"24" березня 2011 р.справа № 2а-328/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.
при секретарі судового засідання: Хімушкіної О.Ю.
за участі позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року
у адміністративній справі № 2а-328/10 за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ для обслуговування міста Нікополя та Нікопольського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Вяткіна Олександра Володимировича про визнання протоколу про адміністративне правопорушення нечинним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ для обслуговування міста Нікополя та Нікопольського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Вяткіна Олександра Володимировича, з чим не погодився позивач та подав до Дніпропетровського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість судового рішення та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року та прийняти нову постанову про задоволення його вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав вимоги своєї апеляційної скарги у повному обсязі та наполягав на її задоволенні і на скасуванні рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення у справі про задоволення його вимог у повному обсязі, з підстав наведених ним у скарзі
Відповідач у справі належним чином повідомлявся про час, день та місце розгляду справи, але в судове засідання не прибув, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав, що відповідно до ст.196 КАСУ надає колегії суддів можливості розглянути справу за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення апелянта, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
На правовідносини, що виникли, поширюються положення Кодексу України про адміністративні правопорушення зі змінами та доповненнями (далі - КУоАП) та Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами та доповненнями (далі -ПДР).
Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, так як пунктом 1.1 глави 1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до пункту 1.3 учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 15.9 (г) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, з наступними змінами та доповненнями передбачено, що: забороняється зупинка - на перехрестях та ближче ніж 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини при відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі і зупинки навпроти бокового проїзду на Т-образних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Частиною першою статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріалами справи встановлено, що відносно позивача 18.06.2009 р. було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, на підставі якого відповідачем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 18.06.2009 р., згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 250,00 грн. за порушення п.15.9 «г»Правил дорожнього руху України, тобто по факту того, що 18.06.2009 р. о 19.40 год в м.Нікополь позивач керуючи мікроавтобусом Даймер-Бенц держ.номер НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортного засобу на перехресті вул.Електрометалургів та вул.Трубників
Як вбачається з власноручного запису позивача в протоколі про адміністративне правопорушення та його пояснень на окремому аркуші, він заперечував сам факт зупинки транспортного засобу у зазначеному в протоколі місці, але з порушенням не згоден, оскільки мікроавтобус зупинив вимушено по технічним причинам.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач заперечував проти вчинення ним адміністративного правопорушення з тих підстав, що за кермом мікроавтобуса на зазначений у протоколі та постанові час, був не він, а інша особа -ОСОБА_3, який в свою чергу цей факт підтвердив у судовому засіданні першої інстанції. Вказані обставини апелянт вважає підставою для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення заявленого ним позову у повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що вказані доводи не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та для звільнення позивача від адміністративної відповідальності, оскільки наведені обставини були судом першої інстанції перевірені, проаналізовані та належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині постанови.
Доводи апеляційної скарги позивача не можуть слугувати підставою для скасування постанови суду першої інстанції та для звільнення його від відповідальності, оскільки факт вчинення ним адміністративного правопорушення зафіксовано і підтверджено належними доказами. Позивачем в свою чергу не підтверджено належними та допустимими доказами наведені ним в позові та в апеляційній скарзі факти щодо відсутності в його діях складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та про неправомірність і необґрунтованість дій відповідача щодо складання протоколу і постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 18.06.2009 р.
Таким чином, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дій відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та про доведеність провини позивача в скоєнні вказаного правопорушення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року -залишити без змін
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України
Повний текст ухвали виготовлено на протязі п'яти днів
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський