"31" березня 2011 р.справа № 2а-187/10/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю.
при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2010 року
у адміністративній справі № 2а-187/10 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, -
28 січня 2010 року особа, що звернулася в інтересах ОСОБА_2 з адміністративним позовом, в якому посилаючись на незакону відмову відповідача у липні 2009 року виділити в натурі земельну ділянку у розмірі 11,9 га, право на яку позивач отримав у процесі розпаювання КСП «Нове життя», що підтверджено виданим Олександрівською РДА сертифікатом № 113 від 25.12.2000 р., у зв'язку з визнанням недійсним розпорядженням голови Олександрівської РДА від 15.08.2007 р. № 559-р, просить визнати незаконним та скасувати зазначене розпорядження Голови Олександрівської районної державної адміністрації "Про визнання недійсними сертифікатів про право на земельну частку (пай)" від 15.08.2007 р. № 559-р.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2010 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАСУ, у звязку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративному судочинстві.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачка, діючи в інтересах ОСОБА_2, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та повернути матеріали справи до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач сказуючи на обґрунтованість та законність судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, та про залишення ухвали суду першої інстанції без змін.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Олександрівської районної державної адміністрації РДА від 15.08.2007 р. № 559-р "Про визнання недійсними сертифікатів про право на земельну частку (пай)", не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки справа в адміністративному суді може бути порушена лише за наявності між сторонами публічно-правового спору, яким за змістом ст.17 КАС України розуміється як, правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки, а позивач вважає, що тим самим порушені або порушуються його права чи свободи, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення його прав чи свобод.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, фактично ставиться питання про захист права на виділення належної земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) в конкретних місцях та розмірі, в яких вона була виділена згідно з рішенням районної ради та пізніше скасованого рішенням цієї ради.
На підставі аналізу положень чиного законодавства, яким регулюються спірні правовідносини щодо реалізації права громадян на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, зокрема, внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, та виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), а також стосовно повноважень органів державної влади або органів місцевого самоврядування при вирішенні питань щодо виділення в натурі земельної частки, які в сукупності спрямовані на забезпечення реалізації відповідного права власника цієї частки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірні правовідносини є майновими (цивільним), які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, що є вирішальним для визначення розгляду даної справи в порядку цивільної юрисдикції.
Наведені обґрунтування суду першої інстанції, колегія суддів визнає мотивованими, оскільки спір у цій справі виник з приводу відносин про право власності та відповідно має приватноправовий характер, що виключає його вирішення в порядку адміністративного судочинства.
Доводи представника позивача в апеляційній скарзі відносно того, що суд першої інстанції був зобов'язаний вирішити спір у цій справі по суті, оскільки між позивачем та відповідачем -субєктом владних повноважень відсутній спрі про право - є безпідставними, і не може бути взятий до уваги апеляційним судом як з підстав, що були встановлені судом першої інстанції, так і з фактичних обставин справи, за наявності яких виник спір у справі та які підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються позивачем і його представником.
Так, з материалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка у цій справі, входила до складу земель загальною площею 1617,3 га, що знаходилися до 2000 року у користуванні Установи ВК № 104, а припинення цього права відбулося на підставі прийнятого на десятій сесії двадцять третього скликання рішення Родниківської сілької ради № 92, яким одночасно було вирішено передати вилучені земельні ділянки територіальним громадам сіл Ясинуватка, Могилів Курінь, та Липівка для подальшого створення сільськогосподарських підприємств. Наведене й стало підставою після створення КСП «Нове життя»прийняти Родниківською сількою радою рішення № 128 від 19.05.2000 року про видачу КСП «Нове життя»Державного акту на право колективної формі власності на землю № 2 від 03.10.2000 року. Проте, рішенням Господарського суду від 14.06.2002 року вищенаведені рішення Родниківської сілької ради були визнані недійсними, з визнанням незаконими усіх дій по розпаюванню земельних ділянок, які проводилися на підставі даних рішень сільської ради, і таким чином фактично Господарський суд відновив право Установи ВК № 104 користування земельною ділянкою на підставі Державного акту № 1 від 30.05.1995 року. Під час розгляду Господарським судом зазначеного спору виносилися ухвали від 17.08.2000 року та від 08.08.2002 року, якими суд Олександрійській райраді та Родниківській сільраді забороняв вчиняти будь-які дії щодо передачі у користування чи власність спірних земельних ділянок до вирішення спору в суді по суті, а відповідними листами Кіровоградського обласного управління земельних ресурсів та Управління державного департаменту України з виконання покарань в Кіровоградської області, відповідачу рекомендувалося не надавати згоду власникам сертифікатам на виготовлення державних актів на право приватної власності на землю та проводити будь-які роботи на цій землі.
Таким чином, наведені обставини свідчать про наявність спору з приводу права користування та власності спірною земельною ділянкою, який з 2000 року вирішувався Господарським судом, з постановленням рішення 14.06.2002 року на користь Установи ВК № 104. В матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про скасування зазначеного судового рішення у тому числі і з підстав порушення правил підсудності справи господарському суду, тому доводи апелянта щодо порушення прав власників сертифікатів про право на земельну частку (пай) у позасудовому порядку не спростовують висновкі суду першої інстанції у цій справі.
Якщо апелянта вважае за необідне в судовому порядку захищати права позивача, як власника сертифіката про право на земельну частку (пай) у звязку з порушенням відповідачем процедури визнання недійсним цього сертифікату, то такого права він не позбавлений, але шляхом звернення до суду в порядку цивільного судочинства, на що сааме і вказувалося в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 -залишити без задоволення
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2010 року -залишити без змін
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов