Справа № 201/2687/12 Провадження № 22-ц/772/616/2013Головуючий в суді першої інстанції:Переверзєв С.В.
Категорія: 23Доповідач: Камзалов В. В.
"20" березня 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Камзалова В.В.
Суддів: Іванюка М.В., Панасюка О.С.
При секретарі: Руденко О.М.
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Барського районного суду від 21 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства ( далі ФГ ) « Максіма» про визнання договору оренди транспортного засобу недійсним, -
В червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 7 вересня 2011 року він уклав з відповідачем договір оренди транспортних засобів, двох колісних тракторів, а саме : Т-150-К та МТЗ - 82.1. Цей договір був укладений на 5 років - з 7 вересня 2011 року по 7 вересня 2016 року, орендна плата складала по 50 грн. на місяць за кожний трактор.
Позивач вважає, що зазначений договір оренди буї укладений під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах, оскільки він у липні 2011 року перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Центрального госпіталю МВС України, що підтверджує виписний епікриз з історії хвороби № 6400. Крім того, у виписному епікризі з історії хвороби № 6400 зазначено ряд діагнозів позивача, які він вважає тяжкою хворобою. Тому позивач зазначає, для лікування він потребував коштів і уклав договір оренди транспортних засобів на вкрай невигідних умовах.
Такими умовами позивач вважає, необхідність здійснення ним, як орендодавцем, капітального ремонту транспортних засобів та розмір орендної плати.
Рішенням Барського районного суду від 21 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
В частині першій статті 233 ЦК України зазначено, що право чин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Крім того, в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2011 року « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними» зазначено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі ст. 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Позивач послався на тяжку обставину при укладанні договору оренди - тяжку хворобу. Однак, в суді першої інстанції представник позивача зазначив, що при укладанні договору оренди, відповідачу взагалі не було відомо про наявність хвороби у позивача і про те, що хвороба позивача є для нього тяжкою обставиною.
Крім того, позивач вважає невигідними умовами укладання договору оренди - необхідність здійснення ним капітального ремонту транспортних засобів та розмір орендної плати.
Разом з тим, укладений договір оренди заперечує вищезазначені доводи позивача, оскільки в договорі зазначено, що сторони попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, перебуваючи при здоровому розумі. Цей договір оренди нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу - ОСОБА_2 7 вересня
2011 року і зареєстрований в реєстрі за № 5975.
Відповідно до п. п. 6.2.4 та 6.2.5 цього договору позивач зобов'язувався - здійснювати капітальний ремонт машин і самостійно оплачувати до бюджету податок з власників транспортних засобів.
На момент звернення позивача до суду, договір діяв майже рік, відповідач регулярно сплачував орендну плату, скарг на розмір орендної плати не було.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що позивач не довів
в суді першої інстанції обставини, на які він посилався, а тому суд обґрунтовано відмовив йому у задоволенні позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Барського районного суду від 21 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: