2/254/80/2013
Іменем України
14 березня 2013 року Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Грачова Р.Р.
при секретарі Білусяк Є.Л.,
за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Коцюба Т.І., представника третьої особи - Зінченко І.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Донецьккокс», третя особа - Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька про визнання довідки недійсною, -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Донецьккокс», третя особа - Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька про визнання довідки недійсною, посилаючись на наступні обставини.
Позивач у період з 20 листопада 1987 року по 7 лютого 1988 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
На теперішній час позивач є інвалідом 3 групи, пов'язаною з ліквідацією аварії на ЧАЕС та знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька з 01.02.1998 року.
Пенсія йому була первинно нарахована на підставі довідки від січня 1998 року про заробітну плату, наданої ВАТ «Донецьккокс», нині ПАТ «Донецьккокс».
В зв'язку з перевіркою управління ПФУ в Будьоннівському районі міста Донецька об'єднаної державної фінансової інспекції пенсія позивача була перерахована на підставі нової довідки наданої відповідачем та неправомірно зменшена на 532, 18 гривень, у січні 2012 року, - розмір пенсії складав 2868, 74 гривні, у березні, - 2336. 56 гривень.
Таким чином, у березні 2012 року позивач визнав, що пенсія знижена на підставі довідки відповідача.
Всього на момент звертання до суду, позивачу було не доплачена пенсія в сумі 2128, 72 гривні.
З вказаним рішенням відповідача та УПФУ в Будьоннівському районі міста Донецька позивач не згоден з наступних підстав.
Довідка про заробітну плату, яка надана відповідачем у лютому 2012 року не відповідає діючому законодавству про оплату праці військовозобов'язаним у зоні відчуження відповідно постанови РМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року №207-7 та іншим нормативним актам, діючим у період 1986- 1990 років.
Згідно листа від 13.04.2001 року №03-3/1652-018-2 Міністерства праці та соціальної політики України, за військовозобов'язаним запасу, призваних на військові збори, які у 1986 -1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язана ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року №207-7 проводилась у 3,2,1 зоні небезпеки у 4 кратному, 3 кратному та 2 кратному розмірі ( із врахуванням 100% тарифної ставки) виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи. Про зазначений порядок оплати праці роз'яснено листом Держкомпраці УРСР та Укрпрофради від 08.01.87 року №05/2-25-2; 03-51-8.
Денна розрахункова тарифна ставка військовозобов'язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна визначатись діленням місячної тарифної ставки за даний місяць (посадового окладу) на календарну кількість днів відповідного місяця (роз'яснення Держколмпраці СРСР від 05.09.1986 року №0595 (лист Держкопраці УРСР від 23.09.1986 року №136).
Фактично довідка складена з порушенням законодавства. Безпідставно сума оплати йому за роботу в зоні відчуження вказана 1098, 27 руб(162, 03 + 432, 12 +504, 12), тобто фактично виплачену суму за відомістю нарахування заробітної плати за лютий 1988 «Чорнобиль».
Сума «Чорнобиль» була розділена на кратність « 3» і на кількість годин, які він знаходився в зоні « 3», Таким чином і була отримана тарифна ставка.
З приведеного випливає, що розрахунок тарифної ставки та інших сум для нарахування пенсії не відповідає законодавству. Кратність оплати праці йому занижена, наслідками чого є неправильно нарахована заробітна плат а та відповідна пенсія.
Відповідно ч.2 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії проводиться на підставі відповідної заяви з доданими до неї усіма необхідними документами.
УПФУ в Будьоннівському районі не перевірила довідку від 27.02.2012 року належним чином, не були прийняті до уваги суперечності, не здійснювалась зустрічна перевірка та неправомірно зроблений перерахунок та фактично без законних підстав була зменшена пенсія, про що він був несвоєчасно повідомлений.
Просив суд визнати довідку надану ПАТ «Донецьккокс» від 27.02.2012 року недійсною.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача - Коцюба Тетяна Іванівна, яка діє на підставі довіреності в судовому засіданні визнала позовні вимоги, не заперечувала проти їх задоволення.
Представник третьої особи - Зінченко І.Є., яка діє на підставі довіреності також підтримала позовні вимоги не заперечувала проти їх задоволення.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1, працюючи на посаді вогнеупорника у ВАТ «Донецьккокс» приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, здійснював роботи з дезактивації 3 енергоблоку (зона №3) за період з 20 листопада 1987 року по 7 лютого 1988 року, що підтверджується листом з штабу Краснознаменого Київського воєнного округу від грудня 1991 року №51/920.
