Справа № 1-335/11
Провадження №1/2610/164/2012
іменем України
19 березня 2012 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Ретьман О.А.
при секретарі - Стельмах Д.Ю.
з участю прокурора - Власова І.В, Черната О.А.
та захисників - ОСОБА_2 ОСОБА_3
потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, невійськовозобов'язаного, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) 02.07.1997 року вироком Попельнянського районного суду Житомирської області за ч.3 ст.81; ч3 ст.140 КК України строком на 3 три роки позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого з відстрочкою виконання вироку строком 2 роки, штраф 200 грн.;
2) 25.06.1999 року вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області за ч.1 ст.140 КК України до 1 року позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку строком на 1 рік;
2)30.09.1999 року вироком Попельнянського районного суду Житомирської області за ч.3 ст.81, 43 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
4) 07.06.2006 року вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185; ч.3 ст.185; ч.2 ст.186; ч.2 ст. 187 КК України,
05 травня 2010 року приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_6, знаходячись поблизу буд. 19 на бул. Чоколівському в м. Києві, помітив, що з торговельного кіоску, який знаходився неподалік, вийшла гр. ОСОБА_7, та не зачинила вхідні двері до даного кіоску. У цей час у нього виник умисел на повторне збагачення за рахунок чужого майна, шляхом його повторного таємного викрадення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, він, скориставшись тим, що в приміщенні кіоску нікого немає, оглянувшись навколо та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до приміщення вказаного кіоску та повторно таємно викрав особисте майно ОСОБА_7, а саме: мобільний телефон «Nokia 6300»- вартістю 1200 гривень, та мобільний телефон «Nokia 6120» - вартістю 500 гривень, а всього на суму 1700 гривень.
Після цього, він з місця вчинення злочину зник, а повторно таємно викраденим чужим майном розпорядився на власний розсуд.
Крім того, 18 травня 2010 року приблизно о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_6, знаходячись на пр. Г.Гонгадзе, 2/1 в м. Києві, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_5, майном якого вирішив повторно відкрито заволодіти. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, він, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, повторно відкрито викрав майно, що належить ОСОБА_5, а саме мобільний телефон «Nokia 6303» - вартістю 1277 гривень, сім-карту оператора мобільного зв'язку «Лайф» - вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходився авансовий платіж за користування послугами мобільного зв'язку в сумі 10 гривень, шкіряний гаманець - вартістю 98 гривень, сумка - вартістю 50 гривень, в якій знаходилась парасолька - вартістю 20 гривень, футболка - вартістю 20 гривень, а всього на суму 1500 гривень.
Після цього, він з місця вчинення злочину зник, а повторно відкрито викраденим чужим майном розпорядився на власний розсуд.
22 травня 2010 року приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 після розпиття спиртних напоїв з невстановленою досудовим слідством особою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на вул. О.Теліги, 35 в м. Києві, побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_4, після чого вступили між собою в злочинну змову з метою заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, він та невстановлена досудовим слідством особа, за попередньою змовою між собою, підійшли до ОСОБА_4, при цьому він, почав застосовувати фізичне насильство до останнього, яке виразилось в тому, що він стиснув шию потерпілого рукою, зігнутою в лікті, після чого повалив його на землю обличчям донизу, спричинивши при цьому фізичний біль. При цьому ОСОБА_6, діставши ніж, який знаходився при ньому, почав ним погрожувати ОСОБА_4, що останній сприйняв як реальну загрозу для свого життя та здоров'я. Після цього невстановлена досудовим слідством особа заволоділа особистим майном потерпілого ОСОБА_4, а саме: мобільним телефоном «Nokia 6021 Clasic» - вартістю 1000 гривень, сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» - вартістю 25 гривень, шкіряним гаманцем - вартістю 100 гривень, грошима в сумі 250 гривень, кредитними картками та перепусткою до офісного приміщення, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, а всього майном на суму 1375 гривень.
Після цього, він разом з невстановленою досудовим слідством особою, з місця вчинення злочину зникли, а повторно відкрито викраденим чужим майном розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, 08 червня 2010 року приблизно об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_6, знаходячись на ринку, що на вул. 25-річчя жовтня у м. Фастові, Київської обл., помітив, що на торгівельному прилавку, який знаходився у торговому центрі на вказаному ринку, лежить мобільний телефон. У цей час у нього виник умисел на повторне збагачення за рахунок чужого майна, шляхом його повторного таємного викрадення.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, він, скориставшись тим, що за торгівельним прилавком нікого немає, оглянувшись навколо та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав особисте майно ОСОБА_9, а саме: мобільний телефон «Nokia 6300» - вартістю 800 гривень, сім-карту оператора мобільного зв'язку «Лайф» - вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходився авансовий платіж за користування послугами мобільного зв'язку в сумі 20 гривень, карту пам'яті МС місткістю 1гб. - вартістю 60 гривень.
