Копія
12 березня 2013 р. Справа № 818/777/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача-1 - Нестерова Д.О.,
представника відповідача-2 - Отощенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/777/13-а
за позовом ОСОБА_1
до відповідача-1 Управління Державної міграційної служби України в Сумській області,
відповідача-2 Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області
про визнання дій протиправниим, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Сумській області, в якій, з урахуванням заяви про змішення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправними дії і рішення відповідача про відмову у реєстрації за місцем проживання позивача та бездіяльність у вирішенні питання реєстрації, такими, що створили перешкоди для здійснення прав, законних інтересів і свобод;
- зобов'язати відповідача зареєструвати позивача за місцем його постійного проживання на підставі заповіту матері, довідки сільської ради про місце проживання позивача від 15.01.2013 року та листа нотаріуса №400/01-16 від 21.12.2012 року;
- стягнути з Головного Управління Державної казначейської служби України у Сумській області кошти на відшкодування моральної шкоди, завдану внаслідок порушення законних свобод і інтересів в сумі 7308 грн. 00 коп.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі заповіту посвідченого 10 січня 2006 року виконавчим комітетом Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області за реєстровим №01 позивач надув право на спадкове майно, у тому числі земельну ділянку у АДРЕСА_2.
27.09.2012 року за заявою позивача приватним нотаріусом Лебединського нотаріального округу ОСОБА_4 було заведено спадкову справу.
16 листопада 2012 року та 11 грудня 2012 року позивач звертався із заявою до Лебединського МС УДМС України в Сумській області з проханням зареєструвати його за адресою постійного місця проживання АДРЕСА_1, однак йому було відмовлено у реєстрації на підставі ст. 6 Закону України "Про свободу пересування і вільний вибір проживання"
Дані дії вважає незаконними та такими, що порушують права та законні інтереси.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову (а.с.15,20-21)
Заслухавши позивача та представників відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі заповіту посвідченого 10 січня 2006 року виконавчим комітетом Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області за реєстровим №01 позивач надув право на спадкове майно, у тому числі земельну ділянку у АДРЕСА_2. (а.с.42)
27.09.2012 року за заявою позивача приватним нотаріусом Лебединського нотаріального округу ОСОБА_4 було заведено спадкову справу. (а.с.25)
16 листопада 2012 року та 11 грудня 2012 року позивач звертався із заявою до Лебединського МС УДМС України в Сумській області з проханням зареєструвати його за адресою постійного місця проживання АДРЕСА_1, однак йому було відмовлено у реєстрації на підставі ст. 6 Закону України "Про свободу пересування і вільний вибір проживання" (а.с.8,9)
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця перебування» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Для реєстрації особа або її законний представник подає:
письмову заяву;
документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;
квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ним 16.11.2012 року та 11.12.2012 року подавалися до Лебединського МС УДМС України в Сумській області лише письмові заяви про реєстрацію на які, листами №08-12/4668 від 29.11.2012 року та №08-12/5130 від 31.12.2012 року відповідачем надані відповіді щодо неможливості реєстрації місця проживання в разі подання всього не повного пакету документів, що перелічені вище.
Крім того, позивач наполягає на тому, що довідка Будильської сільської ради від 15.01.2013 року, Лист приватного нотаріуса Лебединського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_4 №400/01-16 від 21.12.2012 року є документами, що підтверджують право на проживання в житлі.
Однак, відповідно до Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, до документів, що підтверджують право проживання в житлі є: ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.
Відповідно до ч.1,3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1,3 ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 1 с. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем від прийняв спадщину, але свідоцтво про право власності не отримав.
Таким чином, виходячи з викладеного вище, позивачу належить успадковане майно, він має право, відповідно до норм цивільного законодавства України володіти, користуватися майном, але не розпоряджатися, тобто вчиняти правочини.
Крім того, під час розгляду справи встановлено, що як на час звернення до суду, так і раніше, позивач не звертався до Лебединського МС УДМС України в Сумській області з повним пакетом документів необхідних для реєстрації місця проживання особи відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», а отже, відповідно, дії відповідача жодним чином не порушують інтересів позивача, не породжують, не змінюють та не припиняють його прав та обов'язків у сфері публічно-правових відносин.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, Головного управління державної казначейської служби України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.В. Воловик
З оригіналом згідно
Суддя С.В. Воловик
Повний текст постанови складений 18.03.2013 року.