ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
12 березня 2013 року справа № 2а-10716/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
з участю секретаря судового засідання: Процько Ю.В.,
представників позивача: Янівської Г.Я., Дичківської М.О.,
представника відповідача 2: Василів О.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Львівської обласної організації Національної спілки художників України
до начальника управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова Паленик Ольги Іванівни,
Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова
про скасування рішень,
Позивач звернувся з позовом, у якому просив скасувати рішення №0188 від 11.12.2012 р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України страхових внесків та рішення №0189 від 11.12.2012 р. про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, прийняті начальником управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова Паленик О. І.
Позов мотивується тим, що, всупереч своїм повноваженням, начальник управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова Паленик О.І. винесла рішення, керуючись положеннями закону, які втратили чинність; в акті перевірки № 143 від 28.09.2012 р. жодним чином не згадується про будь-які порушення щодо повноти нарахування страхових внесків, лише про відсутність розрахунку за жовтень 2004 року.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Відповідач 1 - начальник управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова Паленик Ольга Іванівна в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась про розгляд справи.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позову заперечила, надала заперечення на позовну заяву, стверджує, що згідно п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-5 від 08.07.2010 року стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Просив у позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача 2, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.
Управлінням Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова проведено планову перевірку Львівської обласної організації Національної спілки художників України щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2004 до 28.09.2012 рр.
За результатами перевірки складено акт від 28.09.2012 р. № 143.
Перевіркою правильності нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виявлено порушення п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р., а саме згідно Відомості про нарахування заробітної плати за жовтень 2004 року нарахування страхових внесків становить 971,84 грн., утримання 60,74 грн. Розрахунок не подано.
На підставі акта від 28.09.2012 р. № 143 прийнято вимогу № Ю-0692 від 28.09.2012 року, якою визначено суму недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 1032,58грн.; винесено рішення №0188 від 11.12.2012 р. «Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків», яким на підставі п.4 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовано до позивача штрафні санкції на суму 4904,75 грн. та рішення №0189 від 11.12.2012 р. «Про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством», яким на підставі п.5 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VІ за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, застосовано до позивача штрафні санкції на суму 9809,51 грн.
При прийнятті постанови суд виходив з наступного.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, на яких поширюється його дія (ст. 5 Закону).
Страхувальниками відповідно до пункту 1 статті 14 Закону № 1058 є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 вищенаведеного Закону (редакція якого діяла до 01.01.2011 р.), страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати, і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.
В розумінні статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 1058 (редакція якого діяла до 01.01.2011 р.) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 2 статті 106 Закону України № 1058 яка діяла до 01.01.2011 року було передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону України № 1058 (редакція якого діяла до 01.01.2011 р.) передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Згідно п.5 ч.9 ст. 106 зазначеного Закону у редакції до 01.01.2011 р. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Закону України № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.
Відповідно до п. 10 ст. 20 Закону № 1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Пункт 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція), встановлює, що платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції (на час спірних правовідносин).
Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника.
Усі примірники розрахунку страхових внесків підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства, установи, організації та завіряються печаткою.
Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Платники страхових внесків мають право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання документів надіслати їх органу Пенсійного фонду поштою з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 11.13 Інструкції, розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності.
Реєстрація поданих платниками розрахунків проводиться працівником органу Пенсійного фонду, який відповідає за діловодство, у журналі реєстрації розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за формою згідно з додатком 27 цієї Інструкції.
На другому примірнику, який залишається в бухгалтерії платника, проставляється відмітка про подання розрахунку в орган Пенсійного фонду.
Згідно картки особового рахунку Львівської обласної організації Національної спілки художників України, у жовтні 2004 року позивачем своєчасно сплачено, а відповідачем зараховано внески в сумі 1032,96 грн.
Судом встановлено сплату позивачем у жовтні 2004 року страхових внесків у строк та в розмірі, встановленому законодавством, відтак заборгованість перед відповідачем у позивача відсутня.
З огляду на вищенаведені судом фактичні обставини справи, винесення рішень про застосування штрафних санкцій №0188 та №0189 від 11.12.2012 р. за відсутності підтвердженої заборгованості (несплати або порушення сплати страхових внесків), лише з підстав відсутності у позивача копії розрахунку, термін зберігання якого минув, є протиправним і не ґрунтується на нормах чинного законодавства (згідно п. 350 Наказу Головного архівного управління «Про затвердження Переліку типових документів» від 20.07.98 року №41 (чинного у спірний період), термін зберігання Розрахункових відомостей про сплату внесків до фондів становить 3 роки).
Суд зазначає, що стаття 17 як і частина 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регламентують вчинені порушення, встановлені відповідачем в Акті перевірки, втратили чинність з 01 січня 2011 року, згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI, тобто, не діяли на дату прийняття Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова оскаржуваних рішень.
В зв'язку з наведеним суд вважає, що відповідач 1 не мав підстав для застосування до позивача фінансових санкцій.
Згідно п.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити. Скасувати рішення № 0188 від 11.12.2012 р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України страхових внесків. Скасувати рішення № 0189 від 11.12.2012 р. про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Понесені позивачем судові витрати стягнути з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Скасувати рішення №0188 від 11.12.2012 р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України страхових внесків.
Скасувати рішення №0189 від 11.12.2012 р. про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Львівської обласної організації Національної спілки художників України 114 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крутько О.В.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18.03.2013 року.