Після цього, він з місця вчинення злочину зник, а повторно таємно викраденим чужим майном розпорядився на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину визнав у вчиненні крадіжок та грабежу частково, а свою причетність до вчинення розбійного нападу не визнав та пояснив, що 21 травня 2010 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин, він приїхав до м. Києва, щоб знайти роботу. Протягом дня ходив у пошуках роботи: на оптову базу на Солом'янській площі, на ринок в Святошинському районі та ще в деяких місцях. Оскільки ніде не зміг знайти роботу, то вирішив заїхати до свого троюрідного брата ОСОБА_10, що мешкає на жилому масиві Виноградар в м. Києві. Вони сиділи з ним разом деякий час та вживали горілку. Потім він зателефонував своєму наглядно знайомому на ім'я «Костя» та вони домовились зустрітись на зупинці громадського транспорту «Парк відпочинку» об 23 годині 00 хвилин. Після цього, він на громадському транспорті приїхав до станції Київського метрополітену «Дорогожичі», де в обумовленому місці почав чекати на «ОСОБА_10». Прочекавши деякий час, зрозумів, що той не прийде, в результаті він запізнився на електричку до м. Фастова Київської області. Оскільки йому потрібно було десь провести ніч, а йти було нікуди, він вирішив погуляти по району. Коли він проходив поблизу дитячого майданчику, що неподалік будинку №39-А по вул. О.Теліги в м. Києві, то знайшов на піску мобільний телефон «Нокіа 6120» та забрав його собі, переконавшись, що нікого навколо не має. Після цього на проїжджій частині спіймав таксі та поїхав на площу Космонавтів. Під час того, як він їхав у таксі, він витягнув з викраденого телефону сім-картку та поставив свою сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар», щоб перевірити, чи він нормально працює. Приїхавши на місце, він зайшов до кафе-палатки, де вживав горілку та чекав ранку.
Зранку він пішки пішов на радіоринок, що неподалік залізничної станції «Караваєві дачі» у м. Києві, де продав викрадений телефон раніше незнайомому чоловіку за 300 гривень. Після цього пішов до залізничної станції «Караваєві дачі» та на електричці поїхав додому за місцем мешкання. Отримані гроші витратив на власні потреби.
Крім того, 05 травня 2010 року, він приїхав у м Київ та приблизно о 15 год. 00 хв., проходячи поблизу торгівельного кіоску, який розташований поблизу буд. 19 по бул. Чоколівському в м. Києві, побачив, що з даного кіоску вийшла продавщиця та не зачинила за собою дверей. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він, зайшов через двері до приміщення кіоску та забрав два мобільних телефони «Нокіа», що лежали на прилавку даного кіоску, після чого попрямував в бік залізничної станції «Караваєві дачі» у м. Києві. По дорозі зрозумів, що вчинив погано, та вирішив повернути назад викрадені телефони. Але, оскільки боявся, що його затримає міліція, зателефонував своєму брату ОСОБА_20 та попросив, щоб він під'їхав до залізничної станції «Караваєві дачі» у м. Києві, якому він розповів про вчинене та попросив повенути продавщиці її телефони, що ОСОБА_20 і зробив.
Крім того, 18 травня 2010 року, він приїхав до м. Києва та приблизно о 22 годині 40 хвилин, коли він знаходився на зупинці громадського транспорту «пр. Г.Гонгадзе», побачив, що з маршрутного таксі вийшов чоловік у стані алкогольного сп'яніння. Він вирішив викрасти у нього майно, яке було при ньому. Коли чоловік пішов у напрямку будинку №2/1 по пр. Г.Гонгадзе у м. Києві, він пішов за ним та за кіосками, що розташовані неподалік вказаного будинку, в місці, де немає освітлення, підбіг ззаду до чоловіка, який впав на землю обличчям донизу, оскільки був в стані алкогольного сп'яніння та забрав з однієї кишені останнього мобільний телефон, який забрав. Інших речей він не брав та про зникнення сумки з гаманцем йому нічого не відомо. Зранку пішки пішов на радіоринок, що неподалік залізничної станції «Караваєві дачі» у м. Києві, де продав викрадений телефон раніше незнайомому чоловіку здається за 400 гривень, а потім поїхав додому за місцем мешкання. Отримані гроші витратив на власні потреби.
