ун. № 2608/8213/12
пр. № 2/759/324/13
11 березня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва
в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.
при секретарі Вольф Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджітал Венчєз», Запорізької обласної громадської організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (Комітет захисту конституційних прав власників)», ОСОБА_2, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, 3-ті особи ПрАТ «Телерадіокомпанія «Алекс», КП «Муніципальна телевізійна мережа», ТОВ «Газета «Запорізький кримінал» про захист гідності, честі, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, суд, -
Позивач звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, посилаючись на те, що в фільмі «Шакали 1. Пограбоване місто», автором якого є ЗОГО «Запорізький правозахисний антирейдерський комітет (комітет конституційних прав власників), розміщеному до загального перегляду на Інтернет сайтах міститься образлива та недостовірна інформація щодо нього, а саме:
1. «Криваву кар'єру разом з бандою «лисих» починав і майбутній горілчаний барон»;
2. «ОСОБА_1 был связан с бизнесом, который сам по себе представляет криминальный характер… И эту связь он реализовал за счет того, что связался с бандой так называемых «лысых»»;
3. «Завод «Хортиця» побудований на краденому металі, на крові»;
4. «Ему нравилось… кого-то ударить бейсбольной битой»;
5. «Крадену мідь та алюміній разом із батьком, ОСОБА_5, перевозить на сімейні бази фірми «Форум»;
6. «Найкращий час легалізувати банду»;
7. «ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1. Власник ТМ «Хортиця». 2004 формує потужну рейдерську групу. Сам залишається в тіні, чорну роботу роблять його соратники»;
8. «Захоплення власності, зокрема шахрайством і силовими методами - головна ознака організованої злочинної групи. ОЗГ ОСОБА_1 провела успішні атаки на десятки підприємств міста і області»;
9. «Супермаркет захоплюють молоді люди, яких згодом ідентифікували - співробітники служби безпеки торгового дому «Мегаполіс», його власник - ОСОБА_1»;
10. «Підозрює ОСОБА_7 - ще одна жертва ОСОБА_1»;
11. «В 2005 році партнер ОСОБА_1 по рейдерському промислу ОСОБА_8»;
12. «Група ОСОБА_1 за п'ять років «помаранчевої» влади знищила десятки підприємств»;
13. «Його попередили: через три дні житиме на дереві. Дарма що всі документи на власність - в порядку. Вони - всього папірці проти волі всесильного ОСОБА_1»;
14. «Депутат міськради ОСОБА_1 буцімто оголосив війну рейдерам. Насправді, спільники зачищали острів від чужаків»;
15. «ОСОБА_10 захопив його для свого патрона - ОСОБА_1»;
16. «Все розпочалося саме з ОСОБА_1, який вирішив через свою кадрову політику, тобто в кожному місті, в кожному районному центрі щоб були, відповідно, його люди. Задача ставилась одна - дерибан земельних ділянок»;
17. «Атаку на БТІ ОСОБА_1 провів спільно з рейдером № 1 в Україні ОСОБА_19».
Позивач просить:
- зобов'язати ТОВ «Діджітал Венчєз», ЗОГО «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (Комітет захисту конституційних прав власників)», ОСОБА_2 спростувати вищевказану недостовірну інформацію та заборонити розповсюджувати фільм «Шакали 1. Пограбоване місто», а саме шляхом опублікування самого фільму та пов'язаної з ним інформації у пресі, по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі;
- стягнути з ЗОГО «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (Комітет захисту конституційних прав власників)» та ОСОБА_2 солідарно моральну шкоду в розмірі 1 грн.
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації вжити заходів щодо усунення порушення законодавства при обслуговуванні та підтримці сайту ІНФОРМАЦІЯ_2.
В обґрунтування позовних вимог представники позивача послались на те, що інформація, яка міститися у фільмі та розповсюджена широкому колу осіб, нічим не підтверджена та носить негативний характер щодо позивача, не має статусу офіційної, не підтверджена жодними органами державної влади України, в тому числі обвинувальним вироком суду чи судовими рішеннями та відповідно порушує особисті немайнові права позивача, а саме права на повагу честі та гідності, які гарантовані Законом, а також формує помилкове враження у необмеженого кола осіб, що позивач не додержується законів, загальновизнаних прав співжиття та принципів людської моралі, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача та дискредитує його в очах суспільства. Високий рівень ділової репутації позивача підтверджується тим, що він є одним з найуспішніших бізнесменів України, являється Головою наглядової ради холдингу Global Spirits, який є одним з найбільших виробників алкоголю в СНД. Також відомий своєю благодійною діяльністю, очолює благодійний фонд «Патріот Запоріжжя». Реалізує ряд проектів у сфері збереження історичної і культурної спадщини.
