Справа № 159/456/13- ц
Провадження № 2/159/283/13
м. Ковель 12.03.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді АГЕЄВОЇ Є.О.,
за участю секретаря КЛЕВЕЦЬКОЇ О.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника ліквідаційної комісії державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» - ЛАПЧУК О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», Міністерства охорони здоров'я України, Ковельської лінійної санітарно-епідеміологічної станції на Львівській залізниці про стягнення грошових сум нарахованих при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ліквідаційної комісії державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», Міністерства охорони здоров'я України, Ковельської лінійної санітарно-епідеміологічної станції на Львівській залізниці про стягнення грошових сум нарахованих при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що наказом голови ліквідаційної комісії Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» № 97 від 27 грудня 2012 року, на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я України № 176-о від 21.09.2012 року «Про ліквідацію бюджетних закладів і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» позивача, яка обіймала посаду лаборанта бактеріологічної лабораторії епідеміологічного відділу було звільнено з роботи у Державному закладі «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, з 28 грудня 2012 року у зв'язку з ліквідацією вказаної установи. При звільненні позивачу не виплачено всі належні йому при звільненні суми. З посиланням на норми ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України позивач прохає суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідачів у справі на його користь суми, належні йому при звільненні в розмірі 3465,31 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дати звільнення по день ухвалення рішення суду.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, з підстав, викладених у заяві, прохає його задовольнити, стягнути з відповідачів на його користь кошти, належні йому при звільненні в сумі 3465,31 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Представника ліквідаційної комісії державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» в судовому засіданні позов визнала, не заперечує проти його задоволення.
Представники відповідачів - Міністерства охорони здоров'я України, Ковельської лінійної санітарно-епідеміологічної станції на Львівській залізниці, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоч завчасно і належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з Державним закладом «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» та обіймала посаду лаборанта бактеріологічної лабораторії епідеміологічного відділу.
Копією наказу № 97 від 27 грудня 2012 року доводиться та обставина, що ОСОБА_1, 28 грудня 2012 року була звільнена з роботи з посади лаборанта бактеріологічної лабораторії епідеміологічного відділу у зв'язку з ліквідацією Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Львівській залізниці» за п. 1 ст. 40 КЗпП України, на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я України № 176 - о від 21.09.2012 року «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України».
За змістом ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 1 ст. 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
На підставі наказу № 176-о від 21.09.2012 року по Міністерству охорони здоров'я України було ліквідовано державні заклади, установи та організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, у тому числі Державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці». Вказаним наказом затверджено персональний склад ліквідаційних комісій юридичних осіб, встановлено, що голови ліквідаційних комісій здійснюють керівництво відповідними юридичними особами до завершення процедури їх ліквідації у встановленому законодавством порядку. Уповноважено голів ліквідаційних комісій у двомісячний строк з моменту реєстрації наказу здійснити в установленому законодавством України порядку заходи щодо ліквідації юридичних осіб; персонально попередити працівників юридичних осіб про їх вивільнення у зв'язку з ліквідацією юридичних осіб у встановлений законодавством термін; дотриматися прав та інтересів працівників юридичних осіб при ліквідації відповідно до вимог законодавства України; провести в установленому законом порядку інвентаризацію, заходи щодо стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості, скласти ліквідаційний баланс та подати його на затвердження до Міністерства охорони здоров'я України.
Згідно п. 3.1, 3.2 Статуту Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Ковельська лінійна СЕС є юридичною особою, має закріплене за нею майно, може від свого імені укладати договори та угоди, набувати майнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді. Ковельська лінійна СЕС має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Поряд з тим п. 9 Статуту Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, визначено, що припинення діяльності Ковельської лінійної СЕС здійснюється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам, правонаступникам. Припинення та ліквідація Закладу здійснюється за рішенням Міністерства охорони здоров'я України або суду в установленому законодавством України порядку. Припинення існування Ковельської лінійної СЕС здійснюється з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Положеннями ст. 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» є юридичною особою і перебуває в стадії припинення діяльності, проте діяльність її на даний час не припинена, тому вимога позивача про стягнення грошових сум нарахованих при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні до ліквідаційної комісії державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», Міністерства охорони здоров'я України є безпідставними, оскільки обов'язок по виплаті всіх сум, що належать при звільненні позивачу лежить на ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці».
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести із звільненим працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Як слідує зі ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як вбачається з довідки Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України № 39/03 від 21.02.2013 року, позивачу ОСОБА_1 не виплачено розрахункові суми при звільненні, а саме: допомога на оздоровлення, вихідна допомога, що складає 3465,31 грн. На час розгляду справи судом вказана сума позивачу не виплачена.
Таким чином, з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» на користь позивача слід стягнути належні йому до виплати кошти в сумі 3465,31 грн.
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір. підприємство, установа. організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З роз'яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», слідує, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідачем проведено середньоденний розрахунок заробітної плати, який згідно довідки Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» № 62/03 від 04.03.2013 року складає 138,01 грн.
Таким, чином, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» середній заробіток за затримку розрахунку буде складати: середньоденний заробіток помножений на кількість днів затримки розрахунку, тобто з 29.12.2012 року по 12.03.2013 рік (138,01 грн. х 50 робочих днів = 6900,50 грн.), а тому дану суму слід стягнути з відповідача в користь позивача.
На підставі ст. 88 ЦПК України з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 229,40 грн.
Керуючись с. 43 Конституцїї України, ст. ст. 10, 11, 15, 30, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 40, 47, 116, 117 КЗпП України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Львівській залізниці» на користь ОСОБА_1 кошти, належні при звільненні в сумі 3465 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять) гривень 31 копійку.
Стягнути з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Львівській залізниці» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 6900 (шість тисяч дев'ятсот) гривень 50 копійок.
Стягнути з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Львівській залізниці» на користь держави 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.
В позові ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», Міністерства охорони здоров'я України про стягнення грошових сум нарахованих при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий:Є. О. Агеєва