копія
18 березня 2013 р. Справа № 2a-1870/9850/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Литвиненко М.В.,
предстаника позивача - Петрищева О.О.,
представника відповідача - Семяхіної Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/9850/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
до Сумської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області,
про визнання дій протиправними та стягення намірно сплаченої суми з податку на додану вартість,-
Позивач, Публічне акціонерне товариство „Сумихімпром" (далі по тексту - ПАТ „Сумихімпром") звернулося до суду із позовом до Сумської митниці Державної митної служби України (далі по тексту - відповідач 1, Сумська митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКСУ у Сумській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці від 15.05.2012 року №805000003/2012/000660/1 про визначення митної вартості товарів; визнати протиправними дії Сумської митниці щодо збільшення митної вартості товарів за період червень-жовтень 2012 року, а також стягнути з Державного бюджету України на свою користь суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 2 242 597 грн.17коп.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до умов договору від 19.04.2012 року ЗАТ „Білоруська калійна компанія" здійснювало постачання ПАТ „Сумихімпром" калію хлористого за ціною 315 євро за 1 метричну тону протягом жовтня-травня 2012 року. З метою митного оформлення придбаного за договором постачання товару позивачем 15.05.2012 року подана вантажна митна декларація (ВМД) №805130000/2012/005274, згідно якої заявлено до декларування та випуску у вільній обіг калій хлористий дрібний рожевий (ГОСТ 4568-95) сорт І, вагою 1000000кг., вартістю 32374224,161грн. (при курсі євро 10.261557). Митна вартість товару визначалась позивачем за методом 1 відповідно до ст.57 МК України, за ціною договору щодо товару, який імпортується (315 євро за 1 метричну тону). 15.05.2012 року Сумською митницю прийнято рішення №805000003/2012/000660/1 про визначення митної вартості товарів на рівні 334 євро за 1 тону метричну за другим методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. 16.05.2012 року Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №805130000/2/00305. Інші ВМД травня 2012 року також були оформлені Сумською митницею із врахуванням рішення №805000003/2012/000660/1, тобто з визначенням митної вартості товару на рівні 334 євро за 1 тону метричну. В подальшому, на виконання умов контракту від 19.04.2012 року ЗАТ „Білоруська калійна компанія" також здійснювало поставку ПАТ „Сумихімпром" калію хлористого за ціною 315 євро за 1 тону метричну. Проте, Сумською митницею рішень про визначення митної вартості товарів не приймалось. В митних деклараціях за червень-жовтень 2012 року в графі 44 відповідачем зроблено посилання на номера попередніх ВМД. Таким чином, із врахуванням збільшеної вартості товарів з 315 євро до 334 євро за 1 тону метричну з рахунків позивача безпідставно перераховано до бюджету суму податку на додану вартість в розмірі 2 242 597грн.17коп., незважаючи на подання ПАТ „Сумихімпром" митному органу усіх необхідних документів, передбачених пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766. Крім того, застосовуючи другий метод визначення митної вартості товарів, митний орган не зазначив, які саме обставини не підтверджені позивачем, та не надав доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару, є недостатніми та такими, що у сукупності викликають сумнів у достовірності закріпленої в них інформації.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі із зазначених вище підстав.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 року позовні вимоги ПАТ „Сумихімпром" в частині визнання протиправним та скасування рішення Сумської митниці від 15.05.2012 року №805000003/2012/000660/1 про визначення митної вартості товарів були залишені без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду на підставі ч.1 ст.100, п.9 ч.1 ст.155 КАС України (т.2, а.с.45-46).
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснивши, що підпунктом 2 пункту 2 глави ІІ Інструкції про порядок заповнення ВМД, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.1997 року №307 (втратив чинність з 01.10.2012 року), визначено правила заповнення граф декларантом, згідно яких декларантом заповнюються графи 42,43,45 та 47 ВМД, де наводяться відомості про контракту вартість задекларованого товару, митну вартість цього товару, метод визначення декларантом митної вартості товару та відомості про нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів). Тобто, усі розрахунки здійснюються на основі визначеної декларантом митної вартості товарів. Тому Сумська митниця не вчинювала жодних дій щодо збільшення митної вартості товарів за червень-жовтень 2012 року, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити (а.с.38-41,60-64).
Від відповідача - ГУ ДКСУ у Сумській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що повернення з Державного бюджету митних платежів регламентується Порядком взаємодії митних органів з органами Державної казначейської служби України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим спільним наказом Державного казначейства України, Державної митної служби України від 20.07.2007 року №611/147. Відповідно до п.2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що оформлює митну декларацію. Зазначений висновок складається на підставі заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Тому повернення надмірно сплачених коштів з Державного бюджету можливе лише у разі дотримання встановлених Порядком перелічених умов (а.с.51).
Вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.04.2012 року між ПАТ „Сумихімпром" (покупець) та ЗАТ „Білоруська калійна компанія" (продавець) укладено контракт , відповідно до якого продавець зобов'язується поставити калій хлористий на умовах поставки DAF кордон Білорусь/Україна (т.1, а.с.13-20).
Додатковими угодами №1 від 19.04.2012 року, №2 від 07.07.2012 року, №3 від 26.06.2012 року та №5 від 03.10.2012 року сторони визначили кількість товару, що має бути поставлений, та його ціну на рівні 315 євро за 1 метричну тону (т.1, а.с.22-27).
З метою митного оформлення придбаного за договором постачання товару позивачем 15.05.2012 року подана ВМД №805130000/2012/005274, згідно якої заявлено до декларування та випуску у вільній обіг калій хлористий дрібний рожевий (ГОСТ 4568-95) сорт І, вагою 1000000кг., вартістю 32374224,161грн. (при курсі євро 10.261557). Митна вартість товару визначалась позивачем за методом 1 відповідно до ст.57 МК України, за ціною договору щодо товару, який імпортується на рівні 315 євро за 1 метричну тону (т.1, а.с.37).
15.05.2012 року Сумською митницю прийнято рішення №805000003/2012/000660/1 про визначення митної вартості товарів на рівні 334 євро за 1 тону метричну за другим методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (т.1, а.с.38).
При цьому, суд звертає увагу, що позовні вимоги ПАТ „Сумихімпром" в частині визнання протиправним та скасування вказаного рішення про визначення митної вартості товарів залишені без розгляду зв'язку із пропущенням строку звернення до суду (т.2, а.с.45-46).
16.05.2012 року Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №805130000/2/00305 (т.1, а.с.39).
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому під час оформлення митних декларацій ніяких рішень про визначення митної вартості товарів не приймалось
В позовній заяві ПАТ „Сумихімпром" стверджує, що відповідачем 1 протягом червня-жовтня 2012 року вчинювалися дії збільшення митної вартості товарів, внаслідок чого з рахунків позивача безпідставно перераховано до бюджету суму податку на додану вартість в розмірі 2 242 597грн.17коп.
Однак, суд не погоджується з такою позицією позивача, враховуючи встановлений законодавством порядок заповнення декларації митної вартості. Зокрема, згідно п.9 ч.1 ст.4 МК України декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим.
Відповідно до пункту 2.4 Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби від 27 вересня 2006 року № 821, відомості про нарахований податок на додану вартість відображаються у відповідних графах ВМД згідно Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 № 307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.97 за N 443/2247 (зі змінами).
Пунктом 5.1 глави І Інструкції про порядок заповнення ВМД, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.1997 року №307 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ВМД заповнюється декларантом за допомогою комп'ютера та не повинна містити підчисток і помарок.
Підпунктом 2 пункту 2 глави ІІ Інструкції встановлено правило, згідно якого декларантом заповнюються графи 42 „Ціна договору", 43 „Метод визначення вартості", 45 „Коригування" та 47 „Нарахування платежів" ВМД, де наводяться відомості про контракту вартість задекларованого товару, митну вартість цього товару, метод визначення декларантом митної вартості товару та відомості про нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів).
Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651 (набрав чинності з 31.08.2012 року), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за № 1372/21684, затверджений Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, відповідно до п.3.3 та 3.6 якого графи А,С,D/J, E/J, F,G, I МД паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються декларантом.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ „Сумихімпром" з метою митного оформлення товару, а саме, калію хлористого протягом червня-жовтня 2012 року було подано відповідачу декларації митної вартості форма МД-2, в яких позивач самостійно визначив податкове зобов'язання зі сплати митних платежів у відповідних графах (т.1, а.с.57-83, 97-153, 169-196, 212-241, 251-253, т.2, а.с.1-23).
Тобто, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Також, згідно пункту 5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574, достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у поданій ним ВМД.
Отже, з моменту прийняття митницею ВМД до митного оформлення, позивач несе визначену чинним законодавством відповідальність за достовірність та правильність зазначених у ній відомостей, у тому числі і за вказаний розмір ставок ввізного мита та податку на додану вартість, за правильність обрахування сум цих податків та за повноту їх сплати до Державного бюджету України.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій Сумської митниці щодо збільшення митної вартості товарів за період червень-жовтень 2012 року є необґрунтованими, оскільки позивачем самостійно проводилося визначення (обчислення) митної вартості імпортованого товару (калію хлористого) за другорядним методом.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ „Сумихімпром" суми надміру сплаченого податку на додану вартість, при митному оформленні імпортованого товару в розмірі -2 242 597 грн.17коп., суд вважає, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:
1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;
2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;
3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;
4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;
5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;
6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалася в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом Національного банку України, встановленим на день, коли відбулася їх сплата.
Крім того, згідно п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Таким чином, необхідною умовою для реалізації права позивача на повернення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є подання ним заяви про таке повернення до Сумської митниці Державної митної служби України. Проте, у даному випадку відповідна заява ПАТ „Сумихімпром" не подавалася, що не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні.
Оскільки позивач не звертався до відповідача щодо повернення надміру сплаченої суми з податку на додану вартість у загальному розмірі 2 242 597 грн.17коп. згідно з вимогами ст. 301 МК України та відповідачем не приймалися рішення щодо повернення позивачу надмірно сплаченої суми, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ „Сумихімпром" суми надміру сплаченого податку передчасними, а тому вони не підлягають задоволенню.
Крім того, позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ „Сумихімпром" суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 2 242 597 грн.17коп. є похідними від позовних вимог про визнання протиправними дій Сумської митниці щодо збільшення митної вартості товарів за період червень-жовтень 2012 року, у задоволенні яких позивачу теж відмовлено.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, під час судового розгляду справи відповідачі довели відсутність з їх боку будь-яких протиправних дій, які б свідчили про необґрунтоване зобов'язання позивача сплатити податок на додану вартість.
Натомість, позивачем під час розгляду справи не було доведено порушення своїх прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин з боку відповідачів, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
За змістом ст. 94 КАС, у разі відмови в задоволенні позову, судові витрати позивачу з Державного бюджету України не повертаються.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, про визнання дій протиправними та стягення намірно сплаченої суми з податку на додану вартість, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.О. Осіпова
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Осіпова
Повний текст постанови складено та підписано 22.03.2013 року.