У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові, а також у додаткових письмових поясненнях.
Представник ТОВ «Діджітал венчез» позов визнав частково, посилаючись на те, що ТОВ є власником та адміністратором веб-сайту www. tochka.net, до якого входить веб-портал http://video.tochka.net/. Зазначений портал є інформаційно-розважальним, доступ до його поповнення мають як співробітники ТОВ «Діджітал венчез», так і зареєстровані відвідувачі, які мають можливість розміщувати відповідні відео матеріали у будь-який час під різними назвами.
Представник ЗОГО «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників)», ОСОБА_2, КП «МТМ» проти позову заперечує, посилаючись на те, що фільм «Шакали. Пограбоване місто» є, по суті, журналістським розслідуванням. При його створенні були використані, переважно, відкриті джерела, різноманітні статті, повідомлення та аналітичні матеріали, які містились у печатних, та, найбільш за все, електронних засобах масової інформації, Інтернет-сайтах. Всі ці публікації мали місце до оприлюднення фільму. Крім того, вислови, які позивач просить спростувати, являються оціночними судженнями, а тому не можуть бути предметом судового захисту.
Представник ПрАТ «Телерадіокомпанія «Алекс» у судовому засіданні проти позову заперечував з тих же підстав.
Представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації проти позову заперечує, посилаючись на те, що НКРЗІ не регулює відносини щодо доступу до Інтернет-контенту, що розповсюджуються в телекомунікаційній мережі загального користування, а також відносин щодо обслуговування та підтримки Інтернет-сайтів.
Представник ТОВ «Газета «Запорізький кримінал» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, пояснень щодо суті заявлених вимог суду не направив.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, на Інтернет сайтах ІНФОРМАЦІЯ_2, власником якого зазначений ОСОБА_2 та http://video.tochka.net/, власником якого є ТОВ «Діджітал Венчєз» був розміщений документальний фільм «Шакали 1. Пограбоване місто», що підтверджується протоколами огляду від 17 травня 2012 року та від 18.06.2012р., оформленими нотаріусом міста Москви ОСОБА_12, якими здійснено огляд Інтернет сторінок (том 1 а.с.133-226).
Автором фільму «Шакали. Пограбоване місто» є відповідач ЗОГО «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників)», що визнається сторонами.
Вказуючи на окремі фрази з фільму як на такі, що містять негативну та недостовірну інформацію, порушують особисті немайнові права позивача, дискредитують його в очах суспільства, позивач просить спростувати вказану інформацію та заборонити її розповсюдження.
З аналізу документального фільму «Шакали 1. Пограбоване місто» вбачається, що автором надано коментар статей, оприлюднених в різних засобах масової інформації, найбільш за все, електронних, які містяться в мережі Інтернет, документам та судовим рішенням, які є в загальному доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, а також поясненням осіб, інтерв'ю з якими висвітлено у фільмі.
Так, фраза «Завод «Хортиця» побудований на краденому металі, на крові» висловлена автором з посиланням на заяву журналіста ОСОБА_2, фраза «Ему нравилось… кого-то ударить бейсбольной битой» є прямою мовою ОСОБА_2, фраза «Супермаркет захоплюють молоді люди, яких згодом ідентифікували - співробітники служби безпеки торгового дому «Мегаполіс», його власник - ОСОБА_1» є коментарем до інтерв'ю, даного ОСОБА_3, фраза «Підозрює ОСОБА_7 - ще одна жертва ОСОБА_1» - коментарем до інтерв?ю, даного ОСОБА_7, фраза «Його попередили: через три дні житиме на дереві. Дарма що всі документи на власність - в порядку. Вони - всього папірці проти волі всесильного ОСОБА_1» є коментарем інтерв?ю, даного ОСОБА_13, фраза «Все розпочалося саме з ОСОБА_1, який вирішив через свою кадрову політику, тобто в кожному місті, в кожному районному центрі щоб були, відповідно, його люди. Задача ставилась одна - дерибан земельних ділянок» є прямою мовою ОСОБА_14.