Крім того, 08 червня 2010 року, він, знаходячись в м. Фастів, Київської області приблизно об 11 годині 00 хвилин, коли він перебував у торговому центрі на ринку, що по вул. 25-річчя Жовтня, то побачив, що на одному з торгових місць на прилавку лежить мобільний телефон, у той час як за прилавком нікого немає. Він вирішив викрасти даний мобільний телефон та впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, забрав даний мобільний телефон з прилавку та поклав до себе в кишеню. Після цього він пішов додому за місцем свого мешкання.
Наступного дня він поїхав на радіоринок, що неподалік залізничної станції «Караваєві дачі» у м. Києві, де продав викрадений телефон раніше незнайомому чоловіку приблизно за 100 гривень. Після цього він пішов до залізничної станції «Караваєві дачі» та на електричці поїхав додому за місцем мешкання. Отримані гроші витратив на власні потреби
Хоча підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185; ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав частково, а у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України не визнав, його вина у вчиненні всіх злочинів вчинення яких йому інкримінується повністю доведена та підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме:
По епізоду розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 22 травня 2010 року по вул О.Теліги, 39-а, в м. Києві:
- показаннями потерпілого ОСОБА_4, даними ним на досудовому слідстві та під час судового слідства засіданні про те, що 22 травня 2010 року приблизно о 01 годині, сидів на дитячому майданчику, що поблизу буд. 39-А по вул. О.Теліги в м. Києві. Він почув позаду кроки, після чого відразу відчув, що ззаду його шию міцно притиснули рукою та, загнувши обидві руки йому за спину, звалили на землю. Він впав обличчям у пісок. У той час, як його тримали за шию та за руки, до підборіддя приставили предмет ( який саме він не бачив), спитавши у нього, як він гадає, що це за предмет, на що він відповів, що це ніж. Після цього, йому сказали що не потрібно робити зайвих рухів, наказали лежати тихо, а один з нападників обшукував його кишені. У нього було викрадено мобільний телефон «Nokia 6120 Clasic» - вартістю 1000 гривень, сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» - вартістю 25 гривень, шкіряний гаманець - вартістю 100 гривень, гроші в сумі 250 гривень, кредитні картки та перепустку до офісного приміщення, які матеріальної цінності для нього не становлять, а всього на суму 1375 гривень. Після цього один з нападників наказав йому лежати у нерухомому стані, у той час як вони зникли у невідомому напрямку.
Він не бачив облич нападників, однак бачив, що у когось з цих осіб були біли кросівки «Nike» з білою емблемою, а також голос, особи, яка йому казала лежати тихо та погрожувала ножем, схожий по манері розмови на голос підсудного ОСОБА_6 При повідомленні про злочин та в подальшому на досудовому слідстві не звернув увагу, на те, що було невірно вказано марку телефону, бо був дуже схвильований. Зазначив, що марка телефону була «Нокіа 6120»;
- показаннями свідка ОСОБА_12, даними ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що підсудного бачив під час слідчої дій на яку він був запрошений працівниками міліції в якості понятого, під час даної слідчої дії підсудний назвався ОСОБА_6 та безпосередньо на місці вчинення злочину повідомив та показав, як він зі своїм наглядно знайомим вчиняли 22 травня 2010 року злочин на дитячій площадці по вул.Олени Теліги щодо хлопця, а саме під погрозою ножа. При цьому підсудний, продемонструвавши механізм захвату рукою шиї потерпілого, розповів як вони заволоділи майном останнього та показав у якому напрямку вони залишили місце події;
- показаннями свідка ОСОБА_13 даними ним у судовому засіданні, про те, що він працює оперуповноваженим в Шевченківському РУ ГУ МВС України в м.Києві та йому чи його колезі на проведення першочергових оперативних дій було передано заяву про злочин, в якій було повідомлено про вчинення відкритого викрадення під погрозою ножа майна потерпілого, а саме мобільного телефону. Вони встановили особу ОСОБА_6, який був причетний до вчинення даного злочину та вилучили мобільний телефон у іншої особи, яка його знайшла, після чого передали матеріали слідчому. Те, що саме ОСОБА_6 причетний до заволодіння телефоном потерпілого під погрозою ножа вони встановили шляхом проведення оперативно-розшукових заходів. В ході оперативної діяльності було встановлено, що незадовго після вчинення злочину у викрадений телефон було встановлено іншу сім-карту, на запит з Управління інформаціно-аналітичного забезпечення було надано інформацію, що карткою, яка була вставлена у викрадений телефон користувався ОСОБА_6 Через базу армор ними було встановлено, що в провадженні Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві знаходиться кримінальна справа порушена відносно ОСОБА_6 Зв'язавшись з колегами з Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві було з'ясовано, що ОСОБА_6 перебуває на підписці про невиїзд. Також було встановлено, що квартира в якій він раніше проживав разом з братом була продана та він поїхав проживати за місцем своєї реєстрації до м.