Справа № 2-232/12
Саратський районний суд Одеської області
14 травня 2012 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді - Бучацької А.І., при секретарі - Швець А.С., за участю: позивача - ОСОБА_1, третьої особи - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т.Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок під № 15, розташований по вул. Карла Маркса в с. Кулевча Саратського району Одеської області, який належав його бабі, ОСОБА_3, померлій 06 лютого 2010 року.
Свої вимоги він мотивував тим, що своєчасно подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Під час розгляду справи позивач підтримав позов та просив його задовольнити.
Третя особа ОСОБА_1 позов визнав, не заперечував проти його задоволення.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності, позов визнав, проти задоволення позову не заперечував.
Третя особа ОСОБА_2, якого належним чином повідомили про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши позивача ОСОБА_1 та третю особу ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Ст.ст.1216, 1217 ЦК України визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Ст. 1258 ЦК України передбачає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Ст.1261 ЦК України встановлює, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.
Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно ст.1268, ч.1 ст.1269, 1270 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати нотаріусу заяву про
прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З копій свідоцтв про народження убачається, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_1 та внуком ОСОБА_3, яка до дня смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6,7, 15). Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 померла 06 лютого 2010 року (а.с.13).
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на належний їй житловий будинок під № 15, розташований по вул. Карла Маркса в с. Кулевча Саратського району Одеської області (а.с.10-14).
Заповіту ОСОБА_3 не залишила, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори). Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України право на спадкування за законом одержують спадкоємці першої черги, а саме діти спадкодавця: ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Однак, вказані особи відмовились від належних їм часток спадщини на користь позивача і на спадщину не претендують, що підтверджується їхніми нотаріально посвідченими заявами.
Як спадкоємець за законом позивач прийняв спадщину, тому що у встановлений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи. (а.с.33-53). Однак, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується відповіддю нотаріуса (а.с.16).
За таких обставин суд вважає необхідним задовольнити позов та визнати за позивачем право власності на житловий будинок під № 15, розташований по вул. Карла Маркса в с.Кулевча Саратського району Одеської області.
Керуючись ст.ст.5, 6, 10-11, ч.ч.1-2 ст.209, ст.ст.212-215 ЦПК України, ст.ст.1216, 1217, 1258, 1266, 1268-1270 ЦК України,
суд,
позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок під п'ятнадцятим номером, розташований по вул. Карла Маркса в с. Кулевча Саратського району Одеської області.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами. які не були присутніми під час проголошення рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А. І. Бучацька