Справа № 159/134/13- ц
Провадження № 2/159/205/13
м. Ковель 22.03.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Денисюк Т.В.,
при секретарі Пухер Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», будучи правонаступником ТОВ «Комерційний банк «Дельта», звернулося до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 14 травня 2007 року на підставі кредитного договору № 004-02010-140507 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2 004,82 грн. на строк до 13.05.2009 року, зі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 12 % на рік. Кредит підлягав поверненню щомісячними платежами, однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 12.10.2012 року виникла заборгованість в сумі 2763,63 грн., яка складається з: 1455,55 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 180,12 грн. - заборгованості по процентам; 1127,96 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, висловивши у позовній заяві згоду на розгляд справи у його відсутності та на постановлення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить у задоволенні позову відмовити, застосувавши строк позовної давності.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку:
В силу ст.ст. 10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи 14 травня 2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта» та ОСОБА_1 укладено споживчий кредитний договір №004-02010-140507, за умовами якого:
- кредитор надав позичальнику кошти в сумі 1699,00 грн. для придбання майна, зазначеного в рахунку-фактурі №7 від 14.05.2007 р., а також на оплату страхового платежу в сумі 305,82 грн., а всього 2004,82 грн. (п.1.1 Договору) шляхом перерахування цих коштів на відповідні рахунки продавця товару та страхової компанії (п.1.3);
- кредит надано на строк 24 місяці з кінцевим терміном повернення не пізніше 13 травня 2009 року (п.1.2) під 12% річних (п.2.3)
- повернення кредиту повинно було відбуватись щомісячними платежами (п.2.8).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язаний надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно меморіального ордеру № 16184407 від 14.05.2007 року банк перерахував приватному підприємцю ОСОБА_2 кошти в сумі 1699,00 грн. за придбаний ОСОБА_1 мобільний телефон «Нокіа 6288».
В свою чергу ОСОБА_1 кредит повернув лише частково, в результаті чого станом на 12.10.2012 року заборгованість по тілу кредиту складала 1455,55 грн., не було сплачено 180,12 грн. відсотків та 1 127,96 грн. комісії, що підтверджується розрахунковим листом.
Проведений розрахунок боргу суд вважає вірним та таким, що відповідає умовам договору.
В той же час, відповідно до п.п. 7 абз. 2 п. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 р. кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно поданих суду документів інший строк позовної давності сторони правовідносин між собою не обумовлювали.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Банк щомісяця проводив відповідачу нарахування належних до сплати платежів та володів інформацією по кредитній справі, зокрема про те, що останній платіж мав місце в лютому 2009 року.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Строк дії даного кредитного договору та його виконання встановлено конкретною датою - 13 травня 2009 року.
При цьому закріплені в п.10.1 Договору положення про те, що строк дії договору встановлюється з дня підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником зобов'язання, не може розглядатись як установлення строку дії кредитного договору, оскільки це не відповідає вимогам ст..252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Крім того, такі положення Договору суперечать п. 1.2 Договору про те, що кредит надається з кінцевим терміном повернення не пізніше 13.05.2009 року.
Згідно відмітки на поштовому конверті позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором лише в грудні 2012 року, що стало наслідком пропуску строку позовної давності у три роки.
Відповідач відповідно до вимог ч.3 ст.267 ЦК України подав заяву про застосування строку позовної давності, а тому враховуючи, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати по справі залишаються за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 252,261,267,1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуюча:Т. В. Денисюк