Будучи допитаними в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_14 підтвердили, що надавали інтерв'ю журналістам за обставинами, які їм особисто були відомі та інформація в фільмі повністю відповідає дійсності.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_15 суду пояснив, що був свідком захоплення підприємства «Енергомашінжиниринг», директором якого являвся, групою ОСОБА_1 по завідомо підробленому протоколу зборів акціонерів. Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_16
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що йому зі слів ОСОБА_1 відомі обставини рейдерських захоплень «Харвест Індустріалес» та «Енергомашінжиниринг», які ОСОБА_1 називав «корпоративним конфліктом».
Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду із позовом про захист її гідності та честі.
Згідно ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Частиною 1 ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено право на вільне вираження своїх поглядів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Верховний Суд України у п. 19 своєї постанові від 27.02.09 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказав, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Верховний Суд України наголосив на тому, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.
Таким чином, фрази «Завод «Хортиця» побудований на краденому металі, на крові», «Ему нравилось… кого-то ударить бейсбольной битой»; «Найкращий час легалізувати банду»; «Підозрює ОСОБА_7 - ще одна жертва ОСОБА_1»; «Його попередили: через три дні житиме на дереві. Дарма що всі документи на власність - в порядку. Вони - всього папірці проти волі всесильного ОСОБА_1»; «Депутат міськради ОСОБА_1 буцімто оголосив війну рейдерам. Насправді, спільники зачищали острів від чужаків»; «ОСОБА_10 захопив його для свого патрона - ОСОБА_1»; «Все розпочалося саме з ОСОБА_1, який вирішив через свою кадрову політику, тобто в кожному місті, в кожному районному центрі щоб були, відповідно, його люди. Задача ставилась одна - дерибан земельних ділянок»; «Атаку на БТІ ОСОБА_1 провів спільно з рейдером № 1 в Україні ОСОБА_19», які позивач вважає недостовірними твердженнями, не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири, і відповідно не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності, а є оціночними судженнями автора фільму та осіб, що давали інтерв'ю, щодо ОСОБА_1 як публічної особи, без втручання у його приватне життя, а відтак, згідно зі статтею 30 Закону України «Про інформацію», такі судження не підлягають спростуванню і за їх висловлення ніхто не може бути притягнутий до відповідальності.
Суд не приймає до уваги висновок спеціаліста-лінгвіста ОСОБА_18 (т. 3 ас 19-29), оскільки він не є допустимим доказом по справі та не підтверджує наявність обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду», суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права.
Так, статтею 10 Європейської Конвенції з прав людини встановлено (Рим 04.11.1950р., ратифікована 17.07.1997р.), що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.
Враховуючи наведену статтю 10 Європейської Конвенції з прав людини, Європейський суд з прав людини на підставі своєї практики застосування Конвенції встановив, що її 10 стаття обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.
Наводячи конкретну практику Європейського суду з прав людини по застосуванню статті 10 Конвенції, можна відзначити такі справи як «Лінгенс проти Австрії» (1986р.); «Обершлік проти Австрії» (1991р.) у яких йшлось про публічну критику політиків.
Зокрема, суд дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів. Тому, Європейський суд вважає порушенням статті 10 Конвенції задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації.
У справі «Єрусалем проти Австрії» суд встановив, що ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.
Отже, враховуючи викладену позицію Європейського суду з прав людини стосовно застосування статті 10 Європейської Конвенції з прав людини, що ратифікована Україною, вищенаведені фрази, які позивач просить спростувати, становлять основу права на свободу вираження поглядів та захищені на рівні національного законодавства та Конституції України, навіть у тих випадках, коли зміст висловлювань суб'єктивно здатний викликати негативну реакцію публічної особи, стосовно якої вони поширені.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що у фільмі поведений аналіз та наданий свій коментар статтям, інформації, отриманої з Інтернет-сайтів, зокрема, газети ЗК. Запорізький кримінал, про що зазначено автором наприкінці фільму.
