2/254/331/2013
19 березня 2013 року Будьоннівський районний суд міста Донецька у складі:
головуючого судді Грачова Р.Р.,
при секретарі Білусяк Є.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, -
Позивачі звернулися до суду з позовом до Донецької міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачок - ОСОБА_3 придбала за договором купівлі - продажу недобудований будинок АДРЕСА_1
Їх мати з батьком до 1973 року добудували будинок і позивачі в ньому проживали з часу свого народження по теперішній час.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько, про що свідчать копії свідоцтв про їх смерть.
Згідно ст.1268 ЦК України вони прийняли спадщину як після матері так і після батька, постійно проживали разом із спадкодавцями, а тому у березні 2012 року, позивачі звернулись до державної нотаріальної контори.
Державний нотаріус зробив запит до КП БТІ міста Донецька на видачу витягу із Реєстру прав власності.
КП БТІ у місті Донецьку у квітні 2012 року тільки виготовило технічний паспорт на індивідуальний житловий будинок, а в державній реєстрації права власності на вказаний житловий будинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 відмовило, оскільки цей будинок їхніми батьками, після добудови не був прийнятий в експлуатацію в установленому законом порядку та їм було запропоновано звернутися до суду.
Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене майно виникає з моменту завершення будівництва.
Крім того, згідно з законом право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації у зв'язку з чим вони звернулись в Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області з заявою про прийняття в експлуатацію будівлі та господарських споруд, однак, в цьому їм було відмовлено, з тих підстав, що власник будинку - їх мати померла, і також запропонували звернутись до суду.
В позасудовому порядку вирішити питання про прийняття будинку в експлуатацію, а в подальшому й прийняти спадщину, позивачі не можуть, оскільки їх батьки померли, а тільки вони, як власники будинку мали право звертатись з заявою про прийняття в експлуатацію будинку.
Згідно висновку - звіту про проведення технічного обстеження Донецької філії державного підприємства « Судовий будівельно - експертний центр» житловий будинок (літ. А-1) , загальною площею 150 кв.м., житловою 47, 3 кв.м., з господарськими спорудами: літня кухня літ.Б., сарай літ. Г., сарай літ. Д., прибудова літ. «а», та прибудова до літньої кухні літ. «б» відповідають вимогам ДБН і можлива їх безпечна експлуатація.
Позивачі постійно мешкають у спірному будинку, а саме ОСОБА_1 з жовтня 1971 року, а ОСОБА_2, з грудня 1977 року, про що свідчать копії свідоцтв про народження, виписка з домової книги та копії паспортів з відповідними відомостями про реєстрацію.
Цей жилий будинок є їх постійним місцем мешкання. Вони відкрито володіли вказаним будинком та земельною ділянкою.
Згідно ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно.
На підставі ч.2 ст. 344 ЦК України позивачі до часу свого володіння приєднують увесь час протягом якого спірним будинком володіли їх батьки.
Просять суд визнати за ними право власності за набувальною давністю за кожною на ? частину житлового будинку (літ. А-1), з господарськими спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1
Позивачі в судове засідання не з'явились, надали суду заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
Згідно вимог ст. 224 ЦПК України у випадку неявки в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого та від якого не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутність, якщо вказані ним причини неявки визнані неповажними, суд може прийняти заочне рішення на підставі доказів, які є в матеріалах справи, якщо позивач не заперечував проти такого розгляду справи.
В зв'язку, з чим суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_4 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки від 25.02.1957 року, який був посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_5 була надана земельна ділянка площею 600 кв.м. для індивідуального будівництва житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_2
Після чого, відповідно до договору купівлі продажу від 30.07.1968 року та технічного паспорту на вказаний будинок, власником недобудованого будинку на вказаній земельній ділянці стала ОСОБА_6, яка є матір'ю позивачок.
Так, батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є ОСОБА_9 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис №148, свідоцтвом про народження, актовий запис №1807.
ОСОБА_1, внаслідок укладення шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, актовий запис №613.
ОСОБА_8, внаслідок укладення шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, актовий запис № 594.
Батьки позивачок добудували вказаний будинок, та позивачки разом з батьками мешкали в ньому з часу народження й по теперішній час, що підтверджується наступним.
Згідно відомостям домової книги для прописки громадян та копії паспорту, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 20.12.1977 року по теперішній час.
Згідно відомостям домової книги для прописки громадян та копії паспорту, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 9.10.1971 року по теперішній час.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачок ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №80.
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за адресою АДРЕСА_1
Судом встановлено що батько позивачок - ОСОБА_9 разом з позивачками, були зареєстровані та продовжували мешкати у спірному будинку, однак своєчасно спадщину не оформили.
Відповідно до ч.2 ст.4 розділу „Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, у редакції 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 померла до набрання чинності ЦК України, у редакції 16.01.2003р., таким чином на данні правовідношення розповсюджується дія ЦК України, в редакції 1963р.
Стаття 529 ЦК України, в редакції 1963р., передбачає, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що їх батько ОСОБА_9 та позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийняли спадщину у вигляді спірного будинку після смерті ОСОБА_3, однак свої спадкових прав у встановленому законом порядку не оформили.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №208.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову про неї.
Після його смерті залишилася спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1
В зв'язку з чим, позивачки звернулись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, про що нотаріус зробив запит до КП БТІ міста Донецька.
Однак, рішенням КП БТІ міста Донецька було відмовлено в державній реєстрації прав власності позивачкам з тих, підстав, що власником спірного житлового будинку була померла ОСОБА_6, та на теперішній час на вказаній земельній ділянці самовільно возведенні господарські споруди, які у встановленому законом порядку не прийняті в експлуатацію.
Крім того, згідно з законом, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації у зв'язку з чим позивачки звернулись в Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області з заявою про прийняття в експлуатацію будівлі та господарських споруд, однак, в цьому їм було відмовлено, з тих підстав, що власник будинку - їх мати померла, і також запропонували звернутись до суду.
Статтею 344 ч. 2 ЦК України передбачено, що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 протягом всього часу мешкають у спірному будинку, сплачують вартість комунальних послуг, що підтверджується наданими суду копіями квитанцій про сплату комунальних послуг.
Вказані обставини свідчать про те, що позивачки добросовісно заволоділи та продовжують безперервно володіти спірним будинком, більш ніж десять років.
Статтею 344 ЦК України передбачено, що, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом.
Разом з тим, у відповідності з п.8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом.
Крім того, згідно з висновком судової будівельно - технічної експертизи №18/23, 735/23 від 28.02.2013 року, внаслідок проведеного сопоставлення даних візуального огляду житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ.а, господарських споруд: літньої кухні літ.Б. с прибудовою літ б., сарай літ. Г., сарай літ. Д.,огороджень №1-6, вольєру літ.Е, розташовані за адресою АДРЕСА_1 з нормативними вимогами встановлено, що споруда житлового будинку літ. А-1, та зазначеними вище господарським спорудами відповідають вимогам ДБН, архітектурних, санітарних, протипожежних.
Виходячи з наведеного, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю за кожною на ? частину житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1
Керуючись ст. 344, п.8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, статті 529 ЦК України, в редакції 1963р, на підставі ст. 10, 60, 213-218, 224 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю за кожною на ? частину житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя :