ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
25 березня 2013 року № 813/1729/13-а
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого - судді Сасевича О.М.
за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,
за участю сторін:
представника позивача Чижевського М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сократ Систем» про арешт коштів на рахунку платника податків, -
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі-ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сократ Систем» (надалі-ТзОВ «Сократ Систем»), в якому просить накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках в банках, які обслуговують такого платника податків.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у відповідача на день подачі до суду адміністративного позову наявний податковий борг по платежах до бюджету в сумі 621 905,52 грн., що виник внаслідок нездійснення підприємством своєчасної сплати сум по податкових зобов'язаннях. ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС посилається на те, що ТзОВ «Сократ Систем» не вчиняються жодні дії, направлені на погашення податкового боргу, чим порушуються інтереси держави та завдаються їй збитки, з приводу ненадходження до бюджету платежів, з яких виплачується заробітна плата працівникам бюджетних установ, пенсії та інші соціальні виплати. Більше того, згідно отриманої інформації із Львівського ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Львова та Пустомитівського району при ГУМВСУ у Львівській області, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», Головного управління Держкомзему у Львівській області вбачається відсутність зареєстрованих транспортних засобів, нерухомого майна на праві власності та земельних ділянок за відповідачем. Відтак, позивач просить суд відповідно до ст.20 Податкового кодексу України, накласти арешт на кошти боржника, що знаходяться у банках.
Згідно ухвали судді від 06.03.2013 року, провадження у даній адміністративній справі відкрито.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, однак своєчасно і належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Надіслані рекомендованою кореспонденцією відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням копія ухвали про відкриття провадження, копія ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, разом із витягом про процесуальні права та обов'язки сторін, повернулися з відміткою поштового відділення на конверті про повернення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, суд вважає, що вжив передбачені законодавством заходи з метою забезпечити участь представника відповідача у розгляді справи та надати йому можливість висловити свою правову позицію з приводу заявленого позову, якою він, у підсумку, так і не скористався. Суд, взявши до уваги думку представника позивача щодо можливості розпочати судовий розгляд за даною явкою, а також зваживши на дозволені законом строки розгляду спору, ухвалив на підставі ст.ст.71, 128 КАС України розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТзОВ «Сократ Систем» зареєстровано 22.05.2009 року у встановленому законом порядку як юридичну особу.
Окрім цього, відповідача також взято на облік платника податку в ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС 25.05.2009 року за №80, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податку №123/18-2010 від 05.12.2012 року (Форма №4-ОПП).
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до довідки ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС №97/20-2020 від 03.01.2013 року, по Підприємству станом на 03.01.2013 року, обліковується заборгованість до бюджету у загальному розмірі 621 905,52 грн., а саме: по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 621 766,99 грн. (сума пені - 138,53 грн.).
Так, у період з 14.06.2010 року по 25.06.2010 року працівниками ДПІ у Шевченківському районі м.Львова проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сократ Систем» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.05.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 25.05.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 01.07.2010 року №930/168/23-118/363121347. На підставі вказаного акта перевірки органом ДПС винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001752300/0/16417 від 13.07.2010 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 608 161,20 грн. (з них: основний платіж - 506 801, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 101 360,00 грн.).
Не погоджуючись із результатами перевірки та з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 13.07.2010 року №0001752300/0/16417, платник податків оскаржив таке у судовому порядку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року у справі №2а-160/11/1370 позов ТзОВ «Сократ Систем» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 13.07.2010 року №0001752300/0/16417. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Проте, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 року, рішення суду першої інстанції від 22.09.2011 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Сократ Систем» до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.
У відповідності із положеннями частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирала законної сили з моменту проголошення.
Окрім того, платником податків подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9069106440 від 02.11.2012 року, в якій останній самостійно визначив суму зобов'язання з вказаного податку у розмірі 26 219,00 грн.
Згідно із визначенням, наведеним в п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» №1065 від 27.08.2012 року на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями - 603 160,99 грн.
Відповідачем у встановленому законом порядку податкову вимогу не оскаржено, а також доказів виконання вимоги та сплати податкового боргу суду не надано.
З метою виявлення майна боржника, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС було скеровано запити у Львівське ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Львова та Пустомитівського району при ГУМВСУ у Львівській області, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», Головне управління Держкомзему у Львівській області.
Згідно отриманих відповідей із Львівського ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Львова та Пустомитівського району при ГУМВСУ у Львівській області №8085 від 10.10.2012 року, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» №14804/19-0015 від 13.04.2012 року, Головного управління Держкомзему у Львівській області №01-16/3-6507 від 02.10.2012 року вбачається, що за ТзОВ «Сократ Систем» не зареєстровано транспортних засобів, відсутнє будь-яке нерухоме майно та на праві власності чи у користуванні у нього не має зареєстрованих земельних ділянок.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутня наявність будь-якого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу боржника і як наслідок цього, орган ДПІ звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду.
Згідно п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктами 41.1, 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також держані виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
У відповідності до глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/8976, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.
Згідно з п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З наведеної норми вбачається, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Позивачем надано також суду довідку №20629/18-2010 від 05.12.2012 року про наявні у відповідача - ТзОВ «Сократ Систем» відкриті рахунки в установах банків, а саме:
-№2600101000436 в ПАТ «Оксі Банк», МФО 325990 (дата відкриття 07.07.2010 року, валюта - долар США);
-№2600101000436 в ПАТ «Оксі Банк», МФО 325990 (дата відкриття 07.07.2010 року, валюта - євро);
-№2600202000436 в ПАТ «Оксі Банк», МФО 325990 (дата відкриття 07.07.2010 року, валюта - українська гривня);
-№2600101000436 в ПАТ «Оксі Банк», МФО 325990 (дата відкриття 07.07.2010 року, валюта - українська гривня);
З огляду на встановлені судом обставини, що свідчать про наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 621 905,52 грн. та відсутність майна, за рахунок якого може бути погашена заборгованість, суд за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги податкового органу обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог статті 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст.7-14, 18, 19, 69-72, 86, 94, 128, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Сократ Систем» (місцезнаходження: м.Львів, Шевченківський район, вул.Шевченка, буд. №335; ідентифікаційний код 36312147), які знаходяться на рахунках №2600101000436 в ПАТ «Оксі Банк», МФО 325990 (дата відкриття 07.07.2010 року, валюта - долар США); №2600101000436 в ПАТ «Оксі Банк», МФО 325990 (дата відкриття 07.07.2010 року, валюта - євро); №2600202000436 в ПАТ «Оксі Банк», МФО 325990 (дата відкриття 07.07.2010 року, валюта - українська гривня); №2600101000436 в ПАТ «Оксі Банк», МФО 325990 (дата відкриття 07.07.2010 року, валюта - українська гривня).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Сасевич О.М.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 березня 2013 року.