Справа № 185/3265/13-ц
25 березня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді Бондаренко В.М.,
при секретарі: Галенко А.А.,
за участю державного виконавця: Ломаєвої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань за виконавчим документом, -
В провадження Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань за виконавчим документом, в якому державний виконавець просить тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань за виконавчим документом.
В зазначеному поданні державний виконавець посилається на те, що 20.10.2010 року АВТ «Альфа-Банк» до ВДВС Павлоградського МРУЮ пред'явлено до виконання судовий наказ №2-н-218, виданий 27.08.2009 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» боргу на загальну суму 91422,47 грн.
22.10.2010 року за вказаним виконавчим документом відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання до 29.10.2010 року, але боржником рішення виконано не було.
08.11.2010 року виходом державного виконавця за місцем проживання боржника встановлено, що боржник за вказаною адресою лише зареєстрований, але не проживає і його місцезнаходження невідомо.
05.04.2012 року здійснено повторно вихід за адресою реєстрації боржника. Зі слів сусідів він знаходиться за межами України.
Існує можливість виїзду боржника за кордон, а саме ОСОБА_1 неодноразово виїжджав до Російської Федерації.
30.01.2013 року від стягувача надійшло клопотання про вжиття заходів тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Боржник, з метою уникнути цивільно-правової відповідальності, щодо відшкодування боргу може виїхати за межі України, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
В судовому засіданні державний виконавець підтримала подання та просила суд його задовольнити.
Вислухавши доводи державного виконавця, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, п. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду.
Вирішення питання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень врегульовано статтею 377-1 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Як передбачає ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
В поданні відділу ДВС Павлоградського МРУЮ зазначено, що боржник тривалий час не виконує свої майнові зобов'язання, покладені на нього рішенням суду, тому його виїзд за межі України може призвести в подальшому до неможливості виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2010 року АВТ «Альфа-Банк» до ВДВС Павлоградського МРУЮ пред'явлено до виконання судовий наказ №2-н-218, виданий 27.08.2009 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» боргу на загальну суму 91422,47 грн.
22.10.2010 року за вказаним виконавчим документом відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання до 29.10.2010 року, але боржником рішення виконано не було.
08.11.2010 року виходом державного виконавця за місцем проживання боржника встановлено, що боржник за вказаною адресою лише зареєстрований, але не проживає і його місцезнаходження невідомо.
05.04.2012 року здійснено повторно вихід за адресою реєстрації боржника. Зі слів сусідів він знаходиться за межами України.
22 березня 2013 року державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у виїзді за межі України.
Так відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» (в редакції від 04.11.2010 року) визначено, що громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов'язань.
При наявності паспорта може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон із тих же підстав, що передбачені для відмови у видачі паспорта.
З аналізу зазначеної норми матеріального закону витікає, що для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон необхідна не тільки наявність невиконаних зобов'язань, але і ухилення від їх виконання.
Державною виконавчою службою не зазначені та не надані суду докази на підтвердження факту ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов'язань.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань за виконавчим документом задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, -
У задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань за виконавчим документом - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя: В. М. Бондаренко