Фастова. У слідчого в провадженні якого перебувала справа вони дізнались, коли ОСОБА_6 буде викликаний для провадження слідчих дій. Після того як з ОСОБА_6 у Подільському РУ ГУ МВС України в м.Києві було закінчено слідчі дії, вони запросили ОСОБА_6 проїхати до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві для надання пояснень, з приводу його причетності до вчинення розбійного нападу. Оскільки ОСОБА_6 не бажав добровільно їхати до Шевченківського РУ, його було затримано. В подальшому без психічного та психологічного впливу ОСОБА_6 написав пояснення в якому вказав, що саме він причетний до вчення даного злочину, а також написав явку з повинною. Була інформація, що даний злочин ОСОБА_6 вчинив зі своїм братом, однак вони не змогли довести причетність останнього. ОСОБА_6 наполягав, що вчинив даний злочин із так званим «ОСОБА_21», особу якого не встановлено;
- показаннями свідка ОСОБА_14 даними ним у судовому засіданні про те, що він працює в Шевченківському РУ ГУ МВС України в м.Києві на посаді оперуповноваженого. Знає ОСОБА_6 у зв'язку зі службовою діяльністю, оскільки приймав участь у його затриманні. Десь в травні 2010 року було вчинено розбійний напад по вул.О.Теліги, 39-А в м.Києві. В ході оперативно-розшукових заходів було встановлено, що до вчинення даного злочину причетний ОСОБА_6 Також було встановлено по аналітичній базі «армор», що відносно ОСОБА_6 порушено кримінальну справу, яка перебуває в провадженні Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві. Після затримання ОСОБА_6 в Подільскому РУ ГУ МВС України в м.Києві, ним вилучався у нього ніж у приміщенні Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві. Під час виїмки ОСОБА_6 повідомив, що саме з застосуванням даного ножа він заволодів мобільним телефоном та грошима невідомого по вул.О.Теліги.
Крім показань потерпілого та свідків вина підсудного підтверджується письмовими доказами та іншими даними, а саме:
- даними, що містяться в протоколі допиту ОСОБА_6 в якості обвинуваченого від 16 липня 2010 року ( т.1 а.с. 145-147) який повідомляв, що 21 травня 2010 року приблизно о 19 год. 40 хв. зустрівся на пл.Космонавтів в м.Києві зі знайомим на прізвисько «ОСОБА_21» з якими вживши як наркотичні так і алкогольні речовини приїхали на громадському транспорті на станцію метро «Дорогожичі», де вони прогулюючись звернули увагу на чоловіка який в кіоску купував пиво, після чого пішов неподалік на дитячу площадку, сів та почав пити пиво. Вони разом з «ОСОБА_21» підійшли ззаду до чоловіка, він схопив шию чоловіка в замок, після цього повалив даного чоловіка на землю обличчям донизу, іншою рукою дістав ніж, який мав при собі та наказав останньому лежати тихо, а «ОСОБА_21» в цей ошукавши кишені чоловіка забрав гаманець та телефон. Коли вони залишали місце події, він дістав гроші з гаманця, а гаманець викинув. Вони, спіймавши таксі поїхали на пл.Космонавтів. Під час того як вони їхали у таксі, він витягнув з викраденого телефону сім-карту та поставив свою сім-картку. Вранці він продав даний телефон на радіо ринку за 300 грн.
- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 22 травня 2010 року, який складено відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу України, в присутності понятих, уповноваженою особою та який підписаний учасниками даної слідчої дії, від яких зауважень не надійшло. З даного протоколу вбачається, що оглядалось 22 травня 2010 року з 02 год. по 02 год. 40 хв. місце події - дитяча площадка, розташована на відстані 7 метрів від кутової частини будинку № 39-а по вул.О.Теліги в м.Києві. З місця події нічого вилучено не було (Т.1 а.с.31-32);
- даними, що містяться в протоколі відтворення обстановки і обставин події від 16 липня 2010 року та фототаблицею до нього, який складено відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу України, в присутності понятих, уповноваженою особою та який підписаний учасниками даної слідчої дії, від яких зауважень не надійшло. В ході даної слідчої дії ОСОБА_6 детально розказав та показав місце, де він разом з невстановленою особою заволоділи під погрозою ножа мобільним телефоном та гаманцем з грошима чоловіка, а також показав, як саме все відбувалось при вчиненні злочину. (Т.1 а.с.148-152);
- даними, що містяться в протоколі огляду та вилучення від 07 липня 2010 року, який складено відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу України, в присутності понятих, уповноваженою особою, відповідно до якого було вилучено мобільний телефон «Нокіа 6120». (Т.1 а.с.51);
- даними, що містяться в протоколі огляду та вилучення від 16 липня 2010 року, який складено відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу України, в присутності понятих, уповноваженою особою, відповідно до якого у ОСОБА_6 було вилучено ніж «Super xnife».(Т. 1 а.с.49);
- даними що містяться в протоколі усної зави про злочин ОСОБА_4 від 22.05.2010 року про те, що близько 01 год. 00 хв. на території дитячого майданчику біля буд. № 39-А по вул.О.Теліги в м.Києві невідомі особи відкрито заволоділи мобільним телефоном «Нокіа 6021» та гаманцем з грошима в сумі 250 грн. ( т.1 а.с. 30);
Речовими доказами: - мобільним телефоном «Нокіа 6120». (Т.1 а.с.53);
- ножем «Super xnife» (Т.1 а.с.50).
