вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
06 березня 2013 р. о 16 годині 33 хвилини Справа №2а-11365/12/0170/11
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Москаленка С.А., суддів Кірєєва Д.В., Сидоренка Д.В., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача - Алімова Т.Е., довіреність б/н від 19.12.12р., представника відповідача (Міністерство АРК) - Коротишева В.Г., довіреність № 12/02 від 10.07.12р., представника відповідача (ДКС) - Гетманчук І.І., довіреність № 5-15/352-1732 від 27.01.13р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-2000»
до Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, Міністерства аграрної політики України, Державної казначейської служби України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до виконання певних дій,
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-2000» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, Міністерства аграрної політики України, Державної казначейської служби України із позовними вимогами, з урахуванням їх змін, про визнання протиправною бездіяльності в частині неперерахування позивачу (СТОВ "Агро-2000") часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва у належному обсязі та зобов'язання відповідачів перерахувати на користь позивача зазначену компенсацію у розмірі 398 924, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем подано 14.10.2008р. заявку до конкурсного комітету Міністерства аграрної політики АР Крим про надання часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки, яка задоволена частково. Сума неотриманої компенсації склала 398 924 грн. У наслідок тривалої бездіяльності відповідачів позивач позбавлений можливості отримати належну йому компенсацію, передбачену постановами Кабінету міністрів України № 959 від 28.07.2004р. та № 647 від 28.07.2010р.
З цих підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалами суду від 16.11.2012 року провадження у справі відкрито та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити з підстав, що в ньому зазначені. Крім того, представник позивача наполягав на тому, що заявлені суми компенсації визнані, а тому повинні були бути відшкодовані протягом наступних років, що зроблено не було, відтак є протиправна бездіяльність відповідачів у частині проведення виплат позивачу часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки.
Представником Міністерства аграрної політики та продовольства АРК надано письмове заперечення на позов, згідно з яким кошти на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки у 2008 році були розподілені наказом Міністерства від 21.05.2008р. № 53 згідно із протоколом комісії № 1 від 19.05.2008р. При цьому рішенням комісії № 9 від 21.10.2008р. залишки коштів в сумі 1 099 140, 70 грн. були розподілені між особами, які подали заявки до 01.10.2008р. Крім того, Міністерство направило клопотання про виділення додаткових коштів на суму 2,2 млн. грн., в яких була закладена сума компенсації позивачу в розмірі 425 000 грн. Однак, Міністерством аграрної політики України були виділені кошти лише у розмірі 136 100 грн., які були пропорційно розподілені між сільсьгоспвиробниками, та з яких на компенсацію позивачу було перераховано лише 26076 грн. Наведене свідчить про відсутність бездіяльності відповідача щодо виплати компенсації позивачу вартості складної сільськогосподарської техніки. Крім того, представником зазначено, що відповідачі не наділені повноваженнями здійснювати компенсацію за попередні роки, оскільки бюджетні кошти виділяються на один рік та не можуть розподілятись на інші періоди.
Представник Державної казначейської служби України також позовні вимоги не визнав з причин наведених представником Міністерства аграрної політики та продовольства АРК.
Міністерство аграрної політики України не забезпечувало явку свого представника у судові засідання, заперечень та будь-яких пояснень суду не надало.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 959 від 28.07.2004р. затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва (надалі - Порядок № 959).
Зазначеним Порядком визначається механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості нової складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, закупленої у поточному році, сільськогосподарським товаровиробникам (далі - бюджетні кошти), включаючи навчально-і науково-дослідні господарства аграрних вищих навчальних закладів (зокрема, їх структурні підрозділи, що провадять діяльність з виробництва сільськогосподарської продукції).
Відповідно до п. 1 Порядку № 959 головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство аграрної політики України (Мінагрополітики), розпорядниками нижчого рівня - Міністерство аграрної політики Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і Управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій (далі - розпорядники бюджетних коштів). Одержувачами бюджетних коштів є сільськогосподарські товаровиробники.
Згідно із п. 2 Порядку № 959 часткова компенсація встановлюється у розмірі 30 відсотків вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва (далі - техніка) без урахування сум податку на додану вартість.
Мінагрополітики затверджує у п'ятиденний строк за погодженням з Мінфіном розподіл бюджетних коштів пропорційно середньорічному обсягу виробництва валової продукції сільського господарства (у порівняльних цінах 2005 року) за попередні три роки згідно із статистичною звітністю та доводить його до розпорядників бюджетних коштів. Кошти, виділені з бюджету для часткової компенсації вартості техніки, розподіляються в одноденний строк Мінагрополітики пропорційно сумам, затвердженим у планах асигнувань на відповідний період, і перераховуються розпорядникам бюджетних коштів (пункт 3 Порядку № 959).
