Справа № 1/228/116/12
Провадження №11/772/264/2013 Категорія:ч.1ст.286ККУкраїни
Головуючий у суді 1-ї інстанції Суперсон С.П.
Доповідач Ковальська І. А.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого-судді Ковальської І.А.,
суддів: Слободяна К.Б., Нагорняка Є.П.,
за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.,
адвоката ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
законних представників потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9 .,
розглянула 20 березня 2013 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_5 та її законного представника ОСОБА_8, потерпілої ОСОБА_4 та її законного представника ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_6 та її законного представника ОСОБА_9, апеляцією (з доповненнями) засудженого ОСОБА_3, апеляцією (з доповненнями) прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, Кізлика О.М. на вирок Чернівецького районного суду Вінницької області від 26 грудня 2012 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель
АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, непрацюючий, раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишено підписку про невиїзд.
Цивільні позови потерпілих задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3:
- на користь потерпілої ОСОБА_6 моральні збитки в сумі 13600 грн., витрати на правову допомогу 1400 грн.;
- на користь потерпілої ОСОБА_5 моральні збитки в сумі 10600 грн., витрати на правову допомогу 1400 грн.;
- на користь потерпілої ОСОБА_4 моральні збитки в сумі 10600 грн., витрати на правову допомогу 1400 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з засудженого судові витрати за проведення експертизи.
Судом першої інстанції ОСОБА_3 засуджений за скоєння злочину при наступних обставинах.
10.06.2012 року біля 23 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ 21213», рухаючись по вул. Леніна в с. Мазурівка Чернівецького району Вінницької області, неподалік будинку культури з урахуванням дорожньої обстановки, а саме заокруглення дороги вправо, не вибрав безпечну швидкість керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого допустив виїзд на узбіччя, що знаходиться зі сторони зустрічної смуги руху, де наїхав на неповнолітніх пішоходів: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Таким чином, водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п. 10.1, п. 12.1, п. 12.3 ПДР України.
Внаслідок дорожньо транспортної пригоди ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1762/1817 від 07.08.2012 року ОСОБА_4 під час наїзду отримала слідуючі тілесні ушкодження: перелом нижньої гілки сідничної кістки тазу зліва, закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку легкого ступеня, забиті рани нижньої губи і підборіддя; садна обличчя, передньої поверхні грудної клітини, верхніх і нижніх кінцівок, які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1763/1940 від 08.08.2012 року ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням, закритої черепно-мозкової травми - забою головного мозку легкого ступеню, забою м'яких тканин шийного відділу хребта, які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1764/1941 від 08.08.2012 року ОСОБА_6 в результаті наїзду отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням, закритої черепно-мозкової травми - забою головного мозку легкого ступеню, ротаційного підвивиху 1-го шийного хребця, підшкірної і підокісної гематоми волосяної частини голови, множинних саден обличчя і тулубу, які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Відповідно до висновку авто-технічної експертизи № 231 «в діях ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1, 12.3 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди».
Порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв'язку з наслідками.
Не погоджуючись з вироком суду, подали апеляції:
- потерпіла ОСОБА_5 та її законний представник ОСОБА_8, потерпіла ОСОБА_4 та її законний представник ОСОБА_7, потерпіла ОСОБА_6 та її законний представник ОСОБА_9, в яких просили змінити вирок в частині цивільних позовів, стягнути з засудженого заявлені суми матеріальної шкоди.
- засуджений ОСОБА_3 в апеляції (з доповненнями) просив змінити вирок районного суду, звільнити його від відбування покарання з випробуванням без позбавлення права керування транспортними засобами, зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої на користь потерпілих, відмовити в стягненні судових витрат.
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, Кізлик О.М. в апеляції (з доповненнями) просив вирок змінити, виключити обставину, що обтяжує покарання - неодноразові зміни підсудним своїх показань. В частині вирішення цивільних позовів скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримку апеляції (з доповненнями) державного обвинувача, пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію (з доповненнями) та заперечив проти задоволення апеляцій потерпілих, пояснення представника потерпілих - адвоката ОСОБА_2, яка підтримала апеляції своїх довірителів та заперечила проти апеляцій засудженого і прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція (з доповненнями) прокурора підлягає задоволенню повністю, а решта апеляцій частковому задоволенню.
Вина засудженого у скоєнні інкримінованого йому злочині, при обставинах наведених у вироку суду, відповідає фактичним даним справи, підтверджується сукупністю зібраних доказів та ніким не заперечується.
Отже вирок суду ґрунтується на достатніх і достовірних доказах. Дії засудженого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України.
Разом з тим, доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення судом вимог кримінально-процесуального закону в частині вирішення цивільних позовів є обґрунтованими.
В порушення вимог ст. 344 КПК України (1960 року) у частині вирішення цивільних позовів вирок є немотивованим, аргументація суду щодо надання доказів матеріальної шкоди є неконкретизованою, а висновки необґрунтованими.
Крім того суд визнав обставиною, яка обтяжує покарання - зміну показань підсудного. При цьому не врахував, що ст. 67 КК України визначений вичерпний перелік таких обставин і суд при призначенні покарання не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій даної статті.
Доводи ОСОБА_3 про неправомірне стягнення з нього судових витрат безпідставні, оскільки по справі була проведена автотехнічна експертиза для з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи і потребували спеціальних знань.
Вирішуючи питання про міру покарання засудженому ОСОБА_3, суд першої інстанції, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, правильно призначив йому основне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
По справі не встановлено підстав для виключення з вироку рішення суду про призначення засудженому додаткового покарання.
Однак, судом не в повній мірі враховано, що ОСОБА_3 є особою, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив необережний злочин, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, здійснює догляд за батьком інвалідом 1 групи, позитивно характеризується за місце проживання.
В судовому засідання ОСОБА_3 зазначив, що він повністю визнає свою вину, щиро кається у вчиненому, попросив пробачення у потерпілих та їх батьків.
Зазначені обставини та дані про особу засудженого дають підстави вважати можливим його виправлення без відбування призначеного основного покарання.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (1960 року), п. 11 «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів -
Апеляцію (з доповненнями) прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, Кізлика О.М., апеляції потерпілої ОСОБА_5 та її законного представника ОСОБА_8, потерпілої ОСОБА_4 та її законного представника ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_6 та її законного представника ОСОБА_9, апеляцію (з доповненнями) засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Чернівецького районного суду Вінницької області від 26 грудня 2012 року щодо ОСОБА_3 змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку зазначення обставини, яка обтяжує покарання - зміну показань підсудного.
До призначеного судом основного покарання застосувати ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від його відбування, встановивши іспитовий строк три роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок в частині вирішення цивільних позовів скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок суду залишити без змін.
Судді: (підписи)
Згідно оригіналу: