою наданих матеріалів було встановлено, що у паспортному документі № НОМЕР_1 громадянина Лівії ОСОБА_2 була вклеєна віза типу «П-1».
Згідно з пп. 1 п. 6 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 року № 251, для оформлення посвідки на тимчасове проживання подається паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), з візою типу «Д», якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою.
Якщо протягом дії довгострокової візи типу «Д», оформленої за Правилами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 567, або прирівняної до неї візи типу «О», «ІМ-1», «ІМ-2», «ІМ-3» і «Ф», оформленої до 11.09.2011 року (до закінчення строку її дії), іноземцям та особам без громадянства з поважних причин не оформлено посвідки на тимчасове проживання, строк їх перебування на території України продовжується за умови подання підтверджувальних документів на період не більш як один місяць в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150 (далі - Порядок № 150).
Згідно пп. 1 п. 6 Порядку № 150 до короткострокових віз прирівнюються візи типу «С-2», «С-3», «Б», «Л», «М», «Н», «Р», «Г», «К», «Т», «П-1» (яку отримав позивач), «ОП», і «П-2», оформлені до 11.09.2011 року (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України).
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземцям або особам без громадянства може бути продовжено (за наявності законних підстав) лише за умови, якщо вони перебувають на території України на законних підставах.
Згідно з п. 7 Інструкції про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства затвердженої Наказом МВС України від 01.12.2003 року № 1456 у письмових зверненнях зазначаються підстави для продовження терміну перебування згідно з визначеними в п. 12 Правил оформлення візових документів для в'їзду в Україну, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.1999 № 227. При цьому забороняється змінювати статус тимчасового перебування відповідно до вимог п. 19 Правил оформлення візових документів для в'їзду в Україну (крім звернень про надання дозволу на імміграцію відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про імміграцію»).
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах.
Перебування на території України на законних підставах у випадку іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, відповідно до ч. 12 ст. 4 зазначеного Закону підтверджується посвідкою на тимчасове проживання, отриманою ними на період навчання.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку, вважаються таким, які тимчасово перебувають на території України.
Іноземці або особи без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України, згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» вважаються нелегальними мігрантами. Такі особи за проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування підлягають адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Крім того, посадові особи навчальних закладів за порушення встановленого порядку прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони будь-яким чином сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання, також несуть адміністративну відповідальність за ст. 204 КУпАП.
Отже, іноземні студенти, які після закінчення визначеного їм терміну перебування відповідно до чинного законодавства України набули статусу нелегальних мігрантів, сплативши штраф за адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП, повинні в якомога коротший термін самостійно залишити територію України. В іншому випадку на підставі ст. 26 Закону У країни «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» вони підлягатимуть примусовому поверненню в країну походження або третю країну, що може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком до трьох років.
З цих підстав, матеріали щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину Лівії ОСОБА_2 було повернуто без виконання (вих. № 6736 від 29.11.2012 року).
Оскільки в паспортному документі позивача вклеєна віза типу «П-1» і етикетки з позначкою візи типу «Д» (або типу «О») в паспортному документі відсутні, відмова позивачу у видачі посвідки на тимчасове проживання є законною.
Для вирішення питання щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні позивачу необхідно звернутися до Донецького національного медичного університету для оформлення нового запрошення на навчання встановленого зразка з метою подальшого отримання у дипломатичному представництві або консульській установі України візи типу «Д», а також звернутися до Донецького національного медичного університету за роз'ясненнями у межах їх компетенції про порядок отримання посвідки на тимчасове проживання та засади правового статусу іноземців та осіб без громадянства.
Крім того, зазначили, що листом Головного управління ДМС України в Донецькій області від 04.10.2012 р.№ 5347 додатково повідомлено Донецький національний медичний університет ім. М.Горького про проблемні питання перебування іноземних студентів в Україні та необхідність дотримання чинного міграційного законодавства, в тому числі порядку отримання посвідок на тимчасове проживання на період навчання іноземних студентів.
Беручи до уваги те, що ні позивач, ні Донецький національний медичний університет ім. М. Горького не вжили заходів щодо набуття позивачем належного статусу, який би дозволив оформити довідку на тимчасове перебування в Україні, враховуючи наявні матеріали, рішення, прийняте Головним управлінням Державної міграційної служби в Донецькій області відносно громадянина Лівії ОСОБА_2, є законним і обґрунтованим, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи Донецький національний медичний університет ім. М. Горького повідомлявся судом належним чином. До суду надійшло клопотання від університету про розгляд справи за відсутності їх представника.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Громадянин Лівії ОСОБА_2 (ОСОБА_2)ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який в'їхав на територію України 10.12.2009 р. через КПП «Бориспіль» за національним паспортом № НОМЕР_1, виданим 25.08.2009 року, дійсним до 24.08.2013 року за візою П-1 Y 02701339 дійсної з 03.12.2009 року по 03.01.2010 року, що підтверджується відповідними відмітками у паспорті позивача (а.с. 7).
12.11.2010 року УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області позивачу було продовжено строк перебування в Україні до 15.11.2011 року № 2916/0 з подальшим подовженням терміну перебування за клопотанням Донецького національного медичного університету ім. М. Горького до 01.12.2012 року № 2595-04, про що були зроблені відповідні відмітки у паспорті позивача.
31.05.2012 р. Управлінням ГІРФО ГУ МВС України в Донецькій області позивачу видана посвідка на тимчасове проживання в Україні ДН № 24175 строком дії до 01.12.2012 р.
ОСОБА_2 навчається в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького на 6 курсі за спеціальністю - лікарська справа.
12.10.2012 року Донецький національний медичний університет (вих. № 2459 /26) звернувся листом до Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області (отриманий відповідачем -21.11.2012 р.) із проханням про оформлення посвідки на тимчасове проживання терміном до 30.07.2013 року громадянину Лівії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у зв'язку із його навчанням на 6 курсі університету.
29.11.2012 року (вих. № 6736) на адресу міжнародного медичного факультету Донецького національного медичного університету ім. М. Горького була направлена відповідь Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області, якою повідомлялось про повернення без виконання матеріалів щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянина Лівії ОСОБА_2, оскільки для оформлення посвідки зобов'язаний подаватися паспортний документ за візою типу «Д», проте як у паспорті позивача наявна віза типу «П-1» та роз'яснено, що для вирішення питання стосовно продовження навчання позивача рекомендується Донецькому національному медичному університету оформити позивачу запрошення на навчання встановленого зразка з метою отримання ним в дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном візи типу «Д» для наступного в'їзду в Україну та подальшого оформлення посвідки на тимчасове проживання.
Позивач, не погодившись із відмовою Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області видати йому посвідку на тимчасове проживання на навчальний 2012-2013 рік, звернувся із адміністративним позовом до суду.
Між сторонами не має розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом під час розгляду справи. Спірним питанням у цієї справі є неправомірність надання позивачу Головним управлінням Державної міграційної служби в Донецькій області посвідки на тимчасове проживання в Україні серія ДН № 24175, виданої 31.05.2012 р. зі строком дії до 01.12.2012 р. та правомірність відмови Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області видати громадянину Лівії ОСОБА_2 посвідку на тимчасове проживання на навчальний 2012-2013 рік з підстав відсутності у позивача довгострокової візи типу «Д» (або прирівняної до неї візи типу «О»), але за наявності у паспорті позивача штампу про продовження відповідними органами терміну перебування в Україні.
Правовідносини, що склалися між сторонами під час виникнення спору регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22.09.2011 року (далі - Закон № 3773-VI) та підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, а також нормативно-правовими актами, що діяли станом на час отримання позивачем візи типу «П-1».
Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 р. № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 р. № 346 «Про ліквідацію урядових органів» ліквідовано Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб та утворено Державну міграційну службу України (далі - ДМС України), на яку покладено функції з реалізації державної політики з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а також у справах міграції в межах, визначених законодавством про біженців. Відповідно до Положення по Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 405/2011, Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.
Відповідач - Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області є територіальним органом ДМС України, є юридичною особою та діє на підставі Положення про Головне управління ДМС України в Донецькій області (далі - Положення), дата запису в ЄДРПОУ - 09.08.2011 № 12661020000039349.