Відповідно до довідки МСЕК від 26.03.2007 року №070148 на підставі акту огляду МСЕК №449, ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності безстроково як учаснику ЛНА на ЧАЕС.
Вказані обставини також підтверджуються копією посвідчення НОМЕР_1 виданого 16.03.1998 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в місті Донецьку з 01.02.1998 року. При цьому, пенсія йому була первинно нарахована на підставі довідки від січня 1998 року про заробітну плату, наданої ВАТ «Донецьккокс».
В зв'язку з перевіркою управління пенсійного фонду України в місті Донецьку у лютому 2012 року Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції пенсія позивачу була перерахована на підставі нової довідки від 27.02.2012 року та на думку позивача неправомірно зменшена.
Вказані обставини підтверджуються листом Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції від 20.04.2012 року № 21-04-13/106.
Згідно вказаній довідці від 27.02.2012 року наданої ПАТ «Донецьккокс», ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження ЧАЕС з 20.11.1987 року по 07.02.1988 року за місцем роботи ПАТ «Донецьккокс» на посаді вогнеупорника посадовий оклад (тарифна ставка) 1.14.1 крб за відомістю виплачена заробітна плата з урахуванням коефіцієнту у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 16.07.1986 року №207-7.
Однак, у вказаній довідці не вказано № відомостей заробітної плати, їх дата, на підставі яких позивачу була виплачена заробітна плата, не зазначено її розмір, з урахуванням якого коефіцієнту.
Згідно архівній довідці №51/20 від грудня 1991 року, ОСОБА_1 працював в зоні відчуження №3 на ЧАЕС з 20.11.1987 року по 7.02.1988 року, де зазначені дні виїздів в зону №3, які також мають бути зазначені у спірній довідці.
Так, висновком судово - бухгалтерської експертизи №4487/24-4878/25 складеному 18.02.2013 року встановлено наступне.
Так, виходячи із здійснених досліджень встановлено, що довідка №43 від 27.02.2012 року надана ПАТ «Донецьккокс» за формою та змістом не відповідає вимогам законодавства, зокрема Постанові Ради Міністрів ССР та УРСП №207-7 від 10.06.1986 року.
Крім того, підприємство ПАТ «Донецьккокс» при розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за період проходження воїнських зборів та участі його в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не використовувало як підставу для розрахунку довідку з воїнської частини, в якій зазначені всі необхідні виплати та Лист Державного комітету по праці України №136-с від 23.09.1986 року «Про порядок матеріального забезпечення призваних на збори військовозобов'язаних». Розрахунок заробітної плати військозобов'язаному, призваному на військові збори здійснювався по формі довідки, призначеної для розрахунку заробітної плати командированого на підприємство, установу чи організацію для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Також, ПАТ «Донецьккокс» з урахуванням не донарахованої та надмірно нарахованих сум, розмір не донарахованої середньої заробітної плати ОСОБА_1 за період проходження воїнських зборів з 20.11.1987 року по 07.02.1988 року склав 112, 58 рублів.
Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що довідка №43 від 27.02.2012 року надана ПАТ «Донецьккокс» за формою та змістом не відповідає вимогам законодавства та не може бути взята за підставу для нарахування пенсії ОСОБА_1, і як наслідок позивачу здійснено невірний перерахунок пенсії.
Однак, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що жодної відмови щодо визнання недійною спірної довідки з боку відповідача позивач не отримував, в судовому засіданні позовні вимоги визнані сторонами, що свідчить про те, що право позивача ніким оспорене не було.
Відповідно до ч. 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тому в розумінні статті 1 ЦПК України право позивача не було ніким порушено. У зв'язку з чим, на даний час, суд не вбачає предмету спору.
Тобто, в судовому засіданні позивачем не надано жодного доказу і не встановлено, що законні права позивача не визнаються та оспорюються.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Донецьккокс», третя особа - Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька про визнання довідки недійсною необхідно відмовити з огляду на відсутність спору про право між сторонами.
На підставі Постанови Ради Міністрів Української ССР та УРСПС від 10.06.1986 року №207 та керуючись1,3,10,213-215 ЦПК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Донецьккокс», третя особа - Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька про визнання довідки недійсною - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Р.Р. Грачов