21.03.2013
Справа № 2-691/11
2/335/51/2013
21 березня 2013 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Ровенській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа третя Запорізька державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом.
У позові зазначив, що 19 лютого 2009 року померла його дружина, ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири № 76, в будинку № 18-А по бул. Центральному в м. Запоріжжя. Спадкоємцями на 1/2 частину квартири є позивач та син дружини від попереднього шлюбу, відповідач по справі ОСОБА_2 Після спливу шести місяців після смерті дружини він вирішив отримати документи про право власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом. В цей період позивач виявив, що документи про право власності на квартиру та світлокопія його паспорту та ідентифікаційного коду зникли, у зв'язку з чим він звернувся до районної адміністрації Орджонікідзевського району м. Запоріжжя з заявою про зникнення свідоцтва про право власності на квартиру, працівник приватизаційного відділу направив на адресу ОП „ЗМБТІ” запит, на чиє ім'я рахується належна йому та його дружині квартира. З відповіді ОП „ЗМБТІ” позивач дізнався, що 1/2 частина квартири рахується за ним, а 1/2 частина за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Запорізькою державною нотаріальною конторою 27 жовтня 2009 року реєстровий № 1-1222.
Посилаючись на те, що він має право на спадкування за законом після смерті дружини на 1/4 частину квартири, так як на момент смерті спадкодавця, він був зареєстрований у спадковій квартирі та проживав в ній разом з дружиною, позивач просить визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане сьомою Запорізькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 27 жовтня 2009 року реєстровий № 1-1222 - частково недійсним в межах 1/2 частини спадкового майна та визнати за ним право власності на 1/4 частину квартири № 76 в будинку № 18-А по бул. Центральному в м. Запоріжжя в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_3, яка померла 19 лютого 2009 року.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що заяву від 03 липня 2009 року про відмову від права на прийняття спадщини, що залишилась після смерті дружини, він не підписував, був зареєстрований у спадковій квартирі та проживав в ній разом з дружиною, а тому має право на 1/4 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_3, яка померла 19 лютого 2009 року.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд в задоволенні позову відмовити, вважає, що обґрунтування та доводи викладені в позовній заяві та позивачем у судовому засіданні є надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю їх представника.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтями 11, 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, а також з інших правовідносин.
Судом встановлено, що 19 лютого 2009 року померла ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть ОСОБА_4 1-ЖС № 137210 від 20 лютого 2009 року (а.с. 70).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну їй на підставі свідоцтва № 2399 про право власності на житло, виданого Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради 23 грудня 1993 року, 1/2 частину квартири № 76 в будинку № 18-А по бул. Центральному в м. Запоріжжя (а.с. 74, 75).
Відповідно до вказаного свідоцтва про право власності на житло інша 1/2 частина квартири № 76 в будинку № 18-А по бул. Центральному в м. Запоріжжя належить на праві власності позивачу по справі ОСОБА_1
Також встановлено, що на випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіту не залишила.
Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Перша черга спадкоємців за законом визначена ст. 1261 ЦК України, до них відносяться діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3, як встановлено, є позивач - чоловік спадкодавця, та відповідач - син спадкодавця (а.с. 6, 71).
З матеріалів спадкової справи вбачається, що до сьомої Запорізької державна нотаріальна контора з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 03 липня 2009 року звернувся її син ОСОБА_2 (а.с. 68).
Також в матеріалах спадкової справи міститься заява від імені ОСОБА_1, датована 03 липня 2009 року, зі змісту якої вбачається, що останній відмовляється від права на прийняття спадщини, що залишилась після смерті дружини - ОСОБА_3 (а.с. 68).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав суду пояснення проте, що заяву про відмову від прийняття спадщини він не підписував, підпис на заяві вчинений не ним, а отже вважає, що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане сьомою Запорізькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 27 жовтня 2009 року реєстровий № 1-1222 є частково недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені відповідними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Ідентифікація виконавця підпису є завданням почеркознавчої експертизи, що вбачається з п. 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998.
Позивач 10 листопада 2011 року звертався до суду з заявою про призначення по справі почеркознавчої експертизи (а.с. 82).
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2011 року було задоволено клопотання позивача та призначено у справі почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання: чи вчинено підпис ОСОБА_1 чи іншою особою у тексті заяви ОСОБА_1 від 03 липня 2009 року про відмову від права на спадщину, що залишилась після смерті дружини - ОСОБА_3, померлої 19 лютого 2009 року (а.с. 91).
Згідно висновку Науково-дослідного експерно - криміналістичного центру УМВС України в Запорізькій області № 26 від 07 лютого 2013 року підпис від імені ОСОБА_1 у заяві ОСОБА_1 від 03 липня 2009 року про відмову від права на спадщину, що залишилась після смерті дружини - ОСОБА_3, померлої 19 лютого 2009 року, виконано не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 171-173).
