Кодимський районний суду Одеської області
Справа № 503/398/13-ц
25.03.2013 року м. Кодима Одеської області
Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Сопільняка О. М.
при секретарі Вдовиченко В.О.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодима Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Олексіївської сільської ради Кодимського району Одеської області, третя особа - відділ Держземагенства в Кодимському районі Одеської області, про попоновлення строку позовної давності та визнання в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_2 26 лютого 2013 року звернувся до суду з позовом до Олексіївської сільської ради Кодимського району Одеської області, третя особа - відділ Держземагенства в Кодимському районі Одеської області, про поновлення строку позовної давності та визнання в порядку спадкування за законом права власності на спадкове майно, зокрема на належну померлій ОСОБА_3 земельну частку (пай).
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 (діє на підставі угоди про надання правової допомоги та ордера адвоката) позов підтримав та пояснив, що 22 червня 1998 року померла баба позивача - ОСОБА_3, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді права за земельну частку (пай). До смерті позивач доглядав за померлою, хоронив її, після її смерті доглядав за її будинком, всі правовстановлюючі документи на належне померлій майно залишились у позивача, тому відповідно до ст.549 ЦК України в ред.1963 року позивач вважається таким що прийняв спадщину, що є підставою для задоволення позову.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з»явились, надавши кожен заяви про розгляд справи без них. З позовними вимогами позивача ОСОБА_2 погодились.
Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази, враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає необхідним позов задовольнити повністю з таких підстав.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтею 257 ЦК України (ст.71 ЦК УРСР) встановлений трирічний строк позовної давності для захисту порушеного права. Початок перебігу строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто коли особа дізналась про порушення свого права. ОСОБА_3 померла 22 червня 1998 року, з позовом до суду позивач звернувся лише у лютому 2013 році, пропустивши, при цьому, строк позовної давності.
Порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності.
Позивач є юридично неграмотним, постійно проживає у віддаленому населеному пункті, з яким відсутнє регулярне транспортне сполучення і в якому відсутній нотаріус, ніде не працює. Ці обставини зашкодили йому своєчасно звернутись до суду з позовом про захист свого порушеного права, а тому причину пропуску ним строку позовної давності суд визнає поважною та поновлює цей строк.
Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року правила Книги 6 ЦК застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання цим кодексом чинності. Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК (1963 р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст.549 ЦК УРСР (в ред.1963 р.) свідченням прийняття спадщини є подача до нотаріуса заяви про прийняття спадщини та фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном, при цьому такі дії мають бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ст.525, ч.2 ст.549 ЦК).
Підставою для задоволення свого позову ОСОБА_2 вказав фактичне володіння та управління ним спадковим майном, здійснені одразу після смерті ОСОБА_3
За змістом п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. При цьому, такі дії мають бути вчинені протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця (ч.2 ст.549 ЦК УРСР).
У зв'язку з цим, для вирішення вказаного спору суд вважає необхідним застосувати положення Цивільного кодексу України в ред.1963 року, який з 01 січня 2004 року втратив чинність, але був чинним на момент виникнення спірних правових відносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла 22 червня 1998 року (свідоцтво про смерть І-ЖД №146007, видане 22 червня 1998 року Олексіївською сільською радою Кодимського району Одеської області).
За життя померла ОСОБА_3 отримала право на земельну частку (пай) із земель, що перебували у колективній власності КСП «Колос» с.Олексіївка Кодимського району Одеської області. Зазначене право ОСОБА_3 посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0248245, виданим 12 квітня 1997 року Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області.
До своєї смерті ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку не отримала, відтак, до складу її спадщини ввійшло право на земельну частку (пай).
Судом встановлено, що спадкоємцем за законом першої черги спадкового майна померлої ОСОБА_3 була її донька та мати позивача - ОСОБА_4. Однак, у встановленому законом порядку ОСОБА_5 спадщину ОСОБА_3 не прийняла, письмово підтвердивши своєї небажання приймати цю спадщину.
У зв'язку з цим, позивач ОСОБА_2, як онука, відповідно до ч.2 ст.529 ЦК України є спадкоємцем спадкового майна померлої ОСОБА_3 за законом першої черги.
Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_2 здійснював постійний догляд за ОСОБА_3, проводив її поховання, після смерті доглядав та утримував її майно, всі належні померлій правовстановлюючі документи знаходяться у нього, що за змістом п.1 ч.1 та ч.2 ст.549 ЦК України є свідченням прийняття ним спадщини ОСОБА_3
Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» №4 від 24 червня 1983 року, (втратила чинність, але роз'яснювала спірні правові відносини на момент їх існування), якщо позивач протягом встановленого строку для прийняття спадщини вступив в управління та володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права власності на спадкове майно.
Отже, встановивши факт прийняття позивачем ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 суд вважає необхідним в порядку спадкування за законом визнати за ним право власності на належне померлій спадкове майно, зокрема на житловий будинок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 213-215, 218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_2 строку позовної давності та поновити цей строк.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) у розмірі 2.01 в умовних кадастрових гектарах із земель Олексіївської сільської ради Кодимського району Одеської області, яка була посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0248245, виданим 24 квітня 1997 року Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області ОСОБА_3, померлій 22 червня 1998 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Сопільняк О.М.