ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
18 березня 2013 року 08:30 № 826/2013/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доВійськової частини А-2788
провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 01 березня 2013 року,
про: визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дію
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Військової частини А-2788 (надійшов до суду 18 лютого 2013 року), в якому просить суд: визнати бездіяльність відповідача з ненадання запитуваної інформації щодо самого себе - відносно належних йому за нормами забезпечення предметів речового майна і вартість цих предметів по роках (за 2008-2012 роки) протиправною; зобов'язати відповідача надати позивачу запитувану публічну інформацію щодо самого себе - відносно належних йому за нормами забезпечення предметів речового майна і вартість цих предметів по роках (за 2008-2012 роки).
Позовні вимоги ґрунтуються на долучених до адміністративного позову описі вкладення у рекомендований лист, повідомленні про вручення поштового відправлення, запиті на отримання публічної інформації позивача до відповідача від 24.01.2013 р., у якому останній просив надати належні до видачі заявнику предмети речового майна і вартість цих предметів по роках за 2008-2012 року за формою згідно п. 3.1.12 Порядку відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час і додатку 4 до цього Порядку, затвердженого наказом МО України від 31 січня 2006 року № 45 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1444».
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит на інформацію протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що згідно наказу Міністра оборони України № 400 від 01 січня 1999 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 «Про затвердження типової інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади» військова частина повинна надавати довідки під особистий підпис військовослужбовця, проте, на думку відповідача, ОСОБА_1 не виконує наказ Міністра оборони України та не хоче особисто прибути до військової частини, де він знаходиться на речовому обліку.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон України від 13.01.2011р. № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом її оприлюднення у засобах масової інформації (в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом) та через надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5 Закону).
Відповідно до статті 12 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Таким чином, відповідач є розпорядником інформації в розумінні статті 13 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI.
Статтею 14 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI визначено обов'язки розпорядників інформації, серед яких, зокрема, систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Згідно частин 1-4 статті 19 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Частиною першою статті 20 зазначеного Закону передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно частини 2 статті 23 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
При цьому суд звертає увагу відповідача, що наказом Міністерства оборони України № 490 від 24 липня 2012 року затверджено Інструкцію про забезпечення доступу до публічної інформації в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.1. зазначеної Інструкції остання розроблена з метою впорядкування доступу до публічної інформації в Міністерстві оборони України (далі - Міноборони) та Збройних Силах України (далі - ЗСУ) і встановлює порядок реєстрації, опрацювання, систематизації запитів, контролю за їх розглядом та підготовки звітів щодо опрацювання запитів.
Згідно пункту 2.1. Інструкції запит на інформацію подається до Міноборони в письмовій та усній формі під час особистого прийому, поштовим зв'язком, електронною поштою, факсом або телефонними засобами.
Пунктом 4.1. Інструкції про забезпечення доступу до публічної інформації в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України встановлено, що відповідь на запит на інформацію надається не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Інструкції про забезпечення доступу до публічної інформації в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої постановою Міністерства оборони України № 490 від 24 липня 2012 року взагалі не надав відповідачу відповідь на запит на отримання публічної інформації від 24 січня 2013 року, який останній, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, отримав 30 січня 2013 року.
Оскільки відповідачем запит позивача на отримання публічної інформації взагалі не розглянуто, а питання, порушені у запиті, є дискреційними повноваженнями відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом зобов'язання відповідача розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 24.01.2013 р.
На підставі вищенаведених норм законодавства та керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Військової частини А-2788 з ненадання запитуваної ОСОБА_1 інформації відносно належних йому за нормами забезпечення предметів речового майна і вартість цих предметів по роках (за 20087-2012 роки) протиправною.
Зобов'язати Військову частину А-2788 розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 24.01.2013 р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Катющенко