Даний факт підтверджується наданими роздруківками статей з Інтернет-сайтів та газети ЗК. Запорізький кримінал, а саме: «Первый миллион ОСОБА_1», «Личное дело ОСОБА_1», «Раскрытие убийства «ОСОБА_20» выходит на финишную прямую», «Как ОСОБА_1 пытается стать «первым парнем» в городе», «МВС розпочало масштабне відпрацювання ринку спирту й алкоголю», «В отношении должностных лиц ЛВЗ «Хортиця» возбуждено уголовное дело», «На заводе «Хортица» - налоговая в масках проводит обыск», «На ЛВЗ «Хортица» наложен штраф и арестовано имущество», «Криминальные войны Запорожья», «Кто в Запорожье равнее всех», «Бизнес для швали», «ОСОБА_1 предпринимал попытки рейдерской атаки в отношении ООО «Харвест Индустриалес», «Как ОСОБА_1 планировал захватить ООО «Харвест Индустриалес», «Что скрывает главный Запорожский «меценат» и «патриот», «Отобрать, чтобы уничтожить», «Харвест Индустриалес» заявляет о попытках рейдерской атаки со стороны известного запорожского бизнесмена», «ОСОБА_1 продолжает рейдерские атаки», «Колос на глиняных ногах», «Оконные истории», «ОСОБА_1 скрывает свое участие у рейдерском захвате «Метро», «Запорожский Беверли-хиллс» та інш. (т. 2 а.с. 127-142, 164-177, 198-221, 229-244, 247-297, том 4 а.с. 22-119) і фрази з фільму, які просить спростувати позивач, а саме: «Криваву кар'єру разом з бандою «лисих» починав і майбутній горілчаний барон»; «ОСОБА_1 был связан с бизнесом, который сам по себе представляет криминальный характер… И эту связь он реализовал за счет того, что связался с бандой так называемых «лысых»»; «Крадену мідь та алюміній разом із батьком, ОСОБА_5, перевозить на сімейні бази фірми «Форум»; «ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1. Власник ТМ «Хортиця». 2004 формує потужну рейдерську групу. Сам залишається в тіні, чорну роботу роблять його соратники»; «Захоплення власності, зокрема шахрайством і силовими методами - головна ознака організованої злочинної групи. ОЗГ ОСОБА_1 провела успішні атаки на десятки підприємств міста і області» є лише коментарем та узагальненням інформації, що міститься у вищеперелічених статтях.
Діючі норми законодавства не забороняють журналістам використовувати та давати свій коментар інформації, отриманої з загальнодоступних джерел, зокрема, Інтернет-сайтів, а тому твердження представників позивача про те, що дана інформація не могла використовуватись відповідачами, оскільки не є офіційною, суд вважає безпідставним.
Дана позиція міститься і в рішенні Європейського суду з прав людини від 5.05.2011р. у справі «Редакція газети «Правоє дєло» і Штекеля проти України», яким встановлено, що відсутність на національному рівні достатньої законодавчої бази, яка б дозволяла журналістам використовувати отриману з Інтернету інформацію без остраху наразитися на санкції, серйозно перешкоджає пресі відігравати свою роль «сторожового пса суспільства» (див., mutatismutandis, рішення від 26 листопада 1991 року у справі «Обзервер» і «Гардіан» проти Сполученого Королівства» (ObserverandGuardian v. theUnitedKingdom), п. 59, Series A, № 216). На думку Суду, повне виключення такої інформації зі сфери застосування законодавчих гарантій журналістських свобод може саме по собі спричинити неправомірне втручання у свободу преси, гарантовану статтею 10 Конвенції.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що викладена в фільмі «Шакали 1. Пограбоване місто» інформація відносно позивача складається з оціночних суджень очевидців подій, а також з аналізу та коментарів статей, оприлюднених в різних засобах масової інформації і отриманих із вільних та загальнодоступних джерел, Інтернет-сайтів, не являється такою, що носить стверджувальний характер та не спрямована на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача, а тому спростуванню не підлягає.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку, а тому позивач не позбавлений права звернутися до відповідачів та скористатися правом на відповідь, якщо вважає, що наведеними вище оціночними судженнями, принижено його гідність, честь чи ділову репутацію.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо заборони розповсюдження інформації та стягнення з відповідачів моральної шкоди, оскільки судом не встановлено порушень особистих немайнових прав.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 68 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 200, 269-278 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про інформацію», ст. 10 Європейської Конвенцієї з прав людини, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджітал Венчєз», Запорізької обласної громадської організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (Комітет захисту конституційних прав власників)», ОСОБА_2, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, 3-ті особи ПрАТ «Телерадіокомпанія «Алекс», КП «Муніципальна телевізійна мережа», ТОВ «Газета «Запорізький кримінал» про захист гідності, честі, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.
Суддя