ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
21 березня 2013 року 11:37 № 826/1995/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш»
до Київської регіональної митниці
провизнання бездіяльності протиправної, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
від позивача: Божков Т. І., який діє на підставі довіреності від 28.01.2013 р. № 27/11-852;
від відповідача: не з'явився.
Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці про визнання бездіяльності Київської регіональної митниці щодо митного оформлення вантажу «ремонтний фонд вертольоту Мі-24П-1 од. з наземним обладнанням в комплектації 1:1» за митною декларацію № 100200000/2012/610667.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що на момент звернення до суду відповідач не здійснив митного оформлення заявленого для цього товару, а також позивачу не було відмовлено в здійсненні такого митного оформлення.
В зв'язку з цим позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача щодо митного оформлення вантажу «ремонтний фонд вертольоту Мі-24П-1 од. з наземним обладнанням в комплектації 1:1» за митною декларацію № 100200000/2012/610667 неправомірною та зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення зазначеного вантажу.
Представник відповідача, обґрунтовуючи правомірність своєї поведінки в своєму запереченні, посилався на наявність досудового розслідування у кримінальному провадженні та на лист слідчого відділу Служби Безпеки України, зі змісту якого вбачається необхідність збереження під митним контролем вантажу, поданого до митного оформлення за митною декларацією № 100200000/2012/610634.
Судове засідання 14.03.2013 р. проводилося за участю представників сторін.
Представник відповідача у судове засідання 21.03.213 року не з'явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням свого представника. Суд вважає неявку представника відповідача неповажною, оскільки відповідач не надав доказів про незалучення іншого представника до участі у справі. Разом з тим, інших доказів на обґрунтування заперечень представник відповідача не надав.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена судом протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд ухвалив розглядати справу без участі представника відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» (далі - Покупець) укладено з компанією «EBS Investments Corporation» Республіка Сейшельські Острови (далі - Продавець) контракт від 02.06.2011 р. № 4/64-К.
Згідно умов контракту Продавець продає, а Покупець купує ремонтний фонд вертольоту Мі-24П-1 од. з наземним обладнанням в комплектації 1:1(надалі - вироби).
Вироби поставляються на умовах CIP-аеропорт Гостомель (Україна) відповідно до правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 р. Технічне приймання виробів проводиться на складі продавця представниками продавця і покупця на відповідність виробів технічним умовам, дійсними в Україні і специфікаціями згідно з додатками (по якості комплектності, пакуванню та маркуванню) з оформленням акту технічного приймання виробів.
Разом з тим, Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» (далі- Комісіонер) з державним підприємством Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (далі - Комітент) укладено договір комісії від 10.06.2011 р. № 4/82-Д.
Відповідно до цього договору, Комітент доручає Комісіонеру, а комісіонер бере на себе зобов'язання за комісійну плату укласти та виконати від свого імені та за його рахунок контракт із інозамовником щодо постачання «ремонтного фонду вертольоту Мі-24П-1 од. з наземним обладнанням в комплектації 1:1».
На виконання умов вищенаведених договорів, Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш», в рамках виконання контракту від 02.06.2011 р. № 4/64-К, 27.07.2012 р. було здійснено тимчасове ввезення на територію України вертольоту Мі-24П, заводський номер 3532432622957, що належить Міністерству оборони Республіки Уганда, для надання послуг капітального ремонту на Конотопському Авіаційному ремонтному заводі «Авіакон».
В свою чергу, Концерном «Авіавоєнремонт» Міністерства оборони України в своєму листі від 02.08.2011 р. № 398 надана згода на придбання відповідного ремонтного фонду державним підприємством Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» через уповноважену організацію Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш».
При виконанні поглибленого технічного огляду планеру вертольота Мі-24П, заводський номер 3532432622957 та його обладнання, на авіаремонтному заводі було виявлено пошкодження частин фюзеляжу, пошкодження обшивки, деформації шпангоутів відсутність частин люків, агрегатів та обладнання .
З метою вирішення зазначеної проблеми було прийнято рішення щодо постачання в Україну ремонтного фонду списаного вертольоту Мі-24П.
На адресу Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» 27.07.2012 р. надійшов вантаж «ремонтний фонд вертольоту Мі-24П-1 од. з наземним обладнанням в комплектації 1:1», який 31.07.2012 р. було подано і прийнято до митного оформлення за митною декларацією № 100200000/2012/610634.
За наслідками подання митної декларації № 100200000/2012/610634, позивачем 04.09.2012 р. отримано картку відмови у митному оформленні товару № 100200000/2012/02650. Причиною відмови у митному оформленні вантажу була невідповідність контрактної вартості ремонтного фонду вертольота Мі-24П його дійсній вартості.
На усунення зазначених недоліків позивачем проведено додаткову оцінку вартості ремонтного фонду вертольоту Мі-24П-1 од. із залученням незалежного експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИМАТИКА», яке має сертифікат на проведення відповідних робіт, що підтверджується копією звіту, який знаходиться в матеріалах справи.