Посилання відповідача на те, що зазначений висновок експерта викликає сумнів у його правильності щодо підпису позивача в заяві про відмову від прийняття спадщини суд вважає непереконливими, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу.
Заперечуючи проти висновків зазначеної судової почеркознавчої експертизи, відповідач, не зазначає доказів, які б спростовували такі висновки. Окрім того, відповідач не був позбавлений можливості заявити обґрунтоване клопотання у відповідності до вимог ст.ст. 143, 150 ЦПК України про призначення додаткової або повторної експертизи, проте відповідних заяв подано не було.
Разом з тим, висновок судової почеркознавчої експертизи виконаний незалежним експертом, який має спеціальні пізнання в галузі почеркознавства, є повним та зрозумілим, а тому суд вважає його таким, що може бути покладеним в основу рішення.
В ході судового розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, що підлягають доказуванню у даній справі.
Отже, в даній справі відсутність волевиявлення позивача ОСОБА_1 на відмову від прийняття спадщини, встановлена на підставі висновку експертизи про здійснення підпису від його імені іншою особою у заяві від 03 липня 2009 року про відмову від права на спадщину.
Частиною першою ст. 1267 ЦК України передбачено, що частки у спадщині за законом є рівними, а отже позивач має право на 1/2 частку спадкового майна (тобто на 1/4 частину спірної квартири), і відповідач має право на 1/2 частку спадкового майна (тобто на 1/4 частину спірної квартири).
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Позивач ОСОБА_1 згідно довідок КП „ВРЕЖО № 1” був зареєстрований та проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини (а.с. 10, 71), тобто в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України є таким, що прийняв спадщину.
27 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом і отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого 27 жовтня 2009 року в реєстрі № 1-1222 державним нотаріусом сьомої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про посвідчення ОСОБА_2, спадкоємцем усієї частки спадкового майна - 1/2 частки квартири № 76 в будинку № 18-А по бул. Центральному в м. Запоріжжя (а.с. 69, 79).
Відповідно до статті 1301 ЦК України, якщо свідоцтво про право на спадщину на частку спадкоємця було видано іншим особам (іншим спадкоємцям), то судовий захист їх прав може здійснюватися шляхом визнання таких свідоцтв про право на спадщину частково (або повністю) недійсними та визнання за ними права на відповідну частину спадкового майна.
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про нотаріат” нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Отже, право у особи пред'явити в суді вимогу про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним виникає і у випадку, коли цим свідоцтвом порушуються права та інтереси особи.
Крім того, як вбачається з матеріалів спадкової справи свідоцтво про право власності № 2399, видане Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради 23 грудня 1993 року, повернуто з відповідною відміткою спадкоємцю за законом ОСОБА_2 27 жовтня 2009 року. Вказане підтверджує доводи позивача про відсутність у останнього правовстановлючого документу на спірну квартиру.
Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 одноособово успадкував майно після смерті ОСОБА_3, а судом в ході судового розгляду справи встановлено відсутність волевиявлення позивача ОСОБА_1 на відмову від прийняття спадщини, що не спростовано стороною відповідача, суд приходить до висновку, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які наділені правом на спадкування в відповідних частках 1/4 та 1/4 частини спірного майна, власником якого була спадкодавець, у зв'язку з чим у відповідності до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину слід визнати частково недійсним із визнанням за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на 1/4 частину спірної квартири.
Оскільки ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності на 1/2 частину спірної квартири, то виходячи з вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» слід скасувати державну реєстрацію права власності на 1/4 частину квартири № 76 в будинку № 18-А по бул. Центральному в м. Запоріжжя на ім'я ОСОБА_2, залишивши за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири № 76 в будинку № 18-А по бул. Центральному в м. Запоріжжя в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, яка померла 19 лютого 2009 року.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа третя Запорізька державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати частково недійсним в межах 1/2 частини спадкового майна свідоцтво від 27 жовтня 2009 року, видане ОСОБА_2 про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири № 76 в будинку № 18-А по бул. Центральному в м. Запоріжжя, посвідчене державним нотаріусом сьомої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 1-1222 (спадкова справа № 196 за 2009 рік).
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири № 76 в будинку № 18-А по бул. Центральному в м. Запоріжжя в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 19 лютого 2009 року.
Скасувати державну реєстрацію права власності на 1/4 частину квартири № 76 в будинку № 18-А по бул. Центральному в м. Запоріжжя на ім'я ОСОБА_2, залишивши за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири № 76 в будинку № 18-А по бул. Центральному в м. Запоріжжя в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, яка померла 19 лютого 2009 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого 27 жовтня 2009 року в реєстрі № 1-1222 державним нотаріусом сьомої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Ю.В.Геєць