19.03.2013
Справа № 335/928/13- ц
2/335/863/2013
19 березня 2013 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Косатій М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, зазначивши, що 27.02.2007 року між ним та АКІБ „Укрсиббанк” був укладений договір про надання споживчого кредиту, згідно з яким він отримав від банку грошові кошти у сумі 40 923 доларів США. 27.02.2007 року в забезпечення виконання зобов”язання за договором споживчого кредиту ним з банком був укладений договір застави транспортного засобу, згідно умов якого він передав в заставу належне йому на праві власності рухоме майно - транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2006 року випуску, д/н НОМЕР_1. Протягом строку дії договору АКБ „Укрсиббанк” відступив права вимоги за договором споживчого кредиту ПАТ „Дельта Банк”, про відступлення прав кредитора він був повідомлений листом відповідача 12.01.2012 року. 26.09.2012 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинила виконавчий напис про звернення стягнення на транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2006 року випуску, д/н НОМЕР_1, який є предметом застави та належить йому на правах власності. Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог діючого законодавства, у зв”язку з чим не підлягає виконанню, просить суд визнати його таким.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у ньому,
вказавши на те, що спеціальним законом який регулює порядок звернення стягнення на майно є Закон України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, який станом на дату укладання договору застави транспортного засобу - 27.02.2007 року, не містив такого позасудового способу реалізації прав обтяжувача як звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяжування за виконавчим написом нотаріуса.Тому нотаріус не мала законних підстав для вчинення виконавчого напису, згідно з яким для задоволення вимог ПАТ „Дельта Банк” у розмірі 216 145,03 грн. було звернено стягнення на транспортний засіб, який належить на праві власності ОСОБА_1, тому є таким, що не підлягає виконанню.
Представник відповідача позов не визнала, пояснивши що нотаріус вчинила виконавчий напис на законних підставах, у задоволенні позову просить відмовити.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у судове засідання не з”явилася, надавши суду письмові заперечення проти позову, зазначивши що нею 26 вересня 2012 року за заявою ПАТ „Дельта Банк” був вчинений виконавчий напис відповідно до вимог Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено, з таких підстав.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 27 лютого 2007 року АКІБ „”Укрсиббанк” з ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту, згідно з яким він отримав від банку грошові кошти у сумі 40 923 доларів США.
27.02.2007 року в забезпечення виконання зобов”язання за договором споживчого кредиту позивачем з банком був укладений договір застави транспортного засобу, згідно умов якого він передав в заставу належне йому на праві власності рухоме майно - транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2006 року випуску, д/н НОМЕР_1.
12.01.2012 року ПАТ „ОСОБА_3 позивача про відступлення первісним кредитором АКІБ „”Укрсиббанк” права вимоги за кредитними документами укладеними з ОСОБА_1: кредитним договором та договором застави від 27.02.2007 року.
26 вересня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис № 2448 про звернення стягнення на транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2006 року випуску, д/н НОМЕР_1 з метою задоволення вимог ПАТ „ОСОБА_4 сумі розміром 216145 грн.03. коп.
Пунктом 3.2 договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється або на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса; або шляхом застосування позасудових засобів звернення стягнення.
Оскільки зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі не виконувалися, за зверненням ПАТ «Дельта Банк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 26 вересня 2012 року було вчинено виконавчий напис, за яким запропоновано звернути стягнення на автомобіль TOYOTA CAMRY, 2006 року випуску, д/н НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачу та за рахунок коштів, виручених від реалізації задовольнити вимоги ПАТ «Дельта Банк» в сумі 216145 грн.03коп.
Згідно із ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Інше передбачено Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", що набрав чинності з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Прикінцевими і перехідними положеннями згаданого Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Тому, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом із питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" та ст. 590 ЦК України застосовуються лише в частині, що йому не суперечить.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з того, що на момент його вчинення 26 вересня 2012 року набули чинності положення ч. 1 ст. 24 п. 5 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» ( в редакції Закону від 22 вересня 2011 року, що набрав чинності 16 жовтня 2011 року). Відповідно до цих положень звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом, а обтяжувач має право звернути стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Статтями 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, і що з дня виникнення права на вимогу минуло не більше трьох років.Із набранням законної сили вищенаведених положень ч. 1 ст. 24, п. 5 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» 16 жовтня 2011 року, заставодержатель (Банк) на підставі п. 3.2 договору застави № 1122877000/3 мав право вимагати звернення стягнення на заставлене майно у будь який, передбачений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у т.ч. і шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, оскільки таке право прямо передбачено укладеним сторонами договором застави. Для цього ОСОБА_4 були подані необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання відповідно до Переліку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172.
Тому при вирішенні спору суд керується нормами спеціального закону, яким є Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"та дійшов висновку про підставність вчинення нотаріусом виконавчого напису 26 вересня 2012 року.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - залишити без задоволення.
Засіб забезпечення позову у вигляді зупинення виконання Орджонікідзевським відділом Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції виконавчого напису № 2448 вчиненого 26 вересня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2006 року випуску, д/н НОМЕР_1 з метою задоволення вимог ПАТ „ОСОБА_4 сумі розміром 216145, 03 грн., застосований ухвалою суду 01 лютого 2013 року, - скасувати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .
Суддя Н.І.Рибалко