За наслідками повторного звернення 18.10.2012 р. до Київської регіональної митниці для митного оформлення ремонтного фонд вертольоту Мі-24П-1 од. з наземним обладнанням в комплектації 1:1, було повторно отримано картку відмови у митному оформленні товару № 100200000/2012/02882 від 18.10.2012 р. Причиною відмови стало закінчення строку дії дозволу ДСЕКУ.
На усунення зазначених недоліків, позивачем 01.11.2012 р. було отримано новий дозвіл ДСЕКУ на імпорт «ремонтного фонду вертольоту Мі-24П-1 од. з наземним обладнанням в комплектації 1:1», що підтверджується копією висновку, який знаходиться в матеріалах справи.
За наслідками чергової подачі декларації № 100200000/2012/610667 для проведення митного оформлення вантажу, митну декларацію прийнято відповідачем, що підтверджується відповідними відмітками посадової особи Київської регіональної митниці про її прийняття 08.11.2012 р., проте ніякої відповіді не надано.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до частини 1 статті 94 Митного кодексу України для декларування у митний режим транзиту товарів, що переміщуються будь-яким видом транспорту, крім випадків, визначених цією статтею, використовується митна декларація (у тому числі попередня митна декларація).
Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 08.11.2012 р. подано митну декларацію № 100200000/2012/610667 в порядку, передбаченому статтею 248 Митного кодексу України для митного оформлення товару.
В свою чергу, відповідач надав суду письмове заперечення, в якому не заперечував факт прийняття від позивача митної декларації від 08.11.2012 р. № 100200000/2012/610667.
Відповідно до статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Крім того зі змісту даної статті вбачається, що строки оформлення можуть бути перевищенні у випадку виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п'ятої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом, відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що на момент звернення до суду Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства не здійснено митного оформлення заявленого вантажу.
Відповідно до статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було прийнято митну декларацію № 100200000/2012/610667, про що свідчить відповідна відмітка митної служби, проте відмови в прийнятті декларації з зазначенням об'єктивних причин відмови позивачу так і не надано.
Відповідач в своєму запереченні, обґрунтовуючи правомірність своєї бездіяльності, послався на наступне.
На адресу Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» з Уганди надійшов вантаж «ремонтний фонд вертольоту Мі-24П-1 од. з наземним обладнанням в комплектації 1:1» загальною вартістю 169000,00 доларів США, на підставі контракту від 02.06.2011 р. № 4/64-К, інвойсу від 20.07.2012 р. № 4/64-01, авіа накладної від 26.07.2012 р. № UMK-00120726.
Вищезазначений вантаж 27.07.2012 р. літаком компанії «Южмашавіа» перетнув кордон в зоні діяльності Київської регіональної митниці пункту пропуску «Аеродром-Гостомель» митного поста «Київ Аеропорт» та за заявою отримувача був розміщений на складі тимчасового зберігання. Вантаж заявлено позивачем до митного оформлення на митному посту «Київ-західний» Київської регіональної митниці за митною декларацією № 100200000/2012/610634.
За ініціативою 4 відділу ГВ БКОЗ Управління Служби Безпеки України у місті Києві 08.08.2012 р. проводився спільний огляд із залученням співробітників Державного науково-дослідного інституту авіації. В результаті спільного огляду було виявлено ряд невідповідностей даних зазначених у митній декларації № 100200000/2012/610634.
Відповідно до опису товару в графі 31 зазначеної митної декларації наявний автомат перекосу. По даному факту складно протокол про порушення митних правил від 27.08.2012 р. № 0987/10000/12, за ознаками правопорушення передбаченими статтею 266, 472 Митного кодексу України, а також на підставі пп.2 п.34 Постанови Кабінету Міністрів від 21.05.2012 р. № 450 було надано картку відмови від 04.09.2012 р. № 100200000/2012/02650 з пропозиціями щодо усунення недоліків.
Разом з тим, під час радіаційного обстеження товару було встановлено, що в складі ремонтного фонду переміщується датчик обледеніння «РІО-3», з порушенням правил та норм ядерної та радіаційної безпеки без дозвільного документу, виданого у встановленому порядку органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що є порушенням вимог ст.ст. 26,81 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» ст. 7 Закону України «Про дозвільну діяльність» від 11.01.2000 р.
Однак, крім письмових пояснень, інших доказів відповідач з цього приводу суду не надав.
Відповідно до Постанови державної інспекції ядерного регулювання України від 11.09.2012 р. № 30-17/67 відповідальну особу Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, судом не можуть бути прийняті до уваги зазначені обставини з огляду на наступне:
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Київська регіональна митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у в галузі митної справи, на який відповідно до Митного кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи. Таким чином, чинним законодавством передбачено обов'язок митного органу провести митне оформлення заявленого товару або відмовити з підстав визначених законом.