Пунктом 5 Порядку № 959 встановлено, що для здійснення часткової компенсації вартості техніки розпорядники бюджетних коштів утворюють комісії, які визначають та затверджують умови і строки проведення конкурсів та оприлюднює їх у друкованих засобах масової інформації протягом трьох днів після надходження наказу Мінагрополітики про затвердження розподілу бюджетних коштів та переліку техніки, що пропонується для реалізації з частковою компенсацією вартості у відповідному році.
Відповідно до п. 7 Порядку № 959 комісії розглядають протягом п'яти днів після закінчення строку подачі заявки документи сільськогосподарських товаровиробників і приймає у порядку черговості реєстрації рішення про виплату чи відмову у частковій компенсації вартості техніки. Комісії визначають відповідно до розподілу ліміти коштів для часткової компенсації вартості техніки по кожному району пропорційно відношенню середньорічного обсягу виробництва валової продукції сільського господарства району до середньорічного обсягу виробництва валової продукції сільського господарства по регіону за попередні три роки (у порівняльних цінах 2005 року).
З матеріалів справи судом встановлено наступне.
Наказом № 128 від 07.03.2008р. Міністерства аграрної політики України (правонаступником якого є Міністерство аграрної політики та продовольства України) за погодженням із Міністерством фінансів України, затверджено Розподіл коштів в розмірі 100 млн. грн., передбачених у Державному бюджеті України на 2008 рік для часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, згідно із яким на Автономну Республіку Крим розподілено суму в розмірі 3, 47 млн. грн. (а.с. 92).
Для здійснення часткової компенсації вартості техніки виділених у 2008 році коштів на Автономну Республіку Крим було створено конкурсну комісію, яка протоколом № 1 від 19.05.2008р. прийняла рішення про затвердження додаткових умов та строків проведення конкурсу, середньорічного обсягу виробництва валової продукції сільського господарства по Автономній Республіці Крим за 2005-2007 роки, а також про погодження лімітів бюджетних коштів по районам та містам та здійснення компенсації деяким підприємствам (а.с. 95-101).
Згідно із вказаним протоколом конкурсної комісії заявки від сільгосптоваровиробників приймаються до 20 числа кожного місяця та розглядаються в період з 20 до 25 числа.
Відповідно до Порядку № 959 та наказу Міністерства аграрної політики України № 128 від 07.03.2008р. Міністерством аграрної політики АР Крим прийнято наказ № 53 від 21.05.2008р., яким кошти, виділені на Автономну Республіку Крим, відповідно до погоджених конкурсною комісією лімітів розподілені між кожним районом пропорційно відношенню середньорічного обсягу виробництва валової продукції сільського господарства району до середньорічного обсягу виробництва валової продукції сільського господарства по Автономній Республіці Крим за попередні три роки згідно статистичної звітності (у порівняльних цінах 2005 року).
Судом встановлено, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-2000» подано заявку від 14.10.2008р. до конкурсної комісії щодо часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва в розмірі 425 000 грн.
Відповідно до матеріалів справи кошти надані Автономній Республіці Крим у 2008 році на часткову компенсацію вартості техніки розподілялись протягом року кожного місяця з травня 2008р. до жовтня 2008р. (а.с.180-191). Останні кошти в сумі 1 099 140, 70 грн. були розподілені конкурсною комісією відповідно до протоколу № 9 від 21.10.2008р. відповідно до дати подачі заявки, але до 01.10.2008 р. Тобто, заявка позивача від 14.10.2008р. до цього розподілу не увійшла.
Також конкурсною комісією згідно із зазначеним протоколом прийнято рішення доручити Міністерству аграрної політики АР Крим звернутись із клопотанням до Міністерства аграрної політики України про виділення додаткових коштів в обсязі 2,2 млн. грн. для сільгосптоваровиробників, які подали документи на компенсацію придбаної техніки, але її не отримали.
Відтак, позивачем не було отримано заявлену компенсацію, оскільки кошти, надані для цих цілей Автономній Республіці Крим, були повністю розподілені між сільгосптоваровиробниками, які подали заявки раніше.
З метою виплати заявлених, але не виплачених сум компенсації Міністерством аграрної політики АР Крим 03.11.2008р. направлено до Департаменту інженерно-технічного забезпечення Міністерства аграрної політики України листа № 04/0855-Пр із реєстром на додаткове виділення коштів для часткової компенсації вартості техніки вітчизняного виробництва, придбаної сільгосптоваровиробниками у 2008 році, в розмірі 2 218 232, 50 грн., в які також була включена заявлена позивачем компенсація в розмірі 425 000 грн. (а.с. 108-110).
Міністерством аграрної політики України винесено наказ № 777 від 26.11.2008р., яким внесено зміни до Розподілу коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2008 рік для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки, у зв'язку із чим Автономній Республіці Крим виділено додатково 136 100 грн. (а.с. 111).
Конкурсною комісією відповідно до протоколу № 10 від 30.12.2008р. прийнято рішення, яким зазначені додаткові кошти розподілені між сільськогосподарськими товаровиробниками Автономної Республіки Крим, які подали заявки на компенсацію вартості техніки у 2008 році, але не отримали її у зв'язку із закінченням виділених на регіон коштів. Відповідно до цього рішення СТОВ «Агро 2000» отримало 26 076 грн. (а.с. 106, 107, 192-194).
Отже, відповідно до викладених обставин, позивач у 2008 році звернувся до конкурсної комісії щодо часткової компенсації йому витрат на придбання сільськогосподарської техніки, що була передбачена Порядком № 959, однак, не отримав повного відшкодування заявлених сум через обмеженість бюджетних коштів на ці види державних гарантій.
Судом встановлено, що Міністерством аграрної політики АР Крим (правонаступником якого є Міністерство аграрної політики та продовольстві АР Крим) як розпорядник бюджетних коштів у розумінні Порядку № 959 зверталося до головного розпорядника бюджетних коштів (Мінагрополітики) із запитом про необхідність надання додаткового фінансування на часткову компенсацію вартості техніки вітчизняного виробництва, придбаної у 2008 році сільгосптоваровиробниками Автономної Республіки Крим.
Мінагрополітики, у свою чергу, забезпечило фінансування цих витрат, однак, у меншому розмірі, ніж було запитано.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Мінагрополітики № 128 від 07.03.2008р. кошти, виділені державним бюджетом на часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, в розмірі 100 млн. грн. були розподілені між регіонами, а наказом Мінагрополітики № 777 від 26.11.2008р. ці ж самі кошти перерозподілені в інших пропорціях, у зв'язку із чим Автономна Республіка Крим змогла отримати додаткове фінансування та надати сільгосптоваровиробникам, у тому числі позивачу, певний розмір заявлених до компенсації сум.
Порядком № 959 не передбачено будь-якого механізму виділення додаткових коштів на фінансування програми часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки ані з боку головного розпорядника бюджетних коштів, ані розпорядників чи органів казначейства. Суд вважає, що здійснені відповідачами заходи хоча й призведи до неповного погашення заявлених до компенсації сум, однак, свідчать про повне та належне виконання цими органами обов'язку щодо забезпечення компенсацій сільгосптоваровиробникам витрат на придбання техніки відповідно до Порядку № 959.
Також зазначеним Порядок не встановлюється, що невиплачені кошти повинні бути віднесені до заборгованості бюджету перед сільгосптоваровиробниками та у відповідних звітах до Мінфіну (п. 9, 10 Порядку № 959) проводитись як кошти, що підлягають виплаті у наступних роках.
За таких обставин, органи державного казначейства не наділені повноваженнями щодо віднесення заявлених, але не виплачених сум часткової компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки до витрат наступних років.
Отже, суд дійшов висновку, що відносно відповідачів не встановлено протиправної бездіяльності у незабезпеченні часткової компенсації вартості складної сільгосптехніки на користь позивача в розмірі 398 924 грн.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. № 107 у розділі Розподіл видатків Державного бюджету України на 2008 рік за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету № 2801430 встановлено, що часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва у 2008році складає 100 млн. грн.
При цьому, у п. 1 та п. 5 Порядку № 959 зазначається, що бюджетні кошти розподіляються на поточний (відповідний) рік, тобто на конкретний рік відповідно до бюджетних видатків.
Суд звертає увагу, що Державним бюджетом України на 2008 рік було передбачено лише 100 млн. грн. на часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Більше коштів на ці види витрат у бюджеті не закладено. Зазначені кошти були повністю використані за призначенням, а тому позивач не має права на часткову компенсацію своїх витрат в сумі 398 924 грн., саме у зв'язку із відсутністю бюджетних призначень на ці цілі.
Відповідно до ст. 30 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. (що був чинний у 2008 році) видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.
У свою чергу, бюджетним призначення визнається повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п. 9 ч. 1 ст. 2 БК України від 21.06.2001р.).
Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення (ч. 7 ст. 23 БК України від 21.06.2001р.).
Отже, державні програми фінансуються з державного бюджету відповідно до бюджетних призначень, визначених законом про Державний бюджет на конкретний рік, та мають кількісні та часові обмеження, встановлені також цим законом.
Згідно із ч. 5 ст. 51 БК України від 21.06.2001р. розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Викладена норми говорить про неможливість взяття розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань у разі відсутності виділення на них відповідних асигнувань, а тому відповідачі правомірно не здійснювали дій щодо визнання бюджетним зобов'язанням заявлених позивачем витрат на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва у 2008 році.
Таким чином, суд вважає, що немає підстав для зобов'язання відповідачів перерахувати на користь позивача суму в розмірі 398 924 грн. відповідно до положень Порядку № 959.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли відповідно до вимог закону, в межах наданих повноважень, враховуючи інтереси позивача, безсторонньо та добросовісно.
Відтак, позовні вимоги суд вважає необґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні 06.03.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови суду, в повному обсязі постанову складено 11.03.2013 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Москаленко С.А.
Суддя Кірєєв Д.В.
Суддя Сидоренко Д.В.