04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"13" березня 2013 р. Справа№ 5028/5/50/2012(5028/11/59/2012)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Федорчука Р.В.
суддів: Лобаня О.І.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,
за участю представників сторін:
від позивача: представник за довіреністю Максак Т.Л.;
від відповідача: директор Олексієнко О.П.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги
приватного акціонерного товариства «Кінотехпром»
на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.12.2012 року
у справі №5028/5/50/2012(5028/11/59/2012) (суддя Романенко А.В.)
за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради
до приватного акціонерного товариства «Кінотехпром»
про стягнення 10 319,53 грн., -
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.12.2012 року у справі №5028/5/50/2012(5028/11/59/2012) позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з ПАТ «Кінотехпром» на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 2 852,62 грн. боргу, 175,67 грн. пені, 3 відсотки річних у розмірі 35,13 грн. та 600,00 грн. вартості послуг з незалежної оцінки майна. Вирішено стягнути з ПАТ «Кінотехпром» на користь обласного бюджету міста Чернігова 6 656,11 грн. боргу.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року та прийняти постанову про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2012 року у даній справі прийнято апеляційну скаргу ПАТ «Кінотехпром» до провадження та призначено її до розгляду на 13.02.2013 року за участю уповноважених представників сторін.
11.02.2013 року до Київського апеляційного господарського суду від Управління комунального майна Чернігівської обласної ради надійшов відзив, в якому останній просить залишити рішення господарського суду Чернігівської області від 18.12.2012 року без змін, а скаргу відповідача без задоволення.
В судовому засіданні 13.02.2013 року оголошено перерву до 13.03.2013 року.
Представник позивача у судових засіданнях надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представник відповідача в судових засіданнях надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі і просив апеляційну скаргу задовольнити.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 13.03.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.11.2011 року між Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (далі - орендодавець) та ПАТ «Кінотехпром» (далі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування не житлові приміщення, в будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (далі - майно), розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 66, та перебуває на бухгалтерському обліку управління комунального майна Чернігівської обласної ради.
Відповідно до ст. 649 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 187 Господарського кодексу України передбачено, що спори, які виникають при укладенні договорів, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.01.2012 року у справі №5028/15/150/2011 за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до ПАТ «Кінотехпром» про врегулювання переддоговірного спору, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2012 року, вирішено, що днем укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 від 01.11.2011 року вважати 21.11.2011 року.
Обов'язковість рішення суду, що набрало законної сили, встановлено ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, у разі передачі спору на розгляд суду, договір оренди вважається укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду про укладення договору оренди і на умовах, зазначених у ньому.
Таким чином, факт укладення 21.11.2011 року договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 від 01.11.2011 року, укладеного між сторонами, встановлено рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.01.2012 року у справі №5028/15/150/2011.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір, який слід розуміти як дво- або багатосторонній правочин, тобто погоджену дію двох або більше сторін.
Згідно з п. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В силу ч. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
Преюдиціальність є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову.
Отже, враховуючи зазначене, договір оренди нерухомого майна №66 від 01.11.2011 року між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та ПАТ «Кінотехпром» є укладеним та таким, що встановлює виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами.
Пунктом 2.1. договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у вказаний у договорі термін, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору, сторонами складено акт прийому-передачі в оренду майна комунальної власності розташованого за адресою вул. Любецького, 66, м. Чернігів.
Відповідно до п.п. 3.1.-3.3. договору орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість.
Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011 року (3 сесія 6 скликання) зі змінами, внесеними рішенням обласної ради від 30.09.2011 року (5 сесія 6 скликання).
Розмір та порядок розрахунку орендної плати сторонами визначено у додатку №1 до договору, і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - 1 563,02грн.
Відповідно до п. 3.5. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з п. 3.6. договору орендну плату орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця, згідно виставлених орендодавцем рахунків у співвідношенні: 70% - до обласного бюджету, 30% - орендодавцю, згідно Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.
Як слідує із матеріалів справи, на виконання умов укладеного за рішенням суду договору оренди №66, позивачем 10.08.2012 року виставлено рахунок №0000000509 про сплату орендної плати за період з 21.11.2011 року по 30.06.2012 року на суму 9 499,23 грн. (70% до обласного бюджету - 6 649,46 грн. та 30% орендодавцю - 2 849,77 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Однак, матеріали справи не містять доказів погашення вказаної вище заборгованості відповідачем перед позивачем відповідно до умов договору.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не виконав покладений на нього обов'язок щодо сплати орендних платежів, у зв'язку з чим (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) у останнього виникла заборгованість у розмірі 6 656,11 грн. (на користь обласного бюджету міста Чернігова) та 2 852,62 грн. (на користь управління комунального майна Чернігівської обласної ради).
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 181,53 грн. пені та три відсотки річних у розмірі 35,13 грн. за прострочення виконання зобов'язання по сплаті орендних платежів.
Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації, і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати орендних платежів, колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 175,67 грн. пені та 35,13 грн. 3% річних. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки пені та 3% річних, здійснені місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.
Крім того, відповідно до п. 5.1.3. договору орендар зобов'язаний сплатити вартість послуг з проведення незалежної оцінки об'єкта протягом семи днів з моменту укладення договору.
На виконання зазначеного пункту договору, позивачем було направлено відповідачу рахунок від 06.07.2012 року №1 на суму 600,00грн, в якості відшкодування вартості послуг з проведення незалежної оцінки орендованого майна.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач рахунок отримав, що підтверджується повідомленням по вручення №01128770 від 11.07.2012 року.
Однак, всупереч п. 5.1.3. договору, не сплатив вартість послуг з проведення незалежної оцінки об'єкта.
Таким чином, враховуючи зазначене, судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача до відповідача про стягнення 600,00 грн. в якості відшкодування вартості послуг з незалежної оцінки орендованого майна.
Доводи скаржника про те, що договір оренди №66 не пройшов державної реєстрації, а відповідно не є вчиненим і не створює для сторін прав та обов'язків колегією суддів відхиляються, оскільки рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.01.2012 року у справі №5028/15/150/2011, яке набрало чинності, встановлено, що зазначений договір є укладеним з 21.11.2011 року.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Чернігівської області від 18.12.2012 року у справі №5028/5/50/2012(5028/11/59/2012) відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.12.2012 року у справі №5028/5/50/2012(5028/11/59/2012) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 18.12.2012 року у справі
№5028/5/50/2012(5028/11/59/2012) залишити без змін.
3. Справу №5028/5/50/2012(5028/11/59/2012) повернути до господарського суду Чернігівської області.
4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Федорчук Р.В.
Судді Лобань О.І.
Майданевич А.Г.