По епізоду таємного викрадення чужого майна 05 травня 2010 року по бул. Чоколівському, 19 у м. Києві:
- показаннями потерпілої ОСОБА_7, даними нею на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні про те, що 05 травня 2010 року вона знаходилась на робочому місці, а саме у торгівельному кіоску, що по бул. Чоколівському, 19 у м. Києві. Приблизно о 15 годині 00 хвилин вона вийшла з даного кіоску, при цьому не зачинила вхідні двері. Повернувшись, вона виявила, що відсутні два її мобільних телефони: «Nokia 6300» - вартістю 1200 гривень та мобільний телефон «Nokia 6120» - вартістю 500 гривень, які лежали на прилавку в такому місці, що їх неможливо було забрати, не зайшовши до кіоску. Після цього вона викликала міліцію. Співробітники міліції затримали якогось хлопця, який зателефонував на мобільний телефон «ОСОБА_6», який був причетний до даного злочину. Через деякий час до неї прийшов брат «ОСОБА_6» «ОСОБА_20» та повернув їй її телефони (Т.1 а.с.72-73);
- показаннями свідка ОСОБА_12, даними ним в судовому засіданні про те, що 09 вересня 2010 року він був запрошений співробітником міліції до ТВМ-2 Шевченківського РУ, прийняти участь у слідчій дії відтворення обстановки та обставин події, в ході якої по бул. Чоколівському, 19 в м. Києві ОСОБА_6 показав та розказав, як він 05 травня 2010 року в кіоску здійснив крадіжку мобільних телефонів "Нокіа 6300" та "Нокіа 6120", які знаходились на прилавку;
- показаннями свідка ОСОБА_15, яка дала показання в судовому засіданні аналогічні показанням свідка ОСОБА_12
Крім показань потерпілої та свідків вина підсудного підтверджується письмовими доказами та іншими даними, а саме:
- даними, що містяться в протоколі відтворення обстановки і обставин події від 13 вересня 2010 року та фототаблицею до нього, який складено відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу України, в присутності понятих, уповноваженою особою та який підписаний учасниками даної слідчої дії, від яких зауважень не надійшло. З протоколу вбачається, щ під час очної ставки ОСОБА_6 вказав на місце вчинення злочину та детально розповів, як саме він проник до кіоску та заволодів мобільними телефонами (Т.1 а.с.183-189);
- даними, що містяться в протоколі усної заяви про злочин від 19 липня 2010 року, в якій ОСОБА_7 вказує про те, що на початку травня 2010 року приблизно о 15-00 годині виявила відсутність двох мобільних телефонів в кіоску за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 19, (Т.1 а.с.65);
- даними, що містяться в протоколі явки з повинною ОСОБА_6 від 16 липня 2010 року, в якій ОСОБА_6 повністю зізнається та розповів обставини вчинення крадіжки. (Т.1 а.с.69);
По епізоду відкритого заволодіння чужим майном 18 травня 2010 року по пр. Г.Гонгадзе, 2/1 у м. Києві:
- показаннями потерпілого ОСОБА_5, даними ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що 18 травня 2010 року він на громадському транспорті їхав додому за місцем мешкання. Коли він йшов до свого будинку та переходив дорогу був повалений на коліна, до нього було застосовано удушливий прийом. Потім він відчув як нишпорять по кишеням, витягнули мобільний телефон. Після чого був удар в щелепу. Йому здалося, що нападників було двоє. Він нападників не роздивися, однак той що стояв перед ним голос схожий на підсудного, але з впевненістю сказати, що це підсудний був він не може, бо було темно. В нього було викрадено мобільний телефон «Nokia 6303» - вартістю 1277 гривень з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Лайф» - вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходився авансовий платіж за користування послугами мобільного зв'язку в сумі 10 гривень та сумка - вартістю 50 гривень, в якій містився шкіряний гаманець - вартістю 98 гривень, парасолька - вартістю 20 гривень, футболка - вартістю 20 гривень, а всього на суму 1500 гривень. Після цього нападники втекли у невідомому напрямку. Цивільний позов він не заявляв, оскільки йому повернули мобільний телефон, а в гаманці була незначна для нього сума грошей;
