Провадження №1/155/9/13
Справа №0302/1654/2012
місто Горохів 20 березня 2013 року
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Черняка В.В.,
за участю секретаря Гусак Т.Г.,
прокурора Смалюка Т.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, згідно ст. 89 КК України не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 29 травня 2012 року, в селищі Мар'янівка Горохівського району, перебуваючи в житловому будинку за місцем свого проживання, скориставшись відсутністю своєї сестри ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, з метою крадіжки чужого майна, звідки таємно, повторно викрав золотий кулон 585 проби вагою 1,01 грам вартістю 425 гривень, чайний сервіз вартістю 160 гривень, упаковку дитячих підгузників «Dada» вартістю 130 гривень, пачку дитячого порошку «Dzidzius» вартістю 80 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 795 гривень.
В ході судового розгляду справи з ініціативи суду порушено питання про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування.
Під час судового розгляду даної справи було виявлено порушення права на захист підсудного ОСОБА_2 під час проведення досудового слідства, оскільки підсудний в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій виявляв, як і виявляє в даний час ознаки органічного розладу особистості змішаного ґенезу (травматичного, алкогольного).
Заслухавши думку учасників судового розгляду, прокурора, підсудного, суд приходить до висновку що вказану кримінальну справу слід направити на додаткове розслідування з наступних підстав.
03 листопада 2011 року Європейським судом з прав людини було винесено рішення у справі «Балицький проти України», яке 03 лютого 2012 року набуло статусу остаточного.
У вказаному рішенні Європейський суд констатував порушення пункту 1 та підпункту «с» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права заявника на захист та права не свідчити проти себе. Відповідні положення цієї статті передбачають таке:
« 1. Кожен має право на справедливий... розгляд його справи... судом..., який... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення...
3. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має що найменше такі права:
є) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя...»
Відповідно до практики Європейського суду особа, щодо якої існує підозра у вчиненні нею злочину, має право скористатись послугами захисника в разі, якщо органи влади виявили намір відібрати у неї пояснення щодо цього злочину.
При цьому Європейський суд не зважає на те, в якому статусі (свідка, підозрюваного чи обвинуваченого) формально допитується особа. У разі якщо особа допитується з приводу вчинення нею злочину, за практикою Європейського суду їй має бути забезпечено право на захист.
Доступ до захисника повинен бути наданий особі з першого допиту, якщо в світлі обставин конкретної справи немає переконливих аргументів для обмеження цього права. Європейський суд розглядає доступ до захисника саме на ранніх стадіях провадження як процесуальну гарантію права не свідчити проти себе та основоположну гарантію проти поганого поводження, особливо у справах, в яких мова йде про можливість застосування суворого покарання.
З огляду на неодноразову констатацію такого порушення у справах проти України Європейський суд визнав проблеми, які призводять до них, системними і зобов'язав Україну негайно вжити заходів щодо зміни законодавства та адміністративної практики з метою вирішення цих проблем.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та п.1 ст.46 Конвенції, рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.45 КПК України (в редакції 1960 року) участь захисника при провадженні досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою у справах осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад.
Як передбачено ст.370 КПК України істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову. Вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо порушено вимоги статей цього Кодексу про право обвинуваченого на захист та обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення.
Відповідно до акту №16 комплексної, амбулаторної, судово-психіатричної експертизи у підсудного ОСОБА_2 в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій виявляв, як виявляє і в даний час ознаки органічного розладу особистості змішаного ґенезу (травматичного, алкогольного).
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 24.10.2003 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» передбачено, що під особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати право на захист (п.2 ч.1 ст.45 КПК України), необхідно розуміти, зокрема, осіб з істотними дефектами мови, зору, слуху тощо, а також осіб, які хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійно захищатися від обвинувачення. Захисник допускається до участі у справі щодо такої особи з моменту, коли було встановлено наявність у неї зазначених вад.
З урахуванням наведеного висновку експертизи, суд вважає, що ОСОБА_2 за своїм станом не міг повноцінного самостійно захищати свої права. Однак під час досудового слідства не було забезпечено участі захисника, чим було порушено його право на захист. Таким чином, допущено неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, що є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Враховуючи, що зазначене порушення норм КПК України та ст.59 Конституції України є суттєвим, оскільки порушує право обвинуваченого на захист, і допущена неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, і відповідно є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
В ході додаткового розслідування слідчому необхідно виконати всі процесуальні дії, із забезпеченням права ОСОБА_2 на захист.
Відповідно до вимог ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засідання.
На думку суду, неправильність та неповнота досудового слідства не може бути усунута в ході судового розгляду, а тому справу необхідно повернути для додаткового розслідування.
Разом з тим суд вважає, що з врахуванням особи підсудного міру запобіжного заходу йому необхідно залишити попередню - підписку про невиїзд.
Керуючись ст. 59 Конституції України, ст. ст. 45, 237, 246, 281, 370 КПК України (в редакції 1960 року), п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 24.10.2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», суд, -
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України повернути прокурору Горохівського району Волинської області для проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом семи діб з моменту її проголошення через Горохівський районний суд Волинської області.
Головуючий: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Горохівського районного суду В.В. Черняк