Справа № 591/1357/13-к
Провадження № 1-кс/591/188/13
27 лютого 2013 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми Сибільов О.В., з участю секретаря - Кірілової Ю.В., скаржника - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2, прокурора - Олефіра Ю.О., розглянувши в залі суду в м. Суми скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора, пов'язану з невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (повідомлення прокурора від 08 лютого 2013 року № 06/1-565-09), -
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, яку мотивував тим, що 13 лютого 2013 року за вх. № 2290 йому було надано відповідь від 08 лютого 2013 року № 06/1-565-09 за підписом прокурора Муравенка О., згідно якої, за його заявами від 14 січня 2013 року адресованими до Генеральної Прокуратури України та Прокуратури Сумської області, про вчинені на його думку злочини прокурором ОСОБА_3, було відмовлено у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. На думку скаржника такі дії є незаконним, тому просив зобов'язати службову особу прокуратури внести відповідні відомості до ЄРДР по його заявах від 14 січня 2013 року, що надійшли до Прокуратури Сумської області.
В судовому засіданні скаржник та його захисник скаргу підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити з мотивів наведених в ній.
Прокурор зазначив про те, що вимоги заявника є безпідставними, тому просив відмовити в задоволенні його скарги, оскільки з його заяв не вбачається підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення скаржника, думку захисника та прокурора, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та не оспорювалось сторонами, що 14 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся з двома заявами на адресу Генеральної Прокуратури України та на адресу Прокуратури Сумської області, про вчинені на його думку злочини прокурором ОСОБА_3, передбачені ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 366, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 376 КК України.
По цим заявам (в тому числі адресованій ГП України, що була направлена за належністю до Прокуратури Сумської області), 08 лютого 2013 року Прокуратурою Сумської області було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР (відповідь за підписом прокурора Муравенка О. від 08 лютого 2013 року № 06/1-565-09, що надійшла до СІЗО м. Суми 13 лютого 2013 року (вх. № 2290)).
По-перше, слід зазначити про те, що, після вивчення заяв скаржника вбачається ідентичність цих заяв, а також те, що в них скаржник просить внести відомості до ЄРДР відносно прокурора ОСОБА_3 стосовно одних і тих самих обставин. З огляду на це, суд вважає, що заяви підлягають розгляду в одному провадженні.
Також судом встановлено, що ці дві заяви надійшли на адресу Прокуратури Сумської області поштовим відправленням, були зареєстровані в цій установі і по ним прийнято рішення про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР
Отже, в контексті ч. 4 ст. 214 КПК України, суд вважає, що дії прокурора відповідали вимогам закону, оскільки заяви ОСОБА_1 були прийняті та зареєстровані в Прокуратурі Сумської області, про що свідчить надане скаржнику повідомлення про відсутність підстав для внесення даних до ЄРДР.
Ст. 214 КПК України передбачає, що після подання заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення відповідною посадовою особою (слідчим чи прокурором) обставин, що можуть свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення, слідчий чи прокурор зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.
Порядок ведення ЄРДР врегульований, зокрема, Положенням про його ведення, затвердженим наказом Генерального Прокурора України № 69 від 17 серпня 2012 року, згідно пп. 4 п. 2.1 якого, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Ця вимога передбачена і п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України щодо внесення необхідних даних до ЄРДР.
Аналізуючи наведені норми, суд приходить висновку про обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи зі змісту поданих заяв ОСОБА_1 від 14 січня 2013 року, скаржник в своїх заявах фактично висловлює незгоду з прийнятим по кримінальній справі відносно нього вироком, ставить під сумнів докази, які вже були досліджені судом (та яким була надана оцінка), при цьому не наводячи належних відомостей, стосовно тих обставин, які б свідчили про можливість вчинення прокурором кримінального правопорушення, при цьому не заважаючи та ігноруючи ту обставину, що по справі, порушеній відносно нього вирок суду набрав законної сили та залишений без змін Вищим спеціалізованим судом України.
Такий висновок суд робить і тому, що, як на підставу для внесення відомостей до ЄРДР, скаржник посилається лише на виконання прокурором своїх обов'язків, пов'язаних з підтриманням Державою обвинувачення в суді, яким і були досліджені наведені в його заявах обставини і прийнято рішення про визнання скаржника винним у вчинених злочинах.
Ч. 2 ст. 307 КПК України передбачений перелік рішень за наслідками розгляду скарг осіб, на бездіяльність правоохоронних органів, в тому числі і на бездіяльність, пов'язану з невнесенням відомостей до ЄРДР. Згідно п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на бездіяльність прокурора може бути рішення про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи наведене, а також за відсутності наведених в заявах скаржника достатніх даних, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Надані скаржником копія ухвали Зарічного районного суду м. Суми та повідомлення з Генеральної прокуратури, жодним чином не доводять вимог скаржника з приводу предмета спору по наведеним двом його заявам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303-308 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність службової особи Прокуратури Сумської області (відповідь від 08 лютого 2013 року № 06/1-565-09), щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань по його заявам від 14 січня 2013 року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О.В. Сибільов