Відповідно до зазначеного Положення відповідач, крім іншого, здійснює оформлення і видачу іноземцям та особам без громадянства запрошень на отримання візових документів для в'їзду в Україну, документів для тимчасового перебування або постійного проживання в Україні, а також виїзду за кордон, студентських квитків студентам із числа іноземців, вилучають ці документи та проставляють в документах, що посвідчують особу іноземців, відмітки про заборону в'їзду в Україну в передбачених законодавством випадках.
У відповідності із наказом Міністра внутрішніх справ України від 17.07.2012 р. № 626 з 01.08.2012 року повноваження Управлінь у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь МВС областей щодо видачі посвідок на тимчасове або постійне проживання іноземців або осіб без громадянства передані до територіальних органів ДМС України, яким є відповідач.
Судом встановлено, що посвідка на тимчасове проживання в Україні, серії ДН № 24175, зі строком дії до 01.12.2012 р., видана громадянину Лівії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, 31.05.2012 р. саме Управлінням у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління МВС України в Донецькій області, тобто до 01.08.2012 р., коли повноваження щодо видачі посвідок на тимчасове проживання були передані Головному управлінню ДМС України в Донецькій області. Крім того, суд зазначає, що у клопотанні Донецького національного медичного університету ім.. М. Горького від 14.05.2012 р. № 24175 щодо оформлення позивачу посвідки на тимчасове проживання, яка була видана 31.05.2012 р., зазначена віза типу «Д» № Y02701339, яка не відповідає фактичній візі типу «П-1»№ Y02701339, зазначеній у паспорті позивача (а.с. 7, 45).
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області щодо неправомірного видання позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні від 31.05.2012 р., серія ДН № 24175, зі строком дії до 01.12.2012 р. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частиною 1ст. 9 Закону № 3773-VI встановлено, що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Згідно абз. 2 п. 2 Правил оформлення візових документів для в'їзду в Україну, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.1999 року № 227 (далі - правила № 227), які діяли станом на 03.12.2009 року, тобто, під час отримання позивачем візи та в'їзду на територію України у грудні 2009 року), віза - позначка у паспортному документі, що засвідчує право іноземця або особи без громадянства на в'їзд в Україну і транзитний проїзд через її територію; відповідно до абз. 2 п. 12 Правил № 227.
Відповідно до абз. 6 та 7 п. 20 Правил № 227 у разі звернення фізичної особи або представника юридичної особи дипломатичне представництво чи консульська установа України або консульське управління МЗС забезпечує заповнення бланка візової етикетки та вклеювання її до паспортного документа іноземця або особи без громадянства та видає іноземцю або особі без громадянства (представнику юридичної особи) паспортний документ з вклеєною візовою етикеткою та забезпечує повернення всіх інших поданих для оформлення візи документів, крім візової анкети та квитанцій про сплату консульського збору.
Згідно із пп. 12 п. 9 Правил № 227, приватна віза (позначається літерою «П» та цифрами 1 і 2: «П-1») оформлюється особами, які в'їжджають в Україну в приватних справах, а також з метою лікування. Згідно пп. 5 п. 9 цих Правил особам, які в'їжджають в Україну з метою навчання (учням, студентам, аспірантам, стажистам) оформляється студентська віза (позначається літерою «О», у машинозчитуваній зоні - «VO»).
Відповідно до діючого на час виникнення спору законодавства (грудень 2012 року), а саме, п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773-VI, віза - дозвіл, наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі, необхідний для в'їзду або для транзитного проїзду через територію України протягом відповідного строку.
Згідно до абз. 2 п. 2 Правил оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 01.06.2000 року (далі - Правила № 567), віза - наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі дозвіл, необхідний для в'їзду або для транзитного проїзду через територію України протягом відповідного строку.
Відповідно до абз. 4, 5 п. 23 Правил № 567 у разі подання іноземцем та особою без громадянства особисто або через уповноважену особу звернення про оформлення візи уповноважений орган забезпечує заповнення бланка візової етикетки та вклеювання її до паспортного документа та видає іноземцеві та особі без громадянства або уповноваженій особі паспортний документ з вклеєною візовою етикеткою.
Відповідно до п. 5 Порядку № 150, строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, паспортні документи або документи, що підтверджують особу без громадянства, яких зареєстровано посадовою особою Держприкордонслужби, продовжується територіальними органами або підрозділами Державної міграційної служби.
