Справа № 709/1126/2012
Номер провадження 1/305/9/13
25.03.2013 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Тулик І.І.
при секретарі - Шемота М.І.
з участю прокурора - Сич Х.В.
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
адвоката - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого з вищою освітою, раніше не судимого
у скоєнні злочину передбаченого ст.ст. 296 ч.4, 122 ч.1 КК України
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, українця, не працюючого, одруженого з с/спеціальною освітою, раніше не судимого,
у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч.4 КК України
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого з вищою освітою, на підставі ст. 89 КК України не судимого,
у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч.4 КК України
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Рахів, мешканця АДРЕСА_4, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого з середньою освітою, раніше не судимого
у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, суд -
Підсудний ОСОБА_4 обвинувачується у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосування іншого предмета спеціально пристосованого (ножа) для нанесення тілесних пошкоджень, крім того обвинувачується в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Підсудний ОСОБА_5 обвинувачується у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосування іншого предмета спеціально пристосованого (дерев'яної біти) для нанесення тілесних пошкоджень.
Підсудний ОСОБА_6 обвинувачується у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосування іншого предмета спеціально пристосованого (ножа) для нанесення тілесних пошкоджень.
Підсудний ОСОБА_7 обвинувачується у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
В ході судового розгляду даної кримінальної справи захисники підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_1 та підсудні заявили клопотання про направлення справи на додаткове розслідування. Свої вимоги мотивують тим, що в ході досудового слідства порушено право на захист, тому, що не були задоволені жодні їхні клопотання, а також однобічності та неповноти досудового слідства.
Так, органом досудового слідства не виконано вимоги статей 22, 64, 132, 223 КПК України (1960 року), а саме: досудове слідство проведено однобічно та неповно; обвинувачення підсудним пред'явлено не конкретне, до того ж не підтверджене матеріалами кримінальної справи, в постановах про притягнення в якості обвинувачених та в обвинувальному висновку не викладено всіх обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі.
Крім того, п.8 роз'яснення Пленуму Верховного суду України від 11.02.2005р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» передбачає, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; тощо).
Так, слідчий порушивши кримінальну справу проти ОСОБА_5 грубо порушив вимоги ст. 98-2 КПК України (1960 року) не ознайомив і не вручив копію постанови про порушення кримінальної справи ОСОБА_5 за ч.4 ст.296 КК України. (т.1 а.с.4).
В подальшому, при призначенні експертиз орган досудового слідства в порушенні вимог ст. 197 КПК України (1960 року) не ознайомив обвинувачених із постановами про призначення експертиз, не роз'яснив їм права встановлені вищевказаною статтею. Відповідно, обвинувачені не змогли скористатись своїм правом поставити перед експертами додаткових питань. Внаслідок цих порушень, при ознайомленні із висновками експертиз були виявлені необ'єктивність та фальсифікація.
Розглянувши клопотання щодо висновків судово-медичних експертиз, слідчий погодився з доводами щодо поверхового проведення судово-медичних експертиз та призначив додаткові експертизи.
Однак, при проведенні додаткових експертиз, експерт не провів жодних додаткових досліджень, Експерт дав не лише надумані висновки без жодних досліджень, а навіть допустив або помилки, або прямі фальсифікації.
Так, в додаткових висновках експерта № 104 відносно ОСОБА_8 та додаткових висновках експерта № 103 відносно ОСОБА_9, судово-медичний експерт дає категоричні висновки про те, що тілесні ушкодження вказаним особам спричинені колото - ріжучим предметом: "... на що вказує характер рани - один край загострений, другий-заокруглений, рана з рівними краями, що характерно для колото-різаної рани лезом ножа..." та з цієї ж причини заперечує можливість спричинення ран склом.
При цьому експерт в так званих об'єктивних даних, які підмінюють собою будь-які експертні дослідження, вказує що нібито 20.02.2012 р. травматолог повторно описував рани і саме ним дано вказаний опис ран. Травматолог це не хірург і опис рани не є його компетенція.
Крім цього, слідчим не перевірялись покази обвинувачених ОСОБА_5 ОСОБА_4 ОСОБА_6 та ОСОБА_7, стосовно факту початку бійки в барі «Магнат» смт.Ясіня, де із слів останніх, а також свідків ОСОБА_10,ОСОБА_11,ОСОБА_12,ОСОБА_13,ОСОБА_14 потерпілий ОСОБА_8 будучи у стані алкогольного сп'яніння діючи неадекватно, першим почав сварку, а після і бійку із ОСОБА_4
Проаналізувавши покази підсудних, потерпілих та свідків, видно, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 тривалий час існують особисті неприязні відносини, тому факт бійки між ними є наслідком цих відносин і ні в якій мірі не можуть бути вчинені із хуліганських мотивів.
