Справа № 572/864/13-а
25 березня 2013 року Суддя Сарненського районного суду Рівненської області Галінська В.В. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання дій неправомірними щодо закінчення виконавчого провадження,
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. В позові вказує, що 13 грудня 2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-а-2121 від 10 червня 2011 року, виданого Сарненським районним судом Рівненської області, вважає вказану постанову не законною, оскільки вимоги по виконавчому листу не виконанні, у зв'язку з чим просить суд визнати дії старшого дежавного виконавця неправомірними, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, зобов'язати виконати виконавчий лист № 2-а-2121 та просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав, пропущений із поважних причин.
У судове засідання позивач не з"явилася, подала до суду заяву про слухання справи у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з"явилася, подала до суду письмові заперечення, просила справу слухати за відсутнсоті представника відповідача та відмовити у задоволенні позову.
Вирішуючи питання про поважність пропуску позивачем строку звернення з даним позовом до суду, суд виходить з того, що постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена 13 грудня 2011 року, а отримана позивачем лише 18 лютого 2013 року, про що свідчить копія конверту з датою відправки постанови.
Таким чином, на переконання суду причина пропуску строку звернення позивача ОСОБА_1 з даним позовом є поважною, а тому суд вважає можливим його поновити та розглянути адміністративний позов по суті.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Рівненській області знаходився виконавчий лист №2-а-2121, виданий Сарненським районним судом Рівненської області 10 червня 2011 року про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 визначене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, що обчислюється з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого ст.62 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", ст.58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно з урахуванням проведених виплат за вказані періоди.
18 червня 2011 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
08 лютого 2013 року згідно листа начальника Головного управління юстиції у Рівненській області слідує, що виплата коштів на даний момент неможлива з незалежних від УПФУ у Сарненському районі та поважних причин в кошторисних призначеннях на поточний рік відсутні кошти, які за своїм призначенням передбачають вказані в рішенні виплати. Зазначені кошти здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України, формування та використання якого не входить до компетенції УПФУ в Сарненському районі.
13 грудня 2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області у зв"язку із тим, що згідно повідомлення боржника перерахунок здійснено, фактична виплата буде проведена після надходження коштів з Держбюджету, керуючись п.11 ч.1 ст.49 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-а-2121.
Обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов суду визначена положеннями ст. 124 Конституції України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства Юстиції України.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), яким видано виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Зокрема, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 згаданого Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Представником відповідача до суду не надано доказів накладення на боржника штрафу відповідно до статті 89 Закону та не надано подання до правоохоронного органу для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. Крім того, не надано доказів повернення виконавчого документу до суду, а тому посилання представника відповідача на підставність застосування даних норм при закінченні виконавчого провадження не заслуговує на увагу.
Такої підстави закінчення виконавчого провадження як здійснення фактичної виплати допомоги після надходження коштів до Держбюджету Законом не передбачено.
Вказівка відповідача на відсутність бюджетних коштів та на законодавство, що ругулює питання надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катасрофи до даних правовідносин не може бути застосовано і такі посилання є безпідставними.
Посилання на те, що перерахунок здійснено згідно розпорядження № 127310, а кошти фактично не перераховані стягувачу ОСОБА_1 у зв"язку з відсутністю коштів з Держбюджету, підтверджує не повне виконання постанови суду.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 22.07.2011 року, внесено зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", у відповідності до яких норми і положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України. Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 зазначені норми визнанні такими, що відповідають Конституції України (конституційними). На виконання викладених змін, Кабінет Міністрів України виніс постанову №745 від 06.07.2011 року "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", на підставі якої здійснюється нарахування підвищень до пенсії.
При цьому, з ч.2 ст.5 КАС України вбачається, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Статтею 58 Конституції України проголошено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню, оскільки судом встановлено, що старшим державним виконавцем безпідставно було застосовано положення ст. 49 Закону, а зміни до законодавства про нарахування надбавок до пенсій, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" набрали чинності з 22 липня 2011 року, а період нарахувань, визначених судом встановлений з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, тобто до цього. Таким чином, застосування вищевикладених змін в даних правовідносинах є неправомірним.
Враховуючи вищевикладене дії старшого дежавного виконавця є неправомірними, постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-а-2121 в зв'язку з здійсненням перерахунку та здійсненням у майбутньому фактичної виплати після надходження коштів з Держбюджету є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки постанова Сарненського районного суду не виконана, виплата ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за вказаний період не здійснено, що суперечить вимогам законодавства.
Вимога позивача щодо зобов'язання виконати виконавчий лист № 2-а-2121, виданий Сарненським районним судом Рівненської області від 10 червня 2011 року задоволенню не підлягає через її безпідставність та необгрунтованість, оскільки частиною 1 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено порядок відновлення виконавчого провадження. Враховуючи, що державним виконавцем має бути відновлено виконавче провадження відсутні підстви для зобов"язання виконання виконавчого листа. Крім того, обов"язок виконання виконавчого листа покладається на боржника, який до участі у справі залучений не був, а тому такі вимоги заявлні до неналежного відповідача.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст.58, 124 Конституції України, ст.ст. 5, 181 КАС України,суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови від 13 грудня 2011 року про закінчення виконавчого провадження.
Визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про закінчення виконавчого провадження ОСОБА_2 неправомірними.
Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-а-2121, виданим 10 червня 2011 року Сарненським районним судом Рівненської області.
В задоволенні позовної вимоги про зобов"язання виконати виконавчий лист - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя - підпис
копія вірно
Суддя Сарненського
районного суду ОСОБА_3