Справа № 562/130/13- к
11.03.2013 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді Ємельянової Л.В.
при секретарі Аврамчук Н.П.
за участю прокурора Соботюка О.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів кримінальне провадження № 42012190130000004 по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, непрацюючого, раніше судимого 31 липня 2012 року Здолбунівським районним судом Рівненської області за ч.2 ст.263 КК України до громадських робіт строком 200 (Двісті) годин,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, -
ОСОБА_1 засуджений вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 липня 2012 року за ч.2 ст.263 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 (Двісті) годин.
08 жовтня 2012 року ОСОБА_1 Здолбунівським міжрайонним відділом кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області було направлено для відбування покарання до Здолбунівської міської ради, де в подальшому розпорядженням Здолбунівського міського голови № 136-р від 18 жовтня 2012 року йому було визначено виконувати роботу на базі КП "Міське будинкоуправління", а саме: ремонт житлового фонду будинкоуправління, вивіз сміття, вирубування чагарнику з виходом на роботу у робочі дні в період з 09 години до 13 години.
Однак, ОСОБА_1 із запланованих в плані-графіку виходу на роботу на жовтень 2012 року 40 годин відробив лише 4 години, з'явившись для відбуття покарання 18 жовтня 2012 року, тобто допустив 9 днів прогулів без поважних причин, а в листопаді 2012 року із запланованих в плані-графіку виходу на роботу 80 годин, відробив лише 12 годин, а саме: 20, 21, 22 листопада 2012 року, тобто допустив 13 днів прогулів.
Внаслідок ухилення ОСОБА_1 від відбування покарання, невідбута частина покарання у вигляді громадських робіт становить 184 години.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42012190130000004 від 06 грудня 2012 року, в приміщенні прокуратури Здолбунівського району Рівненської області 17 січня 2013 року прокурор прокуратури Здолбунівського району Рівненської області, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку та підозрюваний ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості слідчим Здолбунівського РВ УМВС України в Рівненській області за погодженням з прокурором 16 січня 2013 року ОСОБА_1 було висунуто підозру в ухиленні від відбування громадських робіт, як особою, засудженою до цього виду покарання.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, засуджений 31 липня 2012 року Здолбунівським районним судом Рівненської області за ч.2 ст.263 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком на 200 годин, був направлений 08 жовтня 2012 року Здолбунівським міжрайонним відділом кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області для відбування покарання до Здолбунівської міської ради, де в подальшому розпорядженням Здолбунівського міського голови № 136-р від 18 жовтня 2012 року йому було визначено виконувати роботу на базі КП "Міське будинкоуправління", а саме: ремонт житлового фонду будинкоуправління, вивіз сміття, вирубування чагарнику з виходом на роботу у робочі дні в період з 09 години до 13 години.
ОСОБА_1 із запланованих в плані-графіку виходу на роботу на жовтень 2012 року 40 годин відробив лише 4 години, з'явившись для відбуття покарання 18 жовтня 2012 року, тобто допустив 9 днів прогулів без поважних причин, а в листопаді 2012 року із запланованих в плані-графіку виходу на роботу 80 годин, відробив лише 12 годин, а саме: 20, 21, 22 листопада 2012 року, тобто допустив 13 днів прогулів.
Внаслідок ухилення ОСОБА_1 від відбування покарання, невідбута частина покарання у вигляді громадських робіт становить 184 години.
Під час досудового розслідування ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.389 КК України у вигляді 1 (Одного) року 7 днів обмеження волі.
У відповідностідо ст.72 КК України одному дню обмеження волі відповідає вісім годин громадських робіт.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31.07.2012р. і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (Один) рік 30 днів. Із застосуванням ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (Один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Суд переконався у тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст угоди про визнання винуватості, наслідки її укладення та затвердження відповідно до ст.473 КПК України. Обвинуваченому роз'яснено обмеження права на оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному і касаційному порядку та відмову від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит свідків обвинувачення у судовому засіданні, заявлення клопотань про виклик свідків і подання доказів, що свідчать на його користь (п.1 ч.4 ст.474 КПК України) та, що у разі невиконання ним угоди про визнання винуватості, відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право протягом строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду даного кримінального провадження в загальному порядку.
Усвідомивши вказані обставини, обвинувачений в судовому засіданні наполягає на істинності своєї позиції у визнанні винуватості та запевнив суд, що укладення угоди є добровільним.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт, особою, засудженою до цього виду покарання.
Відповідно до ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості.
Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире розкаяння та визнання вини.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність закону, суд переконався, що умови угоди не суперечать вимогам ст.ст.470, 472 КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; укладання угоди було добровільним; виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань є можливим.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та ухвалення вироку з призначенням міри покарання узгодженої сторонами угоди.
Речові докази по справі: матеріали особової справи № 23/2012р., заведеної на засудженого ОСОБА_1 на 41 арк., підлягають поверненню Здолбунівському міжрайонному відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області.
Надані прокурором суду документи кримінального провадження № 42012190130000004, залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Керуючись ст.ст.474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 січня 2013 року, укладену між прокурором прокуратури Здолбунівського району Рівненської області, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 42012190130000004, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1, з іншого боку, на підставі статтей 468, 469, 472 КПК України в приміщенні прокуратури Здолбунівського району Рівненської області.
ОСОБА_1 визнати винним по ч.2 ст.389 КК України та призначити йому покарання - 1 (Один) рік сім днів обмеження волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 липня 2012 року та за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (Один) рік тридцять днів.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Документи кримінального провадження № 42012190130000004, залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази по справі: матеріали особової справи № 23/2012р., заведеної на засудженого ОСОБА_1 на 41 арк., повернути Здолбунівському міжрайонному відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 (Тридцяти) днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.