Слідчим під час допитів жодного разу не задавались питання та не перевірялись дані про особисті відносини між вищевказаними особами.
Відповідно до ч.2 п. 4 Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року № "Про судову практику у справах про хуліганство", дії осіб викликаних особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають злочини проти особи.
Досудовим слідством ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обвинувачуються за ч.4 ст.296 КК України за хуліганство із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Разом з тим , органом досудового слідства не доведено той факт ,що ОСОБА_4 під час бійки мав у руках саме ніж, а не, скажімо, предмет схожий на нього, підібраний на місці події. Аналогічні докази відсутні і щодо предметів, які мав ОСОБА_6 Так ж ситуація із речовими доказами по епізоду який мав місце у с.Лазещина, де крім показів потерпілих інших доказів у справі не має. Слідством не встановлено і не вилучено ні одного речового доказу, відповідно, не можливо встановити, що вони є спеціально пристосованими для хуліганських дій.
Зокрема із показів свідка ОСОБА_16 який о 3-й год. ночі 4.01.2012р. із вікна власної квартири на досить далекій відстані, при відсутності вуличного освітлення вказує на конкретних осіб вчинення хуліганства - а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та навіть зумів розгледіти предмети які вони мали в руках. В любому випадку при таких обставинах показах вищевказаного свідка, слідчий повинен був піддати сумніву його свідчення і перевірити його очними ставками чи відтворенням обстановки та обставин події.
Для перевірки вказаних питань та встановлення місці пригоди, необхідно було провести відтворення обстановки та обставин події і не лише з указаними свідками, а і з іншими особами, які перебували на місці події. З метою об'єктивного розслідування справи, вказані відтворення необхідно було провести за участю обвинувачених або їх захисників.
Усунути вказані недоліки та протиріччя можливо було також проведенням очних ставок.
Однак, постановою слідчого в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. Проведення очних ставок, на думку слідства, може вплинути на правдивість показів.
Факт необ'єктивного та упередженого ставлення до обвинувачених видно із незаконно винесеної слідчим постанови про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні осіб, які приймали активну участь у хуліганських діях як в барі « Магнат» так і в с.Лазещина. Зокрема це стосується ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 а також інших осіб кількість яких складала 15-20 осіб, однак слідством свідомо ці особи встановлені не були. Факт участі цих осіб видно із їх показів, ОСОБА_18 який керуючи автомобілем марки „ Мерседес", що належить ОСОБА_20 показав, що в ході бійки в с.Лезещина невідома особа пошкодила на автомобілі лобове скло. Факт пошкодження автомобіля підтвердив і його власник ОСОБА_20 Однак, слідчий свідомо у постанові про відмову в порушені кримінальної справи вказує, що покази ОСОБА_18, не знайшли свого підтвердження.
Під час судового розгляду справи в ході допиту потерпілих ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 було встановлено, що активну участь у хуліганських діях як в барі «Магнат» смт.Ясіня так і в с.Лазещина приймали біля 15-20 осіб, однак слідство цих осіб навіть не намагалося встановити.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_13 спростували свої покази надані ними на досудовому слідстві і показали, що коли йшла мова про ножі то вони сказали, що на їх думку удар було нанесено ножем, а не сказали що бачили як наносився удар. Ножів у руках не бачили ні в кого з підсудних, було побито пляшки та стакани.
Крім цього пред'явлені обвинувачення ОСОБА_5 ОСОБА_4 ОСОБА_6 за ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст.296 КК України не конкретне, що є порушенням вимог ст. 132 КПК України. Слідство при доведенні факту вчинення хуліганства не визначило зміст та ознаки «грубого порушення» громадського порядку, а лише цитує наведені визначення статті КК, не розкриваючи ознак хуліганства. (Постанова Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 р. № 10 « Про судову практику у справах про хуліганство» ). Постанови про притягнення в якості обвинувачених викладені таким чином, що необхідно прочитати їх зміст декілька разів, щоб усвідомити, в чому полягає вина обвинувачених. Слідчий майже не змінюючи тексту обвинувачення, змінював тільки прізвища обвинувачених, що також суперечить вимогами Пленуму Верховного суду, де вказано, що дії кожного із учасників хуліганських дій повинні бути конкретизовані у пред'явленому обвинуваченні. Таким чином слідчим при обвинуваченні підзахисних ОСОБА_5 ОСОБА_4 ОСОБА_6 ОСОБА_7 , взагалі не дотримано одного з найважливіших принципів кримінального права України - принципу індивідуалізації кримінальної відповідальності і покарання, який вимагає, щоб кримінальна відповідальність і призначення покарання були максимально конкретизовані, індивідуалізовані, виходячи із конкретних обставин вчиненого злочину з урахуванням особи винного.
