Справа № 0518/3225/2012
Провадження № 2/231/26/2013
25 березня 2013 року місто Жданівка
Суддя Жданівського міського суду Донецької області Бузанов П.М.розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького обласного управління юстиції про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив :
12 грудня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецького обласного управління юстиції про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що Відділ державної виконавчої служби Жданівського міського управління юстиції, який підпорядковується Донецькому обласному управлінню юстиції, проявив бездіяльність, не повідомив його про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-29 від 12.02.2001 року, продовжив примусово стягувати з нього на користь його матері ОСОБА_2 аліменти. При цьому ВДВС Жданівського міського управління юстиції не прийняв до уваги наявність угоди між ним, як боржника по справі, та ОСОБА_2, як стягувача, про надання допомоги матері у добровільному порядку.
Тим самим, за період з 19.04.2004 року по 02.12.2008 року, ВДВС Жданівського міського управління юстиції завдав йому матеріальну шкоду, оскільки він добровільно надавав матеріальну допомогу матері ОСОБА_2, а ВДВС Жданівського міського управління юстиції продовжив примусово стягувати з нього на користь його матері ОСОБА_2 аліменти.
Матеріальна шкода становить 50 тис. грн., яка складається з реальної шкоди на суму (1253,62 грн.), компенсаційної виплати (1270,61 грн.), втрачених доходів від депозитних вкладів (817,98 грн.), суми боргу за аліментними платежами (879,38 грн.), компенсаційних виплат на суму боргу за аліментами (1270,61 грн.), упущеної вигоди (817,98 грн.), витрат, які пов'язані з послугами підприємства зв'язку щодо пересилки заборгованості за аліментами (50,13 грн.), вартість путівки до лікувального закладу (1800,00 грн.) та - моральну шкоду у сумі 50 тис. грн., яку і просив стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Жданівського міського управління юстиції на його користь.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду як з вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка на його думку, спричинена противоправними діями суддів Жданівського, Кіровського, Єнакіївського міських судів Донецької області, так і з вимогами про визнання рішень прийнятих мною, як суддею Жданівського міського суду, протизаконними та кваліфікувати мої дії як злочин та посягання на його законні інтереси, матеріальні і моральні права, умисне нехтування існуючих Законів України, а також про стягнення з мене як з судді Жданівського міського суду на його користь моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн.
Вказані обставини викликали у мене не рівне ставлення до ОСОБА_1 і можуть викликати сумніви в об'єктивності та у неупередженості мене, як судді, щодо розгляду вказаної цивільної справи.
Зазначені обставини є перешкодою моєї участі в розгляді вищевказаної цивільної справи, а самовідвід по даній справі є обґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.1 ст.20, 209 ЦПК України, суддя-
Заявити самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного управління юстиції про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Жданівського міського
суду Донецької області П.М. Бузанов