вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
20 березня 2013 р. (11:29) Справа №801/2154/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О., при секретарі судового засідання Сидельовій М. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 6399,68 грн.,
за участю представників:
від позивача - Коваленко Г. А., довіреність від 06.11.2012р., посвідчення №143
від відповідача - не з'явився.
Суть справи:
Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 6399,68 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не були сплачені в повному обсязі страхові внески згідно звіту про суми нарахованого доходу за 2009 рік, який було надано до Управління 29.03.2010р., страхові внески про суми нарахованого доходу за 2010, який було здано до Управління 30.03.2011р., що призвело до утворення заборгованості в сумі 1452,50 грн.
Крім того, на підставі пп. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) відповідачу були донараховані штрафні санкції в сумі 5038,80 грн. із розрахунку 10% від суми страхових внесків, які підлягають сплаті за відповідний звітний період, за кожен повний чи неповний місяць затримки подання звітності (884,00х10%х57 місяців затримки = 5038,80 грн.). Вказані штрафні санкції були сплачені відповідачем лише частково в розмірі 91,62 грн., непогашеною залишилися сума 4947,18 грн.
Таким чином,загальний розмір заборгованості відповідача складає 6399,68 грн., який позивач просить стягнути в примусовому порядку.
Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, письмових пояснень суду або заперечень по суті заявлених вимог не надав, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ухвалами суду від 01.03.2013 р. було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 03.08.2000р.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV, що діяв на час виникнення спірних правовідносин між сторонами (далі Закон).
Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п.п. 4 п.8 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV зі змінами та доповненнями у редакції Закону № 2462-VI від 08.07.10 р., до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах.
Відповідно до п.1 ст.18 Закону № 1058 розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з п.2 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997, № 400/97-ВР (зі змінами та доповненнями станом на період розрахування відповідачем страхових внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.
Частиною 2 ст. 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік, відповідач самостійно визначив суму внесків в розмірі 611,54 грн.
Згідно звіту про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, відповідач самостійно визначив суму страхових внесків за 2010р. в розмірі 1452,50 грн.
Карткою особового рахунку відповідача підтверджується часткова сплата відповідачем суми недоїмки в загальному розмірі 611,54 грн.
31.12.2009р. Управлінням ПФУ в Сімферопольському районі була проведена перевірка суб'єкта підприємницької діяльності - відповідача щодо виконання останнім вимог п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 1,2 Порядку формування та надання органам Пенсійного фонду України відомостей про застрахованих осіб, які використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Правління ПФУ від 10.06.2004р. №7-6, у зв'язку з ненаданням в строк до 01.04.2005р. документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку за 2004р.
За результатами перевірки був складений акт №1391 від 31.12.2009р., на підставі якого Управлінням ПФУ в Сімферопольському районі АР Крим 05.05.2010р. було прийнято рішення за №256 про застосування фінансових санкцій за ненадання відомостей до системи персоніфікованого обліку в строки, встановлені законодавством, в загальному розмірі 5038,80 грн.
Пункт 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 передбачає, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Частиною 14 ст. 106 Закону №1058 встановлено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчим документом. У разі незгоди з рішенням про нарахування пені та накладення штрафу, страхувальник у десятиденний строк має право на оскарження рішення у судовому порядку.
Зазначене рішення отримано відповідачем відповідно до повідомлення про отримання рекомендованою кореспонденції 01.06.2010р.
Відповідач не надав суду заперечення на позов або доказів погашення заборгованості зі сплати страхових внесків, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З матеріалів справи вбачається, що за заявою відповідача в Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 01.01.2004р., з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 01.01.2011р., затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. №21-4, позивачем було прийнято рішення №12 від 22.06.2011р. про розстрочення, на підставі якого відповідач був зобов'язаний в період 22.06.2011р. по 20.01.2016р. погасити недоїмку в розмірі 5038,80 грн.
У зв'язку з невиконанням договору розстрочки 22.06.2012р. позивачем було прийнято рішення про розірвання договору про розстрочення №12 від 22.06.2011р.
Відповідно до п.5,6 п.7 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із частиною 4 статті 25 Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
01.06.2011р. Управлінням ПФУ в Сімферопольському районі АР Крим відносно відповідача була виставлена вимога про сплату боргу №Ф-457 на суму 7098,88 грн., яка була отримана відповідачем 09.06.2011р.
02.07.2012р. Управлінням ПФУ в Сімферопольському районі АР Крим відносно відповідача була виставлена вимога про сплату боргу №Ф-406 на суму 1452,50 грн. недоїмки та 4947,18 грн. штрафних санкцій, всього 6399,68 грн., яка була направлена відповідачеві, однак повернута через закінчення терміну зберігання.
Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.
За таких обставин, враховуючи ненадання відповідачем доказів з погашення заборгованості, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
В судовому засіданні 20.03.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 25.03.2013р.
Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, 6, ЄДРПОУ 22259661, р/р 2560870447612 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805) заборгованість в розмірі 6399,68 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дудін С.О.