10.2.4
Іменем України
21 березня 2013 року Справа № 812/913/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання - Скляровій І.А.,
за участю :
від позивача - не прибув,
представника відповідача - Ткаченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спільного підприємства «Авіа - Спарка» до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання недійсною та скасування вимоги від 04.05.2012 року № Ю-222, -
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Спільного підприємства «Авіа - Спарка» до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання недійсною та скасування вимоги від 04.05.2012 року № 222.
22 лютого 2013 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі до 10 години 30 хвилин 21 березня 2013 року, зобов'язано сторін у строк до 21 березня 2013 року скласти акт взаємозвірки розрахунків заборгованості.
21 березня 2013 року провадження у розгляді даної справи поновлено.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 14.01.2013 року позивачем отримано вимогу управління Пенсійного фонду України в Леіннському районі м. Луганська від 04.05.2012 року № ю-222, відповідно до якого станом на 01.05.2012 року за позивачем рахується недоїмка по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1391,88 грн., у тому числі за основним боргом - 418,88 грн., штрафним санкціям - 476,88 грн., пеня - 496,12 грн.
Висновок про наявність недоїмки в частині основного боргу відповідач зробив на підставі картки особового рахунку, в частині штрафних санкцій на підставі рішень № 418 від 18.04.2008 року, № 858 від 03.08.2009 року, № 1036 від 30.09.2009 року.
Позивач вважає вимогу в частині основного боргу протиправною, оскільки фактично не має недоїмки, а дані каркти особового рахунку не відображають фактичних обставин справи.
Також, позивач вважає вимогу в частині нарахування штрафних санкцій протиправною, оскільки вищевказаних рішень не отримував, а тому вони не вступили в силу та не можуть бути враховані.
01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на підставі якого дія ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратила чинність, тому норми Закону, на підставі чого прийнято оскаржувану вимогу станом на 04.05.2012 року не існувало.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд рішення управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська в формі вимоги про сплату боргу № Ю-222 від 04.05.2012 року - визнати недійсним та скасувати.
В судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду клопотання про перенесення слухання справи, у зв'язку з тим, що директор СП «Авіа - Спарка» Усова К.В. не може бути присутня у судовому засіданні, так як знаходиться в іншому судовому засіданні (а.с.55).
Згідно вимог ст. 128 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, надавши оцінку неявки позивача у судове засідання, суд виходить із наступного.
Жодних документів в підтвердження обставин, через які директор СП «Авіа - Спарка» Усова К.В. не може бути присутня у судовому засіданні, позивачем не надано (ухвала, судова повістка).
Чинне законодавство не обмежує коло представників позивача при розгляді справи. Неявка позивача у судове засідання через зайнятість у інших процесах, до того ж ніяким чином непідтверджена, суд вважає не поважною причиною для СП «Авіа - Спарка», оскільки позивач є юридичною особою, має певну кількість працівників, і має можливість забезпечити явку іншого представника, якщо директор зайнятий.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Кодекс адміністративного судочинства України не містить положень, підстав і можливості відкладення розгляду справи за межами місячного строку чи продовження строку вирішення спору по справі, підстави для зупинення провадження по справі відсутні.
Стаття 71 КАС України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для розгляду справи по суті.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у запереченнях, наданих суду 22 лютого 2013 року та зазначив, що відповідно до картки особового рахунку станом на 20.02.2013 за позивачем існує заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 418,88 грн.
Крім недоїмки, станом на 20.02.2013, за позивачем існує заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 476,88 грн. та пені у розмірі 496,12 грн.
Штрафні санкції були застосовані до позивача за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З карток особового рахунку, що додані до рішень, простежується несвоєчасне перерахування страхувальником внесків (Рішення №418 від 18.04.2008, Рішення №858 від 03.08.2009).
А також штраф за несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (Рішення №1036 від 30.09.2009).
Рішення № 418 та № 858 були надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, Рішення №1036 отримано представником позивача під підпис.
Застосування фінансових санкцій передбачено Законом №1058.
Відповідно до п.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 №21-1, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року. Фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Відповідно до п.п. 9.3.5 Інструкції (у редакції від 25.02.2008 ) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 цієї Інструкції.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.
Згідно п.п.10 Інструкції (у редакції від 25.02.2008) на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Отже, на думку відповідача вимога № Ю-222 від 04.05.2012 року сформована відповідно до норм законодавства.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Судом встановлено, що Спільне підприємство «Авіа - Спарка» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 19.10.1994 року за № 13821200000005123, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, як платник страхових внесків. Директором підприємства є Усова К.В. (а.с.7-12).
04.05.2012 року управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська винесено вимогу про сплату боргу № Ю-222 у відношенні Спільного підприємства «Авіа - Спарка», відповідно до якої станом на 01.05.2012 року за позивачем рахується недоїмка по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1391,88 грн., у тому числі за основним боргом - 418,88 грн., штрафним санкціям - 476,88 грн., пеня - 496,12 грн. Зазаначену вимогу позивач отримав 14.01.2013 року (а.с.5,6,35,36).
Відповідно до картки особового рахунку станом на 20.02.2013 року за позивачем існує заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 418,88 грн., заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 476,88 грн. та пені у розмірі 496,12 грн. (а.с.29-33).