- показаннями свідка ОСОБА_12, даними ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що 09 вересня 2010 року він був запрошений співробітником міліції до ТВМ-2 Шевченківського РУ, прийняти участь у слідчій дії відтворення обстановки та обставин події, в ході якої вони разом з ОСОБА_6, працівниками міліції та з жінкою понятою прибули до кіоску по просп. Гонгадзе, 2/1 в м. Києві, де ОСОБА_6 показав та розказав, як він 18 травня 2010 року відкрито заволодів чужим майном;
- показаннями свідка ОСОБА_15, даними нею в судовому засіданні, яка дала показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_12
Крім показань потерпілого та свідків вина підсудного підтверджується письмовими доказами та іншими даними, а саме:
- даними, що містяться в протоколі допиту ОСОБА_6 в якості підозрюваного від 04.06.2010 року (т.1 а.с.156-157) в якості обвинуваченого від 14 червня 2010 року (т.1 а.с. 165-167), який повідомляв, що коли він 18.05.2010 року близько 22 год. 00 хв. знаходився на зупинці громадського транспорту він побачив чоловіка який вийшов з кафе в нетверезому стані. Він сів разом з цим чоловіком до маршрутного таксі № 455 та вийшов разом з ним на зупинці громадського транспорту радянська Україна. Потім він пішов слідом за чоловіком який направився у двори будинку та знаходячись в неосвітленому місці, вдарив рукою даного чоловіка в область обличчя, і коли чоловік впав, забрав з кишень останнього мобільний телефон «Нокіа 6303» та сумку. Продав викрадений телефон на наступний день на радіоринку за 500 гривень;
- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 19 травня 2010 року, який складено відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу України, в присутності понятих, уповноваженою особою та який підписаний учасниками даної слідчої дії, зауважень не надійшло. (Т.1 а.с.76-78);
- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 13 вересня 2010 року, та фототаблицею до нього, який складено відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу України, в присутності понятих, уповноваженою особою та який підписаний учасниками даної слідчої дії, від яких зауважень не надійшло. Згідно якого обвинувачений вказав місце вчинення ним грабежу та напрямок, куди він направився після його вчинення. (Т.а.с.183-189);
- даними, що містяться в протоколі огляду і вилучення від 09 червня 2010 року, який складено відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу України, в присутності понятих, уповноваженою особою та який підписаний учасниками даної слідчої дії, зауважень не надійшло відповідно до якого було вилучено мобільний телефон «Нокіа 6303». (Т.1 а.с.104);
- даними, що містяться в протоколі усної заяви про злочин від 19 травня 2010 року, в якій ОСОБА_5 вказує про те, що 18 травня 2010 року приблизно о 22 годині 50 хвилин за адресою: м. Київ, вул. М.Гречка, 20, біля зупинки громадського транспорту, невідомі особи спричинили йому тілесні ушкодження та заволоділи особистими речами. (Т.1 а.с.75);
- даними, що містяться в протоколі явки з повинною ОСОБА_6 від 03 червня 2010 року, в якій ОСОБА_6 зізнався у вчиненні грабежу. (Т.1 а.с.81-83);
- даними, що містяться у висновку експерта № 388/і відповідно до якого у ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 на момент судово-медичного огляду 20 травня 2010 року були виявлені тілесні ушкодження, а саме: садно на фоні крововиливу на слизові оболонці лівої щоки; синець передньо-внутрішньої поверхні правого суглоба. Описані тілесні ушкодження утворилися від двократної дії тупих предметів не виключено у строк, зазначений у описовій частині постанови, тобто 18.05.2010 року кожне з яких відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я) ( т.1 а.с.121-123);
- речовим доказом - телефоном «Нокіа 6303». (Т.1 а.с.113).