Як вбачається зі статті 255 Митного кодексу України, митний орган зобов'язаний провести митне оформлення товару не пізніше чотирьох годин з моменту пред'явлення митному органу товару, отримання митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товару, який підлягає митному оформленню. Крім того, зазначеною статтею наведений вичерпний перелік підстав за яких строки митного оформлення можуть бути перевищені.
Судом встановлено, що позивачем було усунуто всі порушення та недоліки на вимогу Київської регіональної митниці.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний був у встановлений термін провести митне оформлення вантажу, що ввозився на територію України та був задекларований позивачем, або надати мотивовану відмову.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 24 Митного кодексу України бездіяльністю є невиконання митними органами, організаціями, їх посадовими особами та іншими працівниками обов'язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством.
Таким чином, відповідач не здійснюючи митне оформлення задекларованого позивачем товару, порушив приписи чинного законодавства України, а відтак не виконав покладених на нього обов'язків, тому така поведінка відповідача визначається судом як протиправна бездіяльність.
Представник відповідача в своїх доводах послався на пункт 4.8 наказу Київської регіонально митниці від 03.11.2010 р. № 1431 «Про затвердження порядку дій структурних підрозділів Київської регіональної митниці під час виконання заходів, спрямованих на виявлення, попередження й припинення контрабанди та порушень митних правил», згідно якого у разі подання декларантом митної декларації замість декларації, згідно з якою митне оформлення товарів не завершено (крім випадків, пов'язаних з коригуванням митної вартості товарів) посадовими особами підрозділів формуються завдання щодо участі у митних процедурах співробітників служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил, тобто для завершення митного оформлення товару необхідно узгодження з зазначеними підрозділами.
З листа слідчого відділу Служби Безпеки України вбачається проведення кримінального розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.201 Кримінального кодексу країни. Разом з тим, лист містить прохання забезпечити збереження майна під митним контролем вантажу поданого до митного оформлення за митною декларацією № 100200000/2012/610634, до моменту вилучення, визнання речовим доказом та передачі на відповідальне зберігання визначеній установі. Даний факт підтверджується копією листа слідчого відділу Служби Безпеки України від 01.03.2013 р. № 51/12-501, що залучений судом до матеріалів справи.
Натомість, доказів щодо порушення кримінальної справи за ознаками вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.201 Кримінального кодексу країни, чи винесення вироку суду не надано. Відтак питання щодо вилучення товару та визнання його речовим доказом має прийматись органом дізнання, слідчим або судом у кримінальній справі.
Зі змісту частини 5 статті 255 Митного кодексу України вбачається, що при виявленні порушення митних правил митний орган вправі здійснити випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання провести митне оформлення вантажу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 7 Митного кодексу України встановлений порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Відповідно до частини 4 статті 7 Митного кодексу України безпосереднє керівництво здійсненням державної митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Крім того, згідно Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів, державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року (надалі - «Рекомендацій № R (80) 2»), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийняті Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів).
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинстві полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя якого є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності передачі повноважень Київської регіональної митниці, яка є спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади у галузі митної справи виходить за межі компетенції адміністративного суду і виходить за межі завдань покладених на адміністративне судочинство.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Таким чином, суд не має достатніх повноважень для зобов'язання відповідача провести митне оформлення, оскільки такий обов'язок покладається чинним законодавством на виконавчий орган з питань митної справи, а саме на Київську регіональну митницю.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи викладене, суд вбачає тривале з 08.11.2012 р., безпідставне невиконання відповідачем свого обов'язку щодо митного оформлення вантажу «ремонтний фонд вертольоту Мі-24П-1 од. з наземним обладнанням в комплектації 1:1».
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, позивачем зроблено предоплату за митне оформлення вантажу згідно платіжного доручення від 30.07.2012 р. № 2127 в розмірі 270 500,00 гривень.
Тому з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд виходить за межі позовних вимог та вважає за необхідне зобов'язати Київську регіональну митницю розглянути надану Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» та прийняту 08.11.2012 р. Київською регіональною митницею митну декларацію № 100200000/2012/610667.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, щодо правомірності його бездіяльності з митного оформлення товару, заявленого позивачем.
Враховуючи викладене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши всі наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в частині вимог про зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення вантажу, суд відмовляє в їх задоволенні.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись статтями 2, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позов Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» до Київської регіональної митниці задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Київської регіональної митниці, яка полягає в не проведенні митного оформлення «ремонтного складу вертольоту Мі-24П-1 од. з наземним обладнанням в комплектації 1:1».
3. Зобов'язати Київську регіональну митницю (03680, м. Київ, бул. Лепсе, 8 а), розглянути надану Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» та прийняту 08.11.2012 р. Київською регіональною митницею митну декларацію № 100200000/2012/610667.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.О. Іщук