Відповідно до Рішень управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська № 418 від 18.04.2008 року, № 858 від 03.08.2009 року до позивача були застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З карток особового рахунку, що додані до рішень, простежується несвоєчасне перерахування страхувальником внесків. Рішення № 418 та № 858 були надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.37-40).
Рішенням управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська № 1036 від 30.09.2009 року застосовано фінансові санкції за неподання (несвоєчасне подання) розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, яке було отримано представником позивача під підпис (а.с.41-43).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року було зобов'язано сторін у строк до 21 березня 2013 року скласти акт взаємозвірки розрахунків заборгованості.
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська 28.02.2013 року за вих. № 4005/09 на адресу позивача було надіслано лист з пропозицією до 20.03.2013 року прибути для проведення взаємних розрахунків та складання акту взаємозвірки на виконання вищевказаної ухвали суду.
Позивач для проведення взаємних розрахунків та складання акту взаємозвірки на виконання ухвали суду до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська не прибув (а.с.58-60).
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року (далі Закон № 1058) встановлено обов'язок страхувальників нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача, як страхувальника, є календарний місяць.
Інформація про надходження сум платежів відображається у картці особового рахунку страхувальника, яка ведеться відповідно до Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N 21-2 (далі -Порядок) (скасовує Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 19 січня 2002 р. № 2-4)
Відповідно до п.1 Порядку облік надходження сум платежів ведеться спеціалістами відділу обліку надходження платежів управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах та районах у містах, а також у містах та районах. Проведення операцій з обліку сум платежів спеціалістом відділу обліку надходження платежів органів Пенсійного фонду здійснюється в автоматичному режимі в хронологічному порядку за датами здійснення операцій на підставі документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій. Облік, контроль і складання звітності щодо сум платежів проводяться органами Пенсійного фонду в автоматичному режимі. У рамках автоматизованої інформаційної системи існують робочі місця відділу обліку надходження платежів, за допомогою яких забезпечується виконання операцій, у тому числі ведення карток особових рахунків платників, формування довідкової інформації та складання звітності. Обов'язковою вимогою до автоматизованого робочого місця є захист, архівування та збереження даних, забезпечення можливості доступу до бази даних, у тому числі минулих звітних періодів (у режимі перегляду), виведення карток особових рахунків на друк, та екран комп'ютера.
Органи Пенсійного фонду для ведення обліку сум платежів одержують документи від органів Державного казначейства України, платників, банків та інших органів відповідно до чинного законодавства України. Документами, що підтверджують сплату платником сум платежів, є: одержані від органів Державного казначейства України виписки з рахунків відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 червня 2012 року № 758 ( 2І206-12 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2012 року за № 1206/21518; копії квитанцій на переказ готівки, одержані від банків або надіслані поштовим переказом.
Інформація про надходження сум платежів заноситься до карток особових рахунків платників не пізніше наступного робочого дня з моменту одержання документів, що підтверджують їх сплату. Органи Пенсійного фонду за бажанням платника звіряють суми, що надійшли за всіма видами платежів.
Облік сум штрафів та пені, нарахованих органом Пенсійного фонду, проводиться на підставі даних журналу обліку рішень про застосування фінансових санкцій за датою настання строку їх сплати. Суми штрафів та пені в картках особових рахунків платників обліковуються у графах: "Належить до сплати штрафів", "Зараховано штрафів", "Нараховано пені", "Зараховано пені".
У разі наявності у платника на кінець звітного базового періоду недоїмки, несплачених штрафів та пені спеціалістами відділів обліку надходження платежів автоматично формується вимога про сплату недоїмки. Вимога про сплату недоїмки формується на підставі облікових даних карток особових рахунків платників.
Відповідно до п.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 №21-1 (далі - інструкція № 21-1), до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року. Фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Згідно п.п. 9.3.5. (у редакції від 25.02.2008 ) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 цієї Інструкції.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.
Відповідно до п.п.10. (у редакції від 25.02.2008) на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.
Документами, які є підставою для нарахування пені, є: документи, що підтверджують суму страхових внесків, фінансових санкцій та строк їх сплати, -Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з позитивною сумою; вимога про донараховані суми страхових внесків за актами перевірок та узгоджене рішення про застосовані фінансові санкції (штрафи); рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за страховими внесками та боргу за фінансовими санкціями, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; договорів про розстрочення (відстрочення) страхових внесків; Розрахунок суми страхових внесків з від'ємною сумою; рішення про виключення з Державного реєстру підприємств та організацій України; свідоцтво про смерть фізичної особи.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року):
- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;
- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;
- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;
- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;
- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;
- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Враховуючи, що заборгованість позивача перед управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська є заборгованістю зі страхових внесків, нарахованих до 01 січня 2011 року, суд вважає, що у даному випадку управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська правомірно застосовані положення статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) щодо винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу від 04.05.2012 року № Ю-222.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, доводи позивача покладені в обґрунтування позовних вимог не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 69-72, 87, 94, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Спільного підприємства «Авіа - Спарка» до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання недійсною та скасування вимоги від 04.05.2012 року № Ю-222, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 26 березня 2013 року.
Суддя Т.І. Ковальова