По епізоду таємного викрадення чужого майна 08 червня 2010 року по вул. 25-річчя жовтня у м. Фастові Київської обл:
-показаннями потерпілої ОСОБА_17, даними нею на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні про те, що 08 червня 2010 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, вона перебувала у торговому центрі на центральному ринку, що на вул. 25-річчя Жовтня у м. Фастові Київської області та вийшла до одного з прилавків, поставити на зарядку свій мобільний телефон «Нокіа 6300». Повернувшись через деякий час, вона виявила відсутність мобільного телефону «Nokia 6300» - вартістю 800 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Лайф» - вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходився авансовий платіж за користування послугами мобільного зв'язку в сумі 20 гривень, та карта пам'яті МС місткістю 1гб. - вартістю 60 гривень. Загальна сума завданого їй збитку становить 905 гривень 00 копійок. (Т.1 а.с.134-135);
- показаннями свідка ОСОБА_12, даними ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що 09 вересня 2010 року він був запрошений співробітником міліції до ТВМ-2 Шевченківського РУ, прийняти участь у слідчій дії відтворення обстановки та обставин події, в ході якої по вул. 25-річчя Жовтня в м. Фастів, Київської області ОСОБА_6 показав та розказав, як він 08 червня 2010 року в торговому центрі, що біля ринку здійснив крадіжку мобільного телефону "Нокіа 6300", який знаходився на прилавку;
- показаннями свідка ОСОБА_15, даними ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що 09 вересня 2010 року він була запрошена співробітником міліції до ТВМ-2 Шевченківського РУ, прийняти участь у слідчій дії відтворення обстановки та обставин події, в ході якої по вул. 25-річчя Жовтня в м. Фастів, Київської області ОСОБА_6 показав та розказав, як він 08 червня 2010 року в торговому центрі здійснив крадіжку мобільного телефону "Нокіа 6300", який знаходився на прилавку.
Крім показань потерпілого та свідків вина підсудного підтверджується письмовими доказами та іншими даними, а саме:
- даними, що містяться в протоколі огляду і вилучення від 17 липня 2010 року, який складено відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу України, в присутності понятих, уповноваженою особою та який підписаний учасниками даної слідчої дії, від яких зауважень не надійшло, відповідно до якого було вилучено панель мобільного телефону «Нокіа 6300». (Т.1 а.с.131);
- даними, що містяться в протоколі відтворення обстановки і обставин події від 13 вересня 2010 року та фототаблицею до нього, який складено відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу України, в присутності понятих, уповноваженою особою та який підписаний учасниками даної слідчої дії, від яких зауважень не надійшло, під час якої ОСОБА_6 детально розказав та показав, де саме та як він викрав мобільний телефон «Нокіа 6300» (Т.1 а.с.183-189);
- даними, що містяться в протоколі усної заяви про злочин від 17 липня 2010 року, в якій ОСОБА_17 вказує про те, що в червні 2010 року приблизно о 12 годині в магазині на центральному ринку м. Фастова по вул. 25-річчя Жовтня виявила відсутність мобільного телефону "Нокіа 6300". (Т.1 а.с.127);
- даними, що містяться в протоколі явки з повинною ОСОБА_6 від 16 липня 2010 року, в якій ОСОБА_6 зізнався про вчинення ним крадіжки мобільного телефону «Нокіа 6300». (Т.1 а.с.129);
- речовим доказом по справі - панеллю мобільного телефону «Нокіа 6303».(Т.1 а.с.132);
Оцінюючи зібрані на досудовому слідстві та досліджені під час судового розгляду справи докази у їх сукупності, суд вважає пред'явлене обвинувачення ОСОБА_6 у всіх інкримінованих йому злочинах повністю доведеним. Невизнання підсудним ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та часткове невизнання ним своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, суд розцінює, як намагання підсудного уникнути кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів. Показання підсудного в частині невизнання своєї вини як на досудовому слідстві (т.1 а.с.180-182), коли він вперше заявив про свою непричетність до вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, повідомивши лише, що випадково неподалік станції метро «Дорогожичі», прогулюючись по вул.О.Теліги, знайшов гаманець з грошима у 200 грн. та мобільний телефон «Нокіа», який в подальшому продав на радіо ринку так і в судовому засіданні, повністю спростовуються дослідженими під час судового слідства доказами у їх сукупності. Зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_4, свідків: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, даними, що містяться в протоколах слідчих дій, інших письмових матеріалах справи та речовими доказами, зміст яких наведено вище. Суд приходить до висновку про неправдивість показань підсудного у судовому засіданні щодо його причетності до вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Суд, критично оцінює показання підсудного ОСОБА_6, які він давав під час судового слідства про те, що не заподіював потерпілому ОСОБА_5 будь-яких тілесних ушкоджень, оскільки той перебував у сильному стані алкогольного сп'яніння та лежав, коли він до нього підійшов. Він, лише понишпоривши по кишенях останнього, заволодів його телефоном. Оскільки такі показання підсудний у судовому засіданні змінив, надати логічну відповідь щодо зімни своїх показань на досудовому слідстві, суду не зміг надати, крім того такі показання не узгоджуються з іншими доказами наявними у справі, а саме показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_12 ОСОБА_15, даними, що містяться в протоколах слідчих дій, речовим доказом, висновком судово-медичної експертизи, зміст яких наведений вище, суд приходить до висновку про їх неправдивість.