Таким чином, відповідно до норм законодавства, яке діяло як під час отримання позивачем візи типу «П-1» (грудень 2009 року), так і під час розгляду справи, віза - це дозвіл, необхідний для в'їзду або для транзитного проїзду через територію України протягом відповідного строку, наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі, а саме - у формі вклеєної візової етикетці.
Продовження строку перебування та тимчасового перебування іноземців на території України регулюється Законом № 3773-VI та Порядком продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 150 від 15.02.2012 року (далі - Порядок № 150).
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземцям або особам без громадянства може бути продовжено (за наявності законних підстав) лише за умови, якщо вони перебувають на території України на законних підставах.
Згідно до п. 6 зазначеного Порядку строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули:
1) за короткостроковою візою, а також з держав з безвізовим порядком в'їзду за наявності обґрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України тощо) та за умови подання підтверджувальних документів - на період існування таких підстав, але не більш як 180 днів з дати останнього в'їзду в Україну. До короткострокових віз прирівнюються візи типу С-2, С-3, Б, Л, М, Н, Р, Г, К, Т, П-1, ОП і П-2, оформлені до 11.09.2011 року (до закінчення строку їх дії);
2) за транзитною візою в разі вимушеної зупинки на території України у зв'язку з надзвичайними обставинами (стихійне лихо, хвороба, ремонт транспортного засобу тощо) за наявності документа, що підтверджує причину та тривалість вимушеної зупинки, - на період, необхідний для усунення таких обставин. До транзитних віз прирівнюються візи типу ТР-1 і ТР-2, оформлені до 11 вересня 2011 р. (до закінчення строку їх дії);
3) за довгостроковою візою, якщо протягом строку дії візи з поважних причин не оформлено посвідки на постійне чи тимчасове проживання, за умови подання підтверджувальних документів - на період не більш як один місяць. До довгострокових віз прирівнюються візи типу О, ІМ-1, ІМ-2, ІМ-3 і Ф, оформлені до 11.09.2011 р. (до закінчення строку їх дії).
Згідно з пп. 1 п. 6 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 року № 251 (далі - Порядок № 251), для оформлення посвідки на тимчасове проживання подається паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), з візою типу «Д», якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою. Якщо протягом дії довгострокової візи типу «Д», оформленої за Правилами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 567, або прирівняної до неї візи типу «О», «ІМ-1», «ІМ-2», «ІМ-3» і «Ф», оформленої до 11.09.2011 року (до закінчення строку її дії), іноземцям та особам без громадянства з поважних причин не оформлено посвідки на тимчасове проживання, строк їх перебування на території України продовжується за умови подання підтверджувальних документів на період не більш як один місяць в порядку, передбаченому Порядком № 150.
Як встановлено в судовому засіданні, у паспортному документі громадянина Лівії ОСОБА_2, № НОМЕР_1, вклеєна етикетка із зазначенням візи типу «П-1». Етикетки із позначкою візи типу «Д» (або типу «О») у паспортному документі відсутні.
Проаналізував наведені вище норми діючого (як станом на час отримання візи типу «П-1» позивачем, так і на час розгляду справи) законодавства, суд дійшов висновку, що наявність відповідної візи у іноземця або особи без громадянства може бути підтверджена виключно вклеєною візовою етикеткою у національний паспорт особи. Наявність штампу відповідних органів про продовження терміну перебування на території України не є належним підтвердженням наявності у особи довгострокової візи типу «Д» (або типу «О»). Відповідно, відмова відповідача у видачі громадянину Лівії ОСОБА_2 посвідки на тимчасове проживання на підставі відсутності у останнього візи типу «Д» (або типу «О») є законною.
Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області продовжити строк дії посвідки на тимчасове перебування в Україні позивача на період навчання та складання випускних іспитів строком дії до червня 2013 р. задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 2-4, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 105, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог громадянина Лівії ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області, третя особа - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, про визнання дій протиправними та зобов'язання продовжити строк дії посвідки на тимчасове перебування в Україні позивача на період навчання строком до червня 2013 р.- відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 6 березня 2013 року в присутності представників сторін. Повний текст постанови складений 11 березня 2013 року.
Постанова набираєзаконноїсилипіслязакінченнястроківподанняапеляційноїскарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бойко М.І.