Крім цього в окремих процесуальних документах, зокрема в постановах про порушення кримінальної справи, постановах про притягнення в якості обвинувачених від 20.01.2012 року, поданнях на арешт, постановах призначення експертиз стверджувалось, що факт хуліганства мав місце в 23.00 год. 03.01.2012 року. Однак у постановах про пред'явлення обвинувачення від 27.02.2012 року вказана інша дата - 4 січня 2012 року 3.30 год. , крім цього у даних постанові відсутні посилання на висновки проведених по справі експертиз.
Таким чином в матеріалах кримінальної справи наявні підстави для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, які із слів як потерпілих так і свідків приймали активну участь у хуліганських діях. Повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий і що надійшло відповідне клопотання прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника. Питання про наявність таких підстав вирішується з урахуванням доказів, що є у справі, інших конкретних її обставин, а також вимог ст. 94 КПК (1960 року), в якій визначено приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
Вищезазначена однобічність та неповнота досудового слідства у справі по обвинуваченню ОСОБА_5 ОСОБА_4 ОСОБА_6ОСОБА_7 не може бути усунена в судовому засіданні, ні в ході судового доручення .
Просять дане клопотання задоволити.
Прокурор Сич Х.В. вважає дане клопотання безпідставним і таким, що не підлягає до задоволення, просить відмовити в задоволенні даного клопотання.
Адвокат ОСОБА_3 який представляє в судовому засіданні інтереси потерпілих ОСОБА_26, ОСОБА_8 вважає дане клопотання безпідставним, не мотивованим і просить відмовити в його задоволенні.
В ході судового слідства судом з'ясовано, що слідчим не встановлено всіх осіб, які брали участь у хуліганських діях в в смт. Ясіня та в с. Лазещина Рахівського району, Закарпатської області, не знайдено та не долучено до справи речових доказів, не проведено очних ставок.
В судових засіданнях усунути цю неповноту досудового слідства не можливо, оскільки, потрібно провести ряд оперативно - розшукових і слідчих дій у тому числі очних ставок, встановити коло осіб причетних до вчинення злочинних дій, вразі встановлення осіб пред'явити обвинувачення, провести їх допит та при потребі провести очні ставки.
Дані питання в порядку ст. 315-1 КПК України (1960 року), не вирішені, оскільки більшість даних дій містять процесуальних характер.
Таким чином органом досудового слідства допущено неповноту розслідування справи яка не може бути усунута в ході судового слідства, що позбавляє суд по даній справі винести законне і обґрунтоване рішення.
У відповідності до ст. 62 Конституції України любий сумнів трактується на користь підсудних.
При проведенні додаткового розслідування слід детальніше з'ясувати обставини, при яких було скоєно інкриміновані підсудним злочини, та встановити інші обставини.
У відповідності до п.8 Постанови Пленуму ВС України №2 від 11.02.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справи на додаткове розслідування", повернення справи на досудове розслідування зі стадії судового розгляду допускається з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства.
Досудове слідство вважається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам ст.ст. 22,64 КПК України (1960 року), не були досліджені, або були поверхово чи однобічно досліджені обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в тому числі не були допитані певні особи, не витребувані, не досліджені певні документи, про ті чи інші докази, для підтвердження чи спростування таких обставин.
Керуючись ст.281 КПК України (1960 року) суд-
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 296 ч.4, 122 ч.1 КК України, ОСОБА_5, у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, ОСОБА_6 у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, ОСОБА_7 у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, направити прокурору Рахівського району, Закарпатської області для проведення додаткового розслідування. з метою встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до скоєння злочину, передбаченого положеннями статей 122, 296 КК України.
При проведенні додаткового розслідування зобов'язати орган досудового слідства: призначити у кримінальній справі комісійні судово-медичні експертизи, виконання яких доручити Закарпатської обласному бюро СМЕ; встановити та долучити до справи речові докази; провести відтворення обстановки та обставин події із потерпілими та свідком ОСОБА_16 та встановити інших свідків вчинення злочину; провести очні ставки потерпілих, свідків із підсудними по даній справі; встановити та притягнути до кримінальної відповідальності всіх осіб, що приймали участь у бійці в барі в смт. Ясіня та на вулиці в с Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області.
Запобіжний захід ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити попередній - підписку про невиїзд.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до кримінальної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд.
Суддя:Тулик І.І.
З оригіналом вірно:
Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.