Доводи ОСОБА_6 про застосування до нього не процесуальних методів ведення дізнання та слідства не підтверджені, про що свідчить постанова помічника прокурора Шевченківського району м.Києва Гаврильця В.М. від 12.11.2010 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутності в діянні працівників Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві ознак складу злочинів, передбачених ст.ст.364, 365 КК України та матеріали наглядового провадження № 1/577.
Посилання підсудного на фальсифікацію протоколів його допиту слідчим не знайшло свого підтвердження та спростовується відповіддю від 03 лютого 2012 року № 4100 з Київського слідчого ізолятору, зокрема посилання підсудного про те, що 09 вересня 2009 року та 28 серпня 2009 року слідча допитувала його в СІЗО, даним листом спростовуються.
Крім того допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснила, що вона працює слідчим в СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві та після порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 прокурором, справа була передана в її провадження, після чого було виявлено ще декілька епізодів вчинення злочину ОСОБА_6 Покази підсудний давав чіткі, послідовні, після чого, в присутності понятих було проведено відтворення обстановки та обставин події, були допитані потерпілі, якими заявлялись цивільні позови та поняті. ОСОБА_6 давав пояснення без будь-якого фізичного чи психічного примусу. Про застосування до нього тиску під час дізнання не повідомляв. В протоколах допиту підсудного було вказано в якій установі він допитувався.
Що стосується кваліфікації дій підсудного ОСОБА_6 органом досудового слідства за ч.2 ст.187 КК України, суд приходить до висновку про, в цілому, правильну кваліфікацію його дій. Однак досудовим слідством не було зібрано достатніх доказів та в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження така кваліфікуюча ознака, як напад, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, оскільки відсутні дані, які б свідчили, що в результаті дій підсудного та невстановленого співучасника потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості. Відсутні дані і про інші насильницькі дії, що були небезпечними для життя чи здоров'я потерпілого в момент заподіяння. Однак повністю є доведеним факт, що напад був вчинений з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, оскільки потерпілий був впевнений, що погрожують йому ножем та сприйняв таку погрозу як реальну.
Отже дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.2 ст.185; ч.3 ст.185; ч.2 ст.186; ч.2 ст.187 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно; як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчинених ним злочинів, характеризуючі дані про його особу, стан здоров'я, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема при призначенні покарання підсудному ОСОБА_6 судом враховується те, що він вчинив сукупність злочинів, які відносяться за ступенем тяжкості як до середньої тяжкості так і до тяжких злочинів, дані злочини були вчинені в короткий проміжок часу, підсудний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, на момент вчинення злочинів суспільно-корисною працею не займався, по місцю проживання характеризується посередньо, незадовільний стан його здоров'я.
Суд вважає за можливим врахувати в якості обставини, що пом'якшує покарання підсудного - щире каяття у вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.185; ч.3 ст.185 КК України, а в якості обставин, що обтяжує покарання вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Суд не враховує в якості обставини, що обтяжує покарання підсудного - рецидив злочину, оскільки в юридичному формулюванні обвинувачення вчинених ним злочинів міститься кваліфікуюча ознака вчинення злочинів повторно.
З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_6 остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на певний строк.
Речові докази: ніж «Super xnife» - знищити; мобільний телефон «Нокіа 6120» ІМЕІ НОМЕР_1 передати у власність потерпілого ОСОБА_4, мобільний телефон «Нокіа 6303» ІМЕІ НОМЕР_2 передати у власність потерпілого ОСОБА_5
З підсудного необхідно стягнути судові витрати за проведення криміналістичної експертизи.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження та позов ОСОБА_17 підлягає задоволенню в повному обсязі, а позов ОСОБА_4 з урахуванням, того, що вартістю викраденого телефону складає 1000 грн., та телефон є в наявності стягненню підлягає відповідно різниця між заявленою сумою та вартістю мобільного телефону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185; ч.3 ст.185; ч.2 ст.186; ч.2 ст.187 КК України, і призначити йому покарання:
за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки;
за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років, з конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з конфіскацією частини майна належного йому на праві власності.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту затримання з 16 липня 2010 року.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_6 залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Речові докази: ніж «Super xnife» - знищити; мобільний телефон «Нокіа 6021» ІМЕІ НОМЕР_1 передати у власність потерпілого ОСОБА_4, мобільний телефон «Нокіа 6303» ІМЕІ НОМЕР_2 передати у власність потерпілої ОСОБА_5
Цивільний позов ОСОБА_17 задовольнити в повному обсязі, а цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_17 матеріальну шкоду в розмірі 905 грн. 00 коп. та на користь ОСОБА_4 в розмірі 375 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в м. Києві судові витрати за проведення експертизи в розмірі 507 грн. 06 коп.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, а засудженим на протязі того ж самого строку з моменту отримання копії вироку, через районний суд.