08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35
24.04.2012 Справа № 1016/85/12
Макарівський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді Тандира О.В.,
при секретарі Приходько О.О.,
за участю прокурора Шабанова Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Київської області справу, за якою обвинувачується
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня повна, не працює, неодружений, тимчасово не працює, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,
24.09.2011 року, близько 1 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи права на керування транспортним засобом, керував автомобілем Форд Фієста д.н. НОМЕР_2, та рухаючись по автодорозі по вул. Крупської у с. Новосілки Макарівського району Київської області зі швидкістю 100 км/год, перевозив в якості пасажирів ОСОБА_2, ОСОБА_3, не впорався з керуванням автомобіля, з'їхав з проїзної частини дороги та допустив зіткнення з електроопорою, в наслідок чого автомобіль перекинувся.
Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, стало порушення ОСОБА_1, п. 1.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) про те, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальні збитків; п. 2.1 «а»ПДР про те, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п. 2.3 «б»ПДР про те, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.9 «а»ПДР про те, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; п. 12.1 ПДР про те, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.2 ПДР про те, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п.12.4 ПДР про те, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Форд Фієста д.н., НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішньо суглобового перелому виростку правої ліктьової кістки (в ліктьовому суглобі) та забиту рану тім'яної ділянки, які згідно висновку експерта № 619 від 19.12.2011 року у своїй сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я (понад 21 добу).
Невідповідність дій водія автомобіля Форд Фієста д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1, вимогам п.п. 1.5; 2.1 «а», 2.3 «б», 2.9 «а», 12.1, 12.2, 12.4 ПДР, знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, винним себе визнав, щиро розкаявся у скоєному і підтвердив викладене в обвинувальному висновку. Показав, що проживає разом з матір'ю, яка є пенсіонеркою, по АДРЕСА_1. Виховувався без батька, так як його батько помер коли йому було 9 років. 23.09.2011 року він був у с. Новосілки Макарівського району, де близько 11 години на автомобілі «Форд Фієста»під'їхали ОСОБА_2, та ОСОБА_3 З ОСОБА_3, він був раніше знайомий, і останній познайомив того вечора його з ОСОБА_2 Разом розпивали спиртні напої, він випив близько 0,5 літра горілки. Скільки випили ОСОБА_2, та ОСОБА_3, він не пам'ятає. Після цього близько 1 години вже 24.09.2011 року попросив ОСОБА_2, якому належав автомобіль, відвезти його додому у с. Мостище, і попросив його проїхати на його автомобілі, на що він погодився. Про те що не має прав на керування автомобілем йому не говорив. Рухаючись по с. Новосілки, а саме по вул. Крупської набрав велику швидкість, не впорався з керуванням автомобіля, зачепив бордюр, автомобіль перекинувся та потім зіткнувся з електроопорою. Внаслідок ДТП він та ОСОБА_3, ніяких тілесних ушкоджень не отримали, ОСОБА_2, лікарі швидкої, які прибули на місце ДТП, відвезли до лікарні. Причиною ДТП вважає велику швидкість руху та керування автомобілем у стані сп'яніння.
У зв'язку із повним визнанням підсудним своєї вини в скоєному злочині, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового слідства, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України дослідження зібраних по справі доказів за згодою учасників процесу було обмежене допитом підсудного ОСОБА_1, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються, та дослідженням матеріалів справи, що характеризують його особу.
За результатами судового слідства суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованих йому діянь знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Злочинні дії підсудного ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання підсудному суд враховує, суспільну небезпечність вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.
ОСОБА_1, має погашену судимість, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується, в основному, позитивно, виховувався без батька, має на утриманні матір, яка перебуває на пенсійному забезпеченні.
Обставин, що обтяжують його відповідальність є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Пом'якшуючими його покарання обставинами є щире каяття у вчиненому.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання»№ 7 від 24 жовтня 2003 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі.
Водночас, приймаючи до уваги тяжкість злочину, обставини його здійснення, враховуючи щире каяття підсудного, судимість якого погашена у встановленому порядку, який характеризується, в основному, позитивно, має на утриманні матір, а також те, що тяжких наслідків від його дій не настало, суд вважає, що в даному випадку реальне застосування до підсудного покарання не буде відповідати визначеній у ст. 50 КК України меті покарання, а тому суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити підсудного ОСОБА_1, від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами судом не застосовується за відсутності такого права у ОСОБА_1
Речові докази по справі: автомобіль Форд Фієста д.н. НОМЕР_2, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2, слід повернути останньому.
Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1, від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ст. 76 КК України обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази у справі: автомобіль Форд Фієста д.н. НОМЕР_2, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2, - повернути останньому.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Макарівський районний суд Київської області.
Головуючий О.В.Тандир