19 березня 2013 р. Справа № 804/2340/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКононенко О. В.
при секретаріДмитрієнко О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Самарської районної у м. Дніпропетровську організації Партії Регіонів про припинення юридичної особи
12 лютого 2013 року Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до Самарської районної у м. Дніпропетровську організації Партії Регіонів про припинення юридичної особи.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, що є підставою для припинення юридичної особи - Самарської районної у м. Дніпропетровську організації партії Регіонів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.
Згідно пояснень представника відповідача, про ухвалу про відкриття провадження по адміністративній справі дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 15.03.2013 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, суд вважає що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Самарська районна у м. Дніпропетровську організація Партія Регіонів зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 17.07.2001 року.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вид діяльності Самарської районної у м. Дніпропетровську організації Партії Регіонів - діяльність політичних організацій.
Статтею 2 Закону України "Про політичні партії в Україні" встановлено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Відповідно до частини 2 статті 14 цього Закону та підпункту 7.11.1 пункту 7.11. статтті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" політичні партії є неприбутковими організаціями, внаслідок чого передбачається, що діяльність відповідача не має метою одержання прибутку, тому він не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Як свідчать матеріали справи, позивач з посиланням на абзац 5 частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" вказує, що підставою для звернення з позовом є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Вищевказане обґрунтування позовної заяви є неправомірним з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців. Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.
Згідно змісту статті 11 Закону України "Про політичні партії в Україні", реєстрація обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії Міністерством юстиції України. Після реєстрації обласних, міських та районних організацій політичних партій вони можуть набувати статусу юридичної особи, якщо це передбачено статутом партії.
Статтею 23 Закону України "Про політичні партії в Україні" встановлено спосіб припинення діяльності політичної партії, а саме: шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому цим та іншими законами України. Рішення про реорганізацію чи саморозпуск приймається з'їздом (конференцією) політичної партії відповідно до статуту політичної партії. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція) політичної партії приймає рішення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про політичні партії України" політична партія за поданням Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора України може бути заборонена в судовому порядку у випадку, порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлений Конституцією України, цим та іншими законами України. Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичних партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом парії, припинення членства в політичній партії.
Окрім того, частина 1 статті 18 Закону України "Про політичні партії в Україні" передбачає, що державний контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії здійснює Міністерство юстиції України.
Таким чином, право на звернення до суду з позовом про припинення діяльності політичної партії чинним законодавством України надано органу, який зареєстрував політичну партію або Генеральному прокурору України, Міністерству юстиції України, до яких позивач не відноситься.
Отже, суді дійшов висновку, що законодавство України не передбачає повноваження податкового органу на звернення до суду із позовом про скасування державної реєстрації (припинення підприємницької діяльності) юридичної особи політичної партії, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, внаслідок чого у позивача відсутнє право на звернення до суду з вимогами про припинення політичної партії на підставі положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Також суд вважає за необхідне зазначити наступне, що в свою чергу статтями 1, 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
У відповідності до пунктів 12.4., 12.5. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.
Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 19-ОПП.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, в порушення вимог пункту 12.4. та пункту 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, позивачем після виявлення відсутності відповідача за місцезнаходженням заходів щодо встановлення його фактичного місцезнаходження не вживалися.
За таких обставин позовні вимоги про припинення юридичної особи Самарської районної у м. Дніпропетровську організації Партії Регіонів, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Самарської районної у м. Дніпропетровську організації Партії Регіонів про припинення юридичної особи відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 25 березня 2013 року
Суддя О.В. Кононенко