"21" червня 2012 р. справа № 2а-167/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Суховарова А.В.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 02.02.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу про стягнення підвищення до пенсії інваліду війни
ОСОБА_1 18.11.2010 звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу, в якому вказує що він є інвалідом війни ІІІ групи та має право на підвищення до пенсії в розмірі 200 процентів мінімальної пенсії за віком. Позивач просить стягнути недоплачене підвищення до пенсії за 1999-2010 роки в сумі 92879гр.
Постановою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 02.02.2011, прийнятою в скороченому провадженні, в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить постанову суду скасувати та позов задовольнити. Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не застосував положення статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 163 КАС України, постанова складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Порядок розгляду справ в скороченому провадженні, передбачений статтею 183-2 КАС України, не звільняє суд від дотримання загальних правил щодо структури судового рішення. Згідно практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»є обов'язковою для України, відсутність обгрунтування прийнятого рішення є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Оскільки постанова районного суду складена лише із вступної та резолютивної частин без обгрунтування прийнятого рішення, вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Розглядаючи справу по суті, колегія суддів виходить з наступного:
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції, яка діяла до 01.07.2006, інваліди війни ІІІ групи мали право на підвищення до пенсії в розмірі 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції, яка діє з 01.07.2006, інвалідам війни ІІІ групи пенсії підвищуються в розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
До 01.07.2006 позивачу правильно виплачувалось підвищення до пенсії виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України.
Після 01.07.2006 позивачу правомірно виплачується підвищення до пенсії в розмірі, визначеному частиною 4 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в новій редакції.
